ПРОГНОЗИ
Експерти вважають, що цьогоріч наші аграрії можуть зібрати 60 мільйонів тонн зерна
Україна почала жнивувати: вже збирають великий хліб чотири південні області й Автономна Республіка Крим.
Мине зовсім небагато часу — й цю «вахту» підхоплять інші регіони. Цього року, за даними деяких експертів, ми можемо вийти на абсолютний рекорд, якого ніколи ні в радянській, ні в незалежній Україні ще не було, — 60 мільйонів тонн зерна. Саме таку цифру в коментарі кореспондентові «УК» називає керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колісник.
Щоправда, Міністерство аграрної політики та продовольства дає дещо нижчий прогноз — 54—55 мільйонів тонн. Але меншу цифру врожаю-2013 від поважного відомства можна зрозуміти, адже це звичайне перестрахування, особливо стосовно пшениці та кукурудзи. Останню культуру збирають восени, тому важко спрогнозувати, яким буде результат.
«Ми прогнозуємо, що пшениці матимемо 22 мільйони тонн. Цього року середня врожайність культури висока — 34 ц/га. Поки що непогано визріває кукурудза, проте, якщо в період цвітіння стоятиме сильна спека, урожай зберемо менший. Нині показник її врожайності оцінюємо на рівні 27—28 ц/га. Найбільше на сьогодні від погодних умов постраждав ярий ячмінь», — зазначає Марія Колісник.
Можливо, такий великий коровай цього року ми можемо зібрати завдяки тому, що господарства підготували якісну техніку як для посівної, так і для жнивування. До того ж, фермери блискавично спрацювали на посівній, адже цього року, як ми всі знаємо, весни практично не було — в середині квітня на полях ще тримався сніг, а в травні вже радувало очі літо. Проте й цього року аграріям не допомогли дешевим кредитуванням і вони знаходили кошти для боротьби за врожай де хто міг.
Як триває підготовка до жнивування в деяких центральних областях України, читайте в матеріалах наших кореспондентів.
За прогнозами, цього року зберуть 22 мільйони тонн пшениці. Фото з сайту sozhnews.info15
Вінниччина.
Кожний день на вагу золота
За кілька днів в південних районах хлібороби дадуть старт жнивам, у тому числі й на Вінниччині, — в одному з найпотужніших аграрних регіонів країни. Початку збиральної кампанії з нетерпінням чекають механізатори, орендарі паїв, бюджет, переробні підприємства — та всі, бо зерно рухає життя — це хліб, гроші, капіталовкладення, продукція, корми тощо. Зрештою, імідж нашої держави як житниці у світі. До речі, в обсягах валового виробництва сільськогосподарської продукції в області частка галузі рослинництва становить 70 %. Тому ставлення до жнив звідусіль відповідальне.
Урожай очікується високий, адже сіяли добірним насінням, належно підживили та захистили посіви, а рясні дощі, які почалися з другої декади травня, сприяли формуванню колоса та зернівки. За словами директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколи Неїлика, цього року прогнозується зібрати понад 4 мільйони тонн зерна. У тому числі пшениці — 1,44 млн тонн, жита — 13,1 тис. тонн, ячменю — 478 тис. тонн, кукурудзи — понад 2 млн тонн. Це дасть змогу повністю забезпечити продовольчі потреби у зерні, створити запаси концентрованих кормів для годівлі тварин, поголів’я яких значно збільшилося. Крім того, понад один мільйон тонн зерна передбачається реалізувати за межі області — на вітчизняний і зовнішній ринки.
За оперативними даними, площа до збирання ранньої групи ярих зернових зернобобових культур (без кукурудзи на зерно) та ріпаку становить майже 617 тисяч гектарів. Тож обсяг роботи величезний, однак і техніка нині потужна, високопродуктивна. Маючи понад 3120 зернозбиральних комбайнів, підготовлених до роботи, вінницькі хлібороби можуть зібрати врожай самостійно. Та зважаючи на те, що у жнива кожний день на вагу золота, з інших регіонів буде залучено 548 потужних комбайнів. У цілому навантаження на один зернозбиральний комбайн становитиме 175 гектарів.
Для проведення жнив, догляду за посівами і заготівлі кормів господарства надбали до потреби дизельного пального 75 %, бензину — 77%. Решту з нафтобаз доберуть в міру виконання робіт. Та чи мають за що вони його купувати?
За січень-травень цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги виробництва в сільгосппідприємствах області зросли у 2,4 раза. До речі, це найвищий показник у країні. Господарства уклали форвардних контрактів з Аграрним фондом на закупівлю понад ста тисяч тонн зерна і вже отримали, як і передбачається, половину суми — майже 90 мільйонів гривень.
Крім того, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» уклало із сільськогосподарськими підприємствами контракти з форвардної закупівлі майже 48 тисяч тонн зерна.
Урожай є де зберігати. В області працює 57 сертифікованих зернових складів. Будуються нові. Зокрема, цього року буде введено в експлуатацію 8 елеваторів загальною потужністю 227 тисяч тонн.
Тож вінничани технічно й організаційно підготувалися, щоб провести жнива в оптимальний термін. «У цілому маємо добрі перспективи на отримання високих врожаїв та валового збору зернових», — зазначив директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Микола Неїлик.
Черкащина.
Дозріває добрий урожай
На ланах Черкащини дозріває добрий урожай. Ось-ось жниварі розпочнуть косовицю пшениці. За прогнозами експертів, збирання ранніх зернових розпочнеться вже у кінці червня. У жнивах цьогоріч буде задіяно близько 2000 зернозбиральних комбайнів, із них 800 високопродуктивних. З початку року додатково закуплено 178 одиниць нової техніки на 61 мільйон гривень.
— Є всі підстави сподіватися, що жнива в області пройдуть швидко та організовано, а хліба зберуть без утрат, — сказав заступник голови облдержадміністрації Анатолій Івашкевич. — Усі господарства подбали про додержання правил техніки безпеки, зокрема забезпечили механізаторів вогнегасниками, здійснили інші протипожежні заходи. Жниварів забезпечать послугами харчування та побуту. Працюючи з повною віддачею, кожен механізатор має змогу одержати досить високий заробіток.
Щодо наповнення регіонального фонду продовольчим зерном, то кожен район має виконати відповідне замовлення протягом двох місяців із початку жнив.
Обсяг зерна, яким регіональний фонд має бути наповнений до 1 вересня нинішнього року, становить 55 тисяч тонн. Аби зацікавити сільгоспвиробників у постачанні високоякісної продукції, в області реалізовується дієвий механізм розрахунків та фінансової підтримки.
Зібравшись напередодні жнив у Шполянському районі, аграрії області підкреслювали, що вони живуть не тільки хоч і напруженим та відповідальним, але коротким періодом жнив. Хлібороби говорили про проблеми, а також про розподіл коштів.
Так, торік від орендної плати за землю сільські ради отримали від орендарів 27 мільйонів гривень. Кошти спрямували на ремонт та будівництво доріг, ремонт шкіл, дитячих садочків, освітлення вулиць тощо. Тим часом не всі виконують укладені соціальні угоди. У зв’язку з цим критиці було піддано кілька підприємств з Тальнівського та Монастирищенського районів.
Одним із актуальних питань розвитку аграрного сектору області є створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. З цією метою в області розроблена спеціальна програма, розрахована до 2015 року, у рамках виконання якої на Черкащині вже створено та зареєстровано 58 таких кооперативів. У них працює понад 1,5 тисячі осіб.
Як свідчить досвід, кооперативи об’єднують малих і середніх сільгоспвиробників та допомагають господарствам вийти на ринки збуту своєї продукції, забезпечити населення якісними товарами.
Крім того, це допомагає залучати до роботи молодих фахівців. Щороку вищі навчальні заклади випускають 15 тисяч юнаків і дівчат з аграрною освітою. Більшості з них складно влаштуватися на роботу.
Допомогти їм у цьому мають і кооперативи, надавши перше робоче місце молоді та створивши умови для повернення молоді в сільську місцевість. Якщо заснувати повноцінні кооперативи, це допоможе швидко відродити село. Один кооператив створює 100 робочих місць на фермах, теплицях, об’єктах соцкультпобуту. Тобто формується обсяг потреб на трудові ресурси десятирічної роботи українських аграрних вишів.
Той, хто забуває про соціальну сферу, нагадав учасник зібрання, директор СТОВ «Агрофірма «Маяк» Герой України Микола Васильченко, прирікає село на поступове вимирання.
Торік товариство спрямувало на соціальні потреби села суму, яка в перерахунку на кожен гектар становить понад 300 гривень. Дбають тут про постійне підвищення заробітку працівників, тому люди ходять на роботу з хорошим настроєм.
Полтавщина.
Комбайни вийдуть у поле на декаду раніше
У зв’язку з погодними умовами цьогоріч на Полтавщині збір урожаю ранніх зернових розпочнуть приблизно на декаду раніше, з 25—27 червня. Перші комбайни тут стартуватимуть на полях з озимою пшеницею та ріпаком. А зібрати в області ранні зернові треба буде на 404 тисячах гектарів, на 67% площ яких дозріває озима пшениця. До цієї надважливої роботи планується залучити близько 2000 одиниць техніки, 44% якої — сучасні високопродуктивні машини імпортного виробництва. Про це повідомив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Семен Москаленко.
За його даними, вся наявна в області збиральна техніка до роботи готова, та ще зі сторони залучать до 70 машин. У разі форс-мажору полтавчани розраховують на кримчан, котрі обіцяють підсобити комбайнами. А от збіжжя нового врожаю готові прийняти 52 сертифіковані регіональні склади та елеватори загальною місткістю майже 6 мільйонів тонн.
Сторінку підготували Олег ГРОМОВ, Олег ЧЕБАН, Олександр ДАНИЛЕЦЬ, «Урядовий кур’єр»; Роман КИРЕЙ для «Урядового кур’єра»