До співпраці над Планом відновлення і зростання 2014—2016 років, який уряд розробляє для подолання викликів, що стоять перед Україною, та повернення української економіки на шлях сталого розвитку закликав донорську спільноту віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман під час зустрічі високого рівня з питань координації та впровадження міжнародної донорської допомоги, яка відбулася в Брюсселі.
Пріоритети визначено
«На сьогодні Україна стикнулася з новими викликами, які не можуть бути подолані стандартними підходами. Напрацьований спільно із МВФ пакет дав змогу зупинити падіння країни в прірву. Однак російська агресія — військова, інформаційна, економічна та енергетична — ставить перед нами безпрецедентні вимоги. Саме вони вимагають залучення додаткових ресурсів», — сказав Володимир Гройсман, наголосивши, що головним донором України нині є її народ. Мільйонами гривень громадяни самостійно фінансують українське військо і гуманітарні проекти.
Але героїчних зусиль кожного українця не вистачає. Для подолання викликів сьогодення й повернення нашої економіки на шлях сталого розвитку уряд і розпочав підготовку згаданого Плану, який Володимир Гройсман порівняв з Планом Маршалла, що свого часу допоміг відродитись Європі. Свій же план Україна має намір презентувати на Міжнародній конференції донорів, запланованій на осінь.
На додаток до сфер, визначених Угодою про асоціацію та Європейським порядком денним, і реформ уряд серед пріоритетів вбачає реалізацію проектів, які закладуть надійні підвалини для захисту кордонів. Адже, на переконання урядовця, вони одного дня стануть зовнішніми кордонами ЄС. «У нас уже є такий досвід спільної роботи щодо західних кордонів, тепер ідеться про кордони східні. Реалії висувають на порядок денний потребу в переобладнанні кордону відповідно до найкращих світових практик», — вважає віце-прем’єр.
Серед пріоритетів він назвав і проекти з адаптації до нових умов десятків тисяч людей, що були вимушені залишити свої домівки. Це стосується як тимчасових переселенців зі сходу, так і кримчан. Проблема останніх зберігатиме свою актуальність ще досить тривалий час, повідомляє прес-служба Мінрегіону.
Ще одним пріоритетом нашої країни Володимир Гройсман назвав розробку спеціальної реабілітаційної програми для регіону Донбасу. Її метою стане забезпечення інфраструктурного й соціально-економічного відновлення Донецької та Луганської областей, зокрема шляхом створення нових робочих місць.
«Нам не потрібні просто гроші. Ми просимо дієвої допомоги на реалізацію конкретних програм і проектів, які підтримають трансформацію України у розвинуту європейську державу, економічно і політично інтегровану в європейську спільноту. Ці проекти ми пропонуємо реалізовувати прозоро і відкрито, під повним контролем донорської спільноти та за встановленими нею правилами», — переконаний урядовець.
Він запросив учасників зібрання сформувати і направити в Україну місію з оцінки потреб, яка дасть змогу спільно визначити ключові короткотермінові пріоритети та необхідні ресурси.
У Брюсселі Володимир Гройсман презентував також проект змін до Конституції України, підготовлений за ініціативи Президента Петра Порошенка. Генеральному секретарю Ради Європи Торбйорну Ягланду було передано лист-звернення до Венеціанської комісії за підписом Президента України, в якому йдеться про прохання розглянути запропоновані зміни до Конституції.
Основну частину розмови сторони присвятили питанням децентралізації і реалізації положень Європейської хартії місцевого самоврядування, які відображено в проекті змін. Торбйорн Ягланд запевнив українську делегацію, що Рада Європи повністю підтримує зусилля України зі збереження територіальної цілісності, єдності та стабільності, а також зусилля уряду щодо децентралізації повноважень. Генеральний секретар РЄ запевнив, що Венеціанська комісія розгляне запропоновані зміни до Конституції і надасть свої висновки в якнайкоротші терміни.
Інструменти виконання Угоди
Міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак презентував Модель національної координації у сфері виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Для максимально ефективного виконання Україною зобов’язань, взятих на себе під час підписання Угоди про асоціацію, уряд у тісній співпраці з громадянським суспільством вибудовує оновлену систему взаємодії органів виконавчої влади, розповів він.
У рамках імплементації Угоди буде створено Українську частину Ради асоціації, яку очолюватиме Прем’єр-міністр. «Українська частина Ради асоціації ухвалюватиме всі стратегічні рішення у сфері європейської інтеграції», — наголосив Остап Семерак.
Водночас Кабінет Міністрів планує запровадити Українську частину Комітету асоціації, до складу якого увійдуть заступники міністрів з євроінтеграції. Вони нестимуть персональну політичну відповідальність за реалізацію рішень двосторонніх органів Україна — ЄС за секторальним принципом.
Остап Семерак нагадав, що вперше в історії урядом започатковано відкритий відбір на заміщення згаданих політичних посад. Загальна координація діяльності органів виконавчої влади здійснюватиметься через Урядовий офіс з питань європейської інтеграції. Крім того, Офіс виступатиме також як контакт-пойнт для взаємодії з Групою підтримки України, очолюваної Петером Балашем.
«На наш погляд, представлений механізм є оптимальним, оскільки він є максимально адаптований до існуючої системи ухвалення рішень Кабінетом Міністрів», — зауважив Остап Семерак, висловивши сподівання, що запропонована модель стане дієвим інструментом виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.
«Уряд України очікує, що ЄС без зайвих затримок надасть Україні відповідну технічну та експертну допомогу», — цитує слова Остапа Семерака прес-служба Міністра Кабінету Міністрів.
На думку Європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле, в разі швидкої ратифікації Україною Угоди про асоціацію, її можна буде застосувати «майже негайно».
Відділ новин
«Урядового кур’єра»