ПЕРЕГОВОРИ
Резерв для імпортних мит
Про це на брифінгу в Кабміні заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко, спростувавши інформацію про можливе підвищення митних зборів на різні групи товарів у рамках співробітництва України із СОТ.
Інвестиції йдуть у реальну економіку. Фото з сайту titanexport.com
Рівень захисту в Росії вищий
«З’явився зайвий ажіотаж у ЗМІ, що Україна планує підняти ставки мит на низку товарних позицій (350 — Авт.). Я хотів би спростувати цю інформацію. Йдеться не про підняття мит, а про їх перегляд. Робиться це на підставі рішення уряду, яке було ухвалене в 2011 році, і в цьому випадку ми ініціювали переговори», — сказав він, уточнивши, що все це для захисту національного виробника, бо переговори за низкою позицій при вступі України в СОТ були проведені недостатньо якісно.
Адже, за словами П. Порошенка, якщо порівнювати український та російський рівні захисту нацвиробника в рамках СОТ, то останній утричі вищий, ніж український.
«На сьогодні є перелік пропозицій, наданих галузевими організаціями, міністерствами, УСПП та учасниками ринку. Ми їх узгодили, організували переговори з нашими основними партнерами, і за підписом урядового уповноваженого Валерія П’ятницького направили в Женеву тільки для того, щоб відкрити консультації з цього приводу», — повідомив міністр.
П. Порошенко зазначив, що це необхідно зробити, щоб дізнатися думку імпортерів з приводу бажання України переглянути ввізні мита. Він підкреслив: «Це резервування не передбачає конкретизації товарів і обов’язкового початку переговорів у майбутньому. Тим часом це дає можливість, у разі економічної доцільності, в період із 1 серпня 2012 року до 31 грудня 2014 року ці переговори провести», — сказав П. Порошенко. При цьому не уточнив, які товари увійшли до переліку для перегляду імпортних мит, пославшись, що це секретна інформація.
«Цей документ має конфіденційний характер, і розкривати його зміст я не можу», — сказав він.
У пошуку грошей
Ще одним проблемним питанням не лише в Україні, а й у світі є пошук дешевих і довгих грошей. Нашій державі поки що їх вдається знаходити. У всякому разі про це свідчить остання домовленість уряду з Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР) і Світовим банком (СБ).
Найближчим часом реальний сектор України зможе отримати до 100 млн дол. США довгих і дешевих кредитів від ЧБТР, заявив П. Порошенко. Насамперед гроші надійдуть в інфраструктурні проекти, обробну промисловість, телекомунікацію, енергетику, в зокрема зелену, аграрно-промисловий комплекс.
Щоправда, на запитання журналістів, під які ставки надаватимуть кредити, голова ЧБТР Андрій Кондаков зауважив, що це банківська таємниця. А на уточнення щодо середньої банківської ставки відповів: «Це все одно, що називати середню температуру в лікарні. Єдине, що можу сказати, банк конкурентоздатний, і ми розширяємо свій портфель в 11 країнах світу. Торік він виріс на 50%, цьогоріч — на 30%, і це ще не кінець року. Жоден позичальник не брав би грошей, якби кредит був дорогий». Він також навів такий приклад — за 12 років Рада директорів банку схвалила 28 проектів на 350 млн євро в Україні.
Щодо СБ, то 20 вересня Україна домовилася про надання понад $450 млн на забезпечення дорожнього будівництва і безпеки руху. Наступного року розраховуємо вийти на обсяги фінансування в $750 млн — 1 млрд, наголосив П. Порошенко. За його прогнозами, це цілком можливо, зважаючи на те, що фахівці СБ констатували безпрецедентний рівень освоєння ресурсів, раніше отриманих за проектами банку.
— 82% коштів йдуть у реальний сектор, і для нас це сьогодні головний пріоритет, а підтримка з боку міжнародних банківських організацій — хороший сигнал, — наголосив він.
Без альтернативи
Своєрідним гачком для інвестицій у реальний сектор стане, на думку
П. Порошенка, істотне скорочення переліку об’єктів, заборонених для приватизації — з 1492 до 290. Саме з цієї новини та короткого резюме економічних показників країни міністр розпочав переговори з ЧБТР, свідками чого стали журналісти. На уточнююче запитання «УК», чим викликано це скорочення, міністр відповів, що держава — неефективний власник, і в умовах бюджетного профіциту є потреба прозорою процедурою забезпечити підприємства ефективним власником.
«Я не можу спокійно дивитися, коли на держпідприємствах є заборгованість із зарплатні, це неефективно, коли за рахунок платників податків прямою дотацією гаситься заборгованість. Тому я вважаю, що альтернативи цьому немає», — наголосив він.