ПОДІЯ
В Києві створено Асоціацію ректорів педагогічних університетів Європи
У дні відзначення 170-річчя від дня народження Михайла Драгоманова в столичному педагогічному університеті за ініціативи його ректора Віктора Андрущенка відбулось обговорення проблем підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття. Українського вченого підтримали колеги з багатьох європейських країн. Зазначалося, що сучасна Європа, яка інтенсивно об’єднується, потребує особистості, яка, залишаючись провідником національної культури, мислить і діє як громадянин Європи і світу.
Виховати таку особистість може тільки вчитель, який знайде відповіді на виклики епохи й поверне в учнівську і студентську аудиторію класичне наукове знання, високу культуру, соціально-практичний досвід поколінь, загальнолюдські соціокультурні цінності, дух гуманізму і людинолюбства.
Завдання його підготовки покладається на педагогічні університети, які мають здійснити низку трансформацій, щоб розпочати процес формування нового вчителя за єдиною європейською системою деідеологізованих і департизованих цінностей, базовими серед яких є толерантність, демократія, миролюбство, справедливість і солідарність.
Такі принципи покладено в основу діяльності Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи.
— Цю зустріч важко переоцінити, — сказала ректор Уманського державного педуніверситету імені П. Тичини Наталія Побірченко. — Вже сьогодні ми, педагоги, започатковуємо об’єднавчий процес у Європі. Адже від того, як і якими підготуємо майбутніх вчителів, дуже багато залежить у подальшому розвитку суспільства.
ПРЯМА МОВА
Віктор АНДРУЩЕНКО,
ректор Національного педагогічного університету
імені Михайла Драгоманова,
член-кореспондент НАН України:
— Першим нашим кроком стало створення своєрідного Консорціуму європейських університетів педагогічного профілю, визначення й формування єдиної шкали цінностей, які могли б бути покладеними в основу навчання і виховання нового вчителя у всіх країнах Європи. Другий крок — розробка концепції та звернення до урядів країн Європи з відповідною пропозицією щодо її реалізації. Третій — переведення проблеми в практичну площину з урахуванням національних та інших особливостей країн європейського простору. Cаме через діяльність нового вчителя буде сформована духовна платформа нового типу життєдіяльності об’єднаної Європи — гуманістична, демократична, загальнолюдська.
Українська асоціація ректорів педагогічних університетів України, яку я очолюю, мала достатні підстави ініціювати цей процес у європейському просторі. Ми, українські педагоги, є прямими й безпосередніми спадкоємцями найбільш глибокої за змістом і потужної за своїм навчально-виховним впливом педагогічної традиції, творці якої — М. Пирогов, К. Ушинський, А. Макаренко і В. Сухомлинський — справедливо очолюють дев’ятку найкращих педагогів Європи і світу. Це — глибока потреба європейського соціуму у відродженні цінностей, попраних тотальним, не контрольованим розвитком ринкових відносин, глобалізацією, процесом вульгарної інтернаціоналізації тощо, який, з одного боку, «вирвався вперед», утвердився у соціальному просторі і часі як соціум високого рівня життя, матеріального добробуту і комфорту, з другого, спостерігаються серйозні збочення у частині розвитку духовності, моральності, гуманізму і людяності. Європейські об’єднавчі процеси потребують якнайшвидшого очищення, відродження гуманістичних сутностей, повернення їх у соціальний простір. Останнє має виконати учитель, сформований на єдиній шкалі цінностей. Українська педагогічна традиція за своєю сутністю є найбільш привабливою для європейців саме тому, що вона формується й віддзеркалює своїм єством внутрішню природу людини як творця культури, людини як вільної істоти, діяльність якої базується на фундаментальних загальнолюдських цінностях. Своєрідним стрижнем цієї традиції є філософське кредо, визначене В. Сухомлинським: «серце віддаю дітям». Що може бути більш гуманним і перспективним у вихованні людини XXI століття? Питання має риторичний характер. А якщо це так, то саме ця основа — своєрідна матриця української педагогіки — має бути покладена в процес підготовки учителя для об’єднаної Європи XXI століття.