Розвиток людського капіталу, зокрема галузі освіти і науки, є одним із найважливіших пріоритетів уряду. На цьому вчора наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час круглого столу, присвяченого обговоренню проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Щоб предметно обговорити сучасний стан галузі та конкретні кроки її розвитку, в Клубі Кабміну зібралися урядовці, представники міністерств, провідні українські й міжнародні експерти-освітяни, науковці.
«Торік нам вдалося стабілізувати ситуацію і відновити економічне зростання, — наголосив Володимир Гройсман. — Тож у 2017-му передбачаємо розвиток економіки. Тому важливо визначити пріоритети, куди будемо інвестувати наші ресурси. Зокрема ключове значення має питання освіти. Якщо проаналізувати наші можливості на всіх етапах навчання, зрозуміємо, що наш потенціал надзвичайно високий. Але правильна організація, відповідні пріоритети, фінансова підтримка дадуть змогу змінити ситуацію на краще і зробити це фундаментально».
Зокрема очільник уряду зазначив, що в 2016 році в Україні було створено 26,5 тисячі місць у дошкільних закладах (загалом у містах і селах 79 тисяч дітей чекають на місце в дитсадку). Тому пришвидшене створення нових дитсадків дасть змогу на 100% охопити всіх дітей дошкільною освітою. На запровадження позитивних змін очікує й система середньої освіти, також є над чим попрацювати щодо професійно-технічної освіти.
«Не секрет, що учні професійно-технічних закладів, отримуючи диплом, не можуть знайти роботу в реальному секторі економіки, — констатував посадовець. — Оскільки ці випускники не підготовлені відповідно до сучасних технологій та інших вимог. Водночас маємо величезний попит на кваліфіковану працю. Це означає, що всі ми неефективно інвестуємо в розвиток людського капіталу — в наших дітей. Тому потрібно якнайшвидше змінити програми навчання в профтехзакладах, осучаснити технології підготовки кваліфікованих робітників. Ми готові в це інвестувати».
За словами Прем’єр-міністра, освіта, якісна підготовка надзвичайно важливі в розвитку держави. Адже будь-яка країна, маючи величезні виклики й формуючи якісно нові умови життя, завжди спирається на освіту, науку, інновації. Тож Україна теж повинна йти цим шляхом. «Відтак фундаментальним завданням уряду буде підтримка освіти та науки й науковців таким чином, щоб вони мали змогу співпрацювати з реальним сектором. Нам треба зробити все для того, щоб освіта почала продукувати якість, яка стане фундаментом майбуття нашої країни», — резюмував очільник уряду.
У складному балансі між потребами оборони, захисту безпеки країни освіта справді чи не вперше стала важливим пріоритетом уряду. «Гарантія незворотності всіх реформ в країні — незворотність освітньої реформи, — впевнений віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. — Оскільки освіта є тим локомотивом, який витягне Україну й інституційно поверне до сім’ї європейських цінностей. Таку роботу поступово ведуть: публічно, прозоро, з належною активністю й широким залученням громадськості.
Концептуальною реформою, що саме відбувається, є початок реформи середньої освіти. Це дуже складне питання, яке впродовж тривалого часу обговорюють — по суті з моменту відновлення української незалежності. Але практично вперше уряд розглянув і затвердив Концепцію нової української школи, що є в основі нового базового законопроекту «Про освіту». Загалом реформа середньої освіти не дасть схибити в проведенні реформ іншим рівням освіти: ні дошкільній, ні професійно-технічній, ні вищій, ні позашкільній».
Урядовці відзначили, що в освіті практично паралельно відбувається реформування майже всіх рівнів. Ми маємо вже нові закони «Про вищу освіту», «Про наукову й науково-технічну діяльність», які потребують значних фінансів. У парламенті на розгляді закон «Про освіту», після його ухвалення будуть закони «Про середню освіту», «Про професійно-технічну діяльність», концептуально готові підходи до позашкільної та дошкільної освіти. Також щоб підвищити соціальний статус учителів, цьогоріч уряд у середньому на 50% збільшив їм заробітну плату.
«Ми переймаємося всією системою освіти. Але в пріоритеті ті завдання, що потребують негайної уваги, — зазначає міністр освіти і науки Лілія Гриневич. — Поки що їх чотири: якісно сучасна доступна загальна середня освіта, модернізація професійно-технічної освіти, забезпечення якості вищої освіти і нова система управління та фінансування науки. Ми презентували Концепцію нової української школи — це стратегічна пропозиція. Адже важливо перейти від школи тільки знань до школи компетентностей, тобто не лише знань, а й уміння їх використовувати. Водночас людина у великому потоці інформації повинна отримати впродовж навчання у школі систему цінностей, яка допоможе їй робити власний вибір, формувати власне ставлення за допомогою критичного мислення».
Концепція нової української школи впровадить нову українську ідентичність. «Це теж важливо, оскільки нехтування питаннями патріотизму призводить до тих наслідків, які ми бачимо сьогодні на сході і півдні України, — каже В’ячеслав Кириленко. — Тому нова українська ідентичність повинна йти разом із реалізацією Концепції нової української школи».
У МОН відзначають, що 2017 рік критичний у підготовці реформи освіти. Це запровадження нових навчальних програм початкової школи, перепідготовка через систему підвищення кваліфікації понад 25 тисяч учителів, які в 2018 році візьмуть оновлені перші класи. А також важливим кроком є розробка відкритої електронної освітньої платформи. «Це дасть змогу викласти онлайн нові навчальні матеріали, нові стандарти компетентнісної школи, — додає профільний міністр. — Завдяки цьому учні, їхні батьки, освітяни матимуть доступ до цих матеріалів. Дуже важливим елементом цієї платформи будуть дистанційні курси, призначені передовсім для дітей, які залишились на окупованих і непідконтрольних територіях. Бо такі учні часто хочуть отримати вищу освіту в Україні, втім не мають змоги здобути українознавчі предмети. Тож маємо відкрити для цих дітей можливості за допомогою дистанційних курсів на відкритій освітній платформі». Далі в МОН планують оновити навчальні програми для учнів 5-9 класів, змінити програми і нові навчальні плани для 10-11 класів, щоб зробити старшу школу справді профільною.
Насамкінець. Насправді прогресивних задумів не злічити. Понад те, реформа освіти не втілюється за рік чи два — вона розрахована на десятиліття. Втім, важлива не лише ініціатива влади, а й розуміння та підтримка всього суспільства. Тільки так через оновлену систему освіти і науки вдасться збудувати єдину освічену націю та інноваційну економіку в нашій державі.