Єврокомісія ухвалила рішення, яке підтримали 28 країн-членів ЄС, розширити доступ до європейського ринку для деяких позицій українських товарів на додаток до тих квот, які передбачено поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі на три роки. Таку новину до Києва привезла Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем. Після переговорів із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом вона написала у своєму Твіттері: «Я рада повідомити гарні новини для наших українських друзів: Європейська комісія схвалила пропозицію українських виробників у частині поліпшення доступу українських товарів на європейський ринок, і ми підвищимо розміри квот у межах, дозволених Угодою про асоціацію». Єврокомісар наголосила, що таке рішення Брюсселя «буде значною політичною і економічною допомогою для України в тій ситуації, яку нині вона переживає».
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман привітав рішення Європейської комісії. Він також поінформував Сесілію Мальмстрем про хід реформ, серед яких: продовження боротьби з корупцією, дерегуляція, реформа державної служби, проведення масштабної публічної приватизації та судова реформа. У фокусі уваги — відновлення промислового потенціалу країни. До здобутків уряду Володимир Гройсман зарахував відновлення співпраці української влади з МВФ, повідомляє департамент інформації та комунікацій із громадськістю Секретаріату Кабміну.
Під час брифінгу Сесілії Мальмстрем та віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе було озвучено ті товари, на які в ЄС погодилися надати додаткові квоти. Серед сільськогосподарської продукції, яку готові купувати у нас європейці, — пшениця, овес, ячмінь, кукурудза, рапс, мед, перероблені томати, виноградний сік та інші. З промислової сфери — добрива, взуття, електронні вироби та металопродукція. Єврокомісар вважає, що це «щедра пропозиція» ЄС, але наголосила, що рішення Єврокомісії має бути затверджено Європарламентом та Європейською Радою.
«Ми розглядаємо пропозицію ЄК як позитивний і відчутний крок назустріч розширенню наших можливостей і доступу до ринків Євросоюзу», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе, додавши, що «в нас ще є багато сфер, у яких ми будемо рухатися і розвиватися». Віце-прем’єр також зауважила, що Київ озвучував Брюсселю прохання українських виробників збільшити квоти на ввезення до ЄС курячого та індичого м’яса і що переговори з цього питання поки що тривають. Вона також повідомила, що загальна додаткова квота для зернових, яку українські виробники зможуть продати в ЄС, становить 1 млн 100 тисяч. Іванна Климпуш-Цинцадзе також звернула увагу на те, що за багатьма товарними позиціями, які закріплено в угоді про ЗВТ, українські виробники вже використали квоти, але все одно експортують далі цю продукцію в ЄС, бо навіть з тарифами це вигідно.
Питання, яке наразі затьмарює взаєморозуміння між українською владою і Єврокомісією, — це мораторій, накладений Києвом на продаж лісоматеріалів до ЄС. «Таке рішення розглядають у Брюсселі як дискримінаційний акт, який порушує Угоду про асоціацію та зобов’язання України в рамках СОТ», — повідомила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Українські урядовці розповіли Сесілії Мальмстрем, що над виходом із цієї ситуації в уряді працюють. Зокрема обговорюють механізм електронного обліку деревини, удосконалюють екологічне законодавство, запропоновано методи просування і розвитку деревообробної галузі в Україні. «Ми пояснили колегам з Єврокомісії, в який спосіб збираємося вийти на скасування цього мораторію, і наш підхід визнали прийнятним», — скала віце-прем’єр.
Під час брифінгу Сесілія Мальмстрем висловила повну підтримку курсу реформ, які впроваджує український уряд: «Але необхідно, щоб ці рішення було втілено в життя, бо лише так ви зможете створити в країні сприятливий бізнес-клімат».
Результати референдуму в Нідерландах щодо Угоди про асоціацію з Україною роблять невизначеною ратифікацію цього документа. Україна та Єврокомісія чекають на соломонове рішення нідерландського уряду, яке має враховувати думку більшості громадян, які висловилися проти асоціації з Україною, і позиції ЄС, членом якого є Нідерланди.
Прем’єр-міністр країни Марк Рютте вже заявив, що коли Голландія відмовиться від ратифікації угоди, то так голландський бізнес ізолює себе від контактів і торгівлі з Україною. Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що «саме така логіка дає Києву підстави сподіватися на позитивне завершення процедури ратифікації угоди Нідерландами». А Сесілія Мальстрем відверто заявила, що рішення нідерландського уряду Єврокомісії не відомо. «У Гаазі ще не знайшли конкретної відповіді, але ми сподіваємося, що рішення буде знайдено», — сказала Єврокомісар.
Ми в Google+