"Удар прийшовся на службову машину"

Інна КОСЯНЧУК
27 липня 2013

НЕБЕЗПЕКА НА ДОРОГАХ

Водії не реагують на спецсигнали ДАІшників,  створюючи аварійні ситуації

Днями на Херсонщині ледь не сталося серйозної дорожньо-транспортної НП: легкове авто мало не врізалось у колону з шести автобусів з дітьми, які їхали в санаторій. Трагедії вдалося уникнути завдяки інспекторові ДПС УДАІ Херсонщини старшому лейтенанту міліції Валентину Дембровському, який прийняв удар на машину супроводу і на себе.

А ситуація, за повідомленням прес-служби департаменту ДАІ МВС України, розгорталася так. Коли автобуси мали повертати на дорогу до Скадовська, машина, якою керував Валентин Дембровський, їхала попереду і зупинилася на повороті, увімкнувши проблискові маячки. Це був сигнал іншим водіям, щоб вони пропустили колону. Назустріч їхав «ВАЗ-2121» із причепом. Неуважний водій пізно помітив патрульну автівку, що зупинилась на перехресті. Зрозумівши, що зіткнення не уникнути і «ВАЗ» мчить просто на автобуси, Валентин Дембровський повернув авто, і прийняв весь удар на себе.

Валентин Дембровський: «Російські й білоруські водії дисциплінованіші, ніж українські». Фото з сайту sai.gov.ua.cw

260 хлопчиків і дівчаток успішно добралися до оздоровниці. Діти відбулися, як кажуть, легким переляком. На щастя, не постраждав і ніхто з учасників ДТП, не враховуючи хіба службової ДАІшної «Мазди» та машини, через яку все і сталося. Водієві ВАЗа загрожує штраф від 340 до 425 гривень або позбавлення права керування автівкою на строк від 6 місяців до 1 року.

А щодо Валентина Дембровського готують документи на заохочення. Про це розповів «Урядовому кур’єру» начальник управління ДАІ УМВС України в Херсонській області полковник Сергій Карпенко.

Утім, цього ДТП могло б і не статися, якби водії на дорогах були уважнішими і відповідальнішими. Валентин Дембровський уже третє літо поспіль супроводжує колони з «дитячими» автобусами до оздоровниць. Ось що він, на кілька хвилин відволікшись від патрульної служби, яку ніс у селищі Молодіжному, розповів «Урядовому кур’єру» телефоном.

— Дуже часто зустрічний транспорт не реагує ні на маячки, ні на прохання через гучномовець притиснутись до краю проїжджої частини, не зупиняється, ніби нас немає. А колона теж на швидкості їде, і її різко загальмувати не можна.

Якось було таке: на правій смузі в попутному напрямку — авто з небезпечним вантажем, я близько до нього не міг їхати, і довелося колону з 20 автобусів вивести на середину дороги. А назустріч — джип на великій швидкості. Я йому виставляю маячки, блимаю ближнім і дальнім світлом, мовляв, притиснись управо, колону ж нікуди діти — або в лоб джипу йти, або наближатись до небезпечного вантажу. А він ніби не бачить. І тільки в останній момент, метрів за 10 від мене, так різко повернув праворуч, аж курява знялася. А коли ми приїхали в Залізний Порт, я зустрів його, він, виявилось, місцевий. Каже мені: «Товаришу інспектор, як ви на дорозі поводитеся? Так небезпечно виїжджаєте на зустрічну?» Я йому: «А нічого, що я з червоними і синіми маячками йду, і в автобусах 600 дітей, і ви маєте мені поступитись дорогою?» А він каже: «А ви що, готові навіть розбитися в цій ситуації заради дітей?» Кажу: «Так, для мене на першому місці — довести колону. А якби ваша дитина в автобусі їхала?» А він знаєте, що мені відповідає? «Моя дитина в автобусі не їздить». Ну, що ти такому поясниш?

До речі, я помітив, що водії російських чи білоруських машин дуже уважно до цього ставляться. Навіть якщо я із синім маячком їду, побачили, що колона — збавляють швидкість, тримаються праворуч. А щойно бачать синьо-червоний маячок — зупиняються. Бо в Росії, наприклад, за нехтування сигналами прав позбавляють, у нас що? Нічого…

— Як же можна змінити ситуацію? — запитую.

— Треба було б принаймні влітку ще хоч на місяць провести операцію «Сигнал». Також операції «Маячок» проводяться раз на півроку протягом двох тижнів. Вважаю, що цього мало. Для наших водіїв такі операції треба проводити 3–4 рази на рік тривалістю не менше місяця.

Те, що на Херсонщині далеко не всі водії реагують на сигнали спецмашин, підтверджує й Сергій Карпенко. Утім, він зауважує, що на них управу можна знайти: за ненадання переваги в русі є адміністративні санкції, складають адміністративні протоколи. Однак…

— Насамперед цей факт треба довести, тобто мають бути докази того, що саме це авто не поступилося дорогою транспортному засобу з маячками, який має перевагу в русі, — пояснює він.

Цікаво, чому ж наші водії дозволяють собі так поводитися? Чи то наші ДАІшники занадто лояльні до них, чи то дається взнаки той негативний імідж, який створили собі наші правоохоронці? До речі, ця історія зі щасливим кінцем викликала досить суперечливі думки серед інтернет-товариства. Дехто вважає, що цей вчинок зовсім не вартий уваги. «Боже, маячня яка. Машини ледь подряпані, тут же крик: «врятував 260 детей». «Ага! Бо треба терміново відновлювати репутацію силових структур»… Такі коментарі знаходимо в соцмережах. Безумовно, до ДАІшників загалом претензій немало. Але ж чи можна все міряти однією міркою? Та й не всі подібні ситуації закінчуються щасливо.

Так, у Криму є пам’ятник ДАІшникові, який супроводжував такі групи, — командирові ДПС УДАІ міста Севастополя, майорові міліції Андрієві Усаніну. Ще в 1998 році, супроводжуючи колону з дитячими автобусами, побачивши, що на одному з кримських «серпантинів» «Ікарус» летить просто на колону, поставив патрульну машину як щит, перекрив нею дорогу і ціною власного життя врятував 700 дітей із Москви… 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua