ПІДСУМКИ
Наша держава стала світовим лідером з продажу квот з викидів парникового газу в рамкахпершого періоду Кіотського протоколу
Цьогоріч завершується перший період дії зобов’язань країн за Кіотським протоколом. Чимало з них не надто задоволені підсумками участі в Кіото-1 і піддали сумніву свою участь у другому періоді (2013–2020 рр.). Зокрема це Австралія, Нова Зеландія і Росія. Про те, чому так сталося і яка позиція України у цьому питанні, досліджував «УК».
У середині жовтня прем’єр-міністр нашої північно-східної сусідки Дмитро Медведєв досить красномовно і критично зауважив: «Якихось особливих вигод від Кіотського протоколу ми не отримали в комерційному плані, не змогли скористатися як належить. А тому чи доцільно продовжувати в ньому участь?». На відміну від Росії, участь якої ще не визначена, від Кіото-2 уже відмовилися США, Японія і Канада. Аргументом став незначний вплив на припинення зростання глобальної температури. Та, як зазначають фахівці, справжні причини інші. США відмовляється від участі, бо посідає друге місце за викидами парникових газів і не хоче брати на себе ніяких зобов’язань. Канада відмовилася виконувати їх у повному обсязі ще в першому періоді, а Японія виступає за двосторонній формат співпраці.
Про те, що й Україна може відмовитись від участі в Кіото-2, якщо квоти з продажу викидів парникових газів з першого періоду не буде перенесено на другий, «УК» дізнався з вуст фахівців Національного екологічного центру України (НЕЦУ), яким нібито потрапило до рук листування між представниками українських владних кабінетів.
За словами координатора програм зі зміни клімату НЕЦУ Марії Сторчило, по-перше, не лише вихід із Кіотського протоколу, а й перенесення квот небезпечне для подальшої боротьби зі змінами клімату. Чому? Бо пропозиція на цьому ринку значно перевищує попит, а тому вартість квот щоразу знижується (з 10 євро на початку Кіото-1 до менш ніж 1 євро за тонну СО2 у 2012-му. — Авт.). За її даними, лише за період Кіото-1 Україна спромоглася продати близько 2% квот. Крім неї на перенесення квот претендують Росія, Білорусь тощо. Уже на сьогодні нараховано майже 4 гігатонни надлишкових квот. А це вчетверо вище від викидів Європи за рік. Якщо ці обсяги таки перенесуть на Кіото-2, то країнам просто буде невигідно скорочувати викиди всередині країни, їм легше буде купити задешево квоти в інших. А це фактично нівелює ідею Кіотського протоколу.
За її прогнозами, до країн, які розвиваються низьковуглецевим шляхом і що вийдуть із Кіото, ЄС застосовуватиме додаткові податки на товари, в яких не обраховуватимуться викиди парникових газів при виробництві і які йтимуть на експорт. Першим відголоском цього стали проблеми іноземних авіакомпаній, що роблять рейси в ЄС, які оподатковуватимуться податками на викиди. Це будуть механізми, які вирівнюють умови ведення бізнесу на різних континентах, пояснила вона.
До того ж, під час Кіото-1 Україна істотно скоротила викиди (на 60% до показників 1990 року, тоді як брали на себе зобов’язання зберегти їх на тому самому рівні. — Авт.) значною мірою через падіння промвиробництва, а не завдяки спеціальним заходам, наголосив експерт з енергетичних питань НЕЦУ Олексій Пасюк. «Навіть з оновленою енергостратегією до 2020 року, яка передбачає збільшення спалення вугілля, ми навряд чи збільшимо викиди на 20% до рівня 1990 року. Щоб викидати до 2020 року 80% (до рівня 1990 року), про які ми заявляємо, мені навіть важко уявити, що треба зробити, — додав він. — Тож Україна зможе виконати зобов’язання за Кіото-2 і без перенесення квот і навіть взяти на себе амбіційніші цілі зі скорочення викидів».
Про те, чи братиме участь Україна в Кіото-2, і про позицію України з перенесення непроданих у першому періоді Кіотського протоколу квот «УК» поцікавився у Держекоінвестицій. Саме ця установа є розпорядником коштів зелених інвестицій та проектів спільного впровадження і братиме участь в обговоренні «правил гри» на наступний період під час 18-ї конференції ООН зі зміни клімату (що проходитиме з 26 листопада по 7 грудня у Катарі).
ДОВІДКА «УК»
Кіотський протокол прийнятий у грудні 1997 р. як доповнення до Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Він зобов’язує розвинуті країни і країни з перехідною економікою за перший період (з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2012 р.) скоротити і стабілізувати викиди в атмосферу парникових газів, що спричиняють глобальне потепління. Так, ЄС взяв на себе зобов’язання до кінця 2012 року скоротити викиди на 8%, Японія і Канада — на 6%, країни Східної Європи і Прибалтики — на 8%, Росія і Україна — зберегти їх на рівні 1990 року.
КОМПЕТЕНТНО
Владислав ЯКУБОВСЬКИЙ,
голова Державного агентства з
екологічних інвестицій:
— Для України участь у Кіото-2 надзвичайно важлива і потрібна. У першому періоді наша держава отримала величезний досвід з реалізації економічних механізмів Кіотського протоколу, особливо проектів спільного впровадження (ПСВ). Станом на 1 листопада наша країна зайняла 50,4% світового ринку одиниць скорочення викидів парникових газів (ОСВ), введених в обіг за підсумками верифікації українських ПСВ. Фактично ми перші у світі за кількістю затверджених ПСВ за національною і міжнародною процедурами.
У 800 млн євро оцінюється сума інвестицій, отриманих українськими підприємствами від іноземних інвесторів за введені в обіг та передані одиниці установленої кількості (ОУК) викидів парникових газів та ОСВ.
Крім того, в активній стадії реалізації перебувають проекти за схемою зелених інвестицій, кошти на які, а це близько 470 млн євро, залучені шляхом продажу ОУК японським та іспанським партнерам. Японці вже погодили 551 проект у 24 регіонах України на понад 3,8 млрд грн із очікуваними щорічними скороченнями викидів парникових газів — 119,5 тис. тонн СО2. Тривають переговори з погодження й інших проектів, що реалізовуватимуться за японськими договорами. Іспанці ж відібрали чотири проекти, за якими нині завершується розробка проектної документації.
Україна має й надалі бути послідовною в напрямку боротьби з глобальною зміною клімату, не допускаючи розриву у зобов’язаннях. Тому участь у Кіотському протоколі для України залишається одним із важливих державних пріоритетів.
Щодо повного перенесення невикористаних у Кіото-1 квот на наступний період, то Україна має усі права для цього в рамках параграфа 13 статті 3 Кіотського протоколу. І це зовсім не означає якусь експансію на ринку вуглецевих квот з боку України. Виключно важливим у цьому контексті є продовження реалізації у перехідному періоді від першого до другого періоду дії Кіотського протоколу «пізніх» проектів ПСВ, які почалися тільки 2011-го або навіть 2012-го. Наші підприємства мають продовжити модернізацію свого виробництва, впровадження енергоефективних технологій і скорочення викидів. Аби розширити ці можливості та брати участь у торгівлі квотами на зовнішніх ринках, ми розробляємо законопроект про регулювання викидів парникових газів в Україні. Фактично йдеться про створення внутрішнього ринку торгівлі квотами.