На учнів, які закінчуватимуть школу 2015 року, чекають новації, що стосуються зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації. Зокрема планують поєднати ЗНО та ДПА з української мови. Насправді Міносвіти та Український центр оцінювання якості освіти були готові об’єднати ЗНО та ДПА для всіх предметів, проте через ситуацію на Донбасі довелося обмежитися одним.
Підсумкова атестація — тільки письмово
«Поєднання ДПА та ЗНО передбачає, що вони відбуваються починаючи з квітня. Тобто незалежне оцінювання вклинюється у навчальний рік у школах, а є правило, що до завдань тестування не можуть входити теми, яких діти ще не вивчали. Нині навчальний рік у половині шкіл Донецької й Луганської областей так і не розпочався. І ми, зважуючи всі ризики, зрозуміли, що коли в частині шкіл Донбасу він розпочнеться, наприклад, 1 листопада, то теми, які вивчали до цього загалом в Україні, не можна вводити в тестові завдання: велика кількість школярів повноцінно не встигне їх вивчити. Тому ми вирішили, що наступного року обмежимося поєднанням з ключового предмета — української мови та літератури», — пояснив журналістам заступник міністра освіти і науки Павло Полянський.
Важливо, що всі випускники незалежно від того, вступатимуть вони до вишів чи ні, проходитимуть єдині тести — на відміну від 2008 року, коли спільне ЗНО та ДПА проводили тільки для тих, хто планував стати студентом.
Полегшать життя і чотирикласникам: оцінки з державної підсумкової атестації, що проводиться в четвертому класі (читання, українська мова та математика), учням виставлять за результатами підсумкових контрольних робіт, які проводять щороку.
У середній і старшій школі підсумкову атестацію проводитимуть виключно у письмовій формі. «Це не всі вчителі сприймають, але ми розуміємо, що там, де є усний формат, завжди існує можливість суб’єктивного впливу», — пояснив такий крок Павло Полянський. У випускних класах школярі складатимуть математику, історію та третій предмет на вибір (у дев’ятому класі його обиратиме школа, в одинадцятому — самі учні).
Крім того, відтепер для складання ДПА не потрібно буде купувати жодних брошур із завданнями та відповідями на них. Раніше, нагадаємо, батьки мусили витрачати на це гроші, бо вимога була обов’язковою. Іноді доходило до абсурду, коли на книжкових ринках відповіді з’являлися раніше, ніж самі завдання. Така бізнес-схема набрала великих обертів, і буквально відразу потому, як в Міносвіти прийшла нова команда, вимогу скасували й дозволили школам самим вирішувати, в якій формі вони проводитимуть ДПА.
«Про жодні збірники відтепер не говоримо», — сказав Павло Полянський.
А чому 124?
Наступного року кілька важливих новацій стосуватимуться зовнішнього незалежного оцінювання. Зокрема зміниться система визначення результатів ЗНО. Донині всіх абітурієнтів, що складали ЗНО, оцінювали за шкалою від 100 до 200 балів. Як відомо, порогом для того, щоб мати змогу подати документи до вишу, було 124 бали. Чому саме стільки — пояснити не може ніхто.
«У перші роки становлення ЗНО такий захід був доцільний, щоб абітурієнти та члени приймальних комісій зрозуміли суть нової системи. Але 124 бали не відображають реальної ситуації, тому з 2015 року запроваджуємо нову систему, яку використовують у більшості тих країн, де є зовнішній екзамен: результати визначатимуть за принципом «склав/не склав» ЗНО», — сказав директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Суть її в тому, що після кожного тестування збиратиметься спеціальна експертна комісія, яка визначатиме, що ті абітурієнти, котрі під час цього оцінювання відповіли на певну кількість питань, склали ЗНО. Ті, що не відповіли на певну кількість питань, яку визначать експерти, незалежне оцінювання не склали.
«Після цього, коли визначать кількість тих, хто склав, і тих, хто не склав, для перших відбуватиметься визначення рейтингового результату в шкалі від 100 до 200 балів. Тож навіть ті абітурієнти, котрі матимуть 101 бал, зможуть подавати документи до вишів. Але цього не матимуть права зробити ті, хто не склав ЗНО. Це досить серйозний крок, який дасть змогу розширити можливості абітурієнтів і водночас відсіє тих, хто не має знань», — пояснив фахівець.
Крім того, з наступного року запроваджують дворівневі тести з української мови й літератури та математики. «Дотепер, наприклад, однакові тести з математики складали ті, хто вступав на механіко-математичний факультет, і ті, хто хотів бути вчителем трудового навчання. Відібрати якісного абітурієнта на основі таких однакових тестів складно. Тому ми пішли назустріч університетам і пропонуватимемо цього року тест рівня А (менш складний) та тест рівня В (складніший)», — пояснив фахівець.
Ще одна новація, яку мають затвердити в умовах прийому (узгодять до 15 жовтня), — пропозиція відмовитися від можливості використовувати у вступній кампанії цього року сертифікати ЗНО минулих років.
«Програми, наприклад, 2006 і 2014 року різні, тести різні, вибірка, за якою складався рейтинг, — також. Це означає, що 180 балів 2009 року зовсім інші, ніж, приміром, 2013-го. А оскільки ми проголошуємо рівний доступ до вищої освіти, то це рішення ухвалено саме з метою його забезпечити», — сказав Ігор Лікарчук.
У переліку предметів, з яких проводитимуть тестування, не буде всесвітньої історії та світової літератури: університети в перелік сертифікатів для організації конкурсу ці предмети ставлять дуже рідко, тож із фінансової точки зору й стосовно тестології проведення ЗНО на невеликій вибірці не ефективне і малоінформативне, пояснив директор УЦОЯО.
Орієнтовно зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться в період із квітня до липня: цей навчальний рік буде специфічним, оскільки поки що неможливо точно визначити, коли він закінчиться. Дату проведення тестувань оголосять не раніше кінця січня.