Кілька днів поспіль дорогою на роботу проходжу повз великий плакат. На ньому — шестирічна дівчинка Нона, що страждає від гемофілії, і цифра, яка зменшується щодня: так громадські активісти, що пікетують Кабмін, нагадують чиновникам, скільки лишилося до кінця терміну, відведеного Прем’єр-міністром на закупівлю ліків державою. «Залишилось 5 днів» — було написано на плакаті у п’ятницю.
Нагадаємо, що патова ситуація з тендерами виникла не вчора. Ще на початку літа нині відсторонений міністр охорони здоров’я Олег Мусій заявляв, що його перший заступник Руслан Салютін, очільник тендерного комітету, саботує проведення тендерів на закупівлю ліків за державними програмами, і казав, що давно підготував подання про його звільнення.
Дитячі черевички під Кабміном
Утім, лише тоді, як громадські активісти почали бити на сполох, після того, як до будівлі Кабміну пацієнти та батьки хворих дітей принесли сотні пар дитячого взуття, нагадуючи, що без життєво необхідних ліків і діти, й дорослі можуть померти, 1 жовтня Арсеній Яценюк звільнив Руслана Салютіна. А також відсторонив від посади Олега Мусія, призначивши виконувачем обов’язків міністра Василя Лазоришинця, якому дав доручення за три тижні завершити закупівлі.
Нині до кінця відведеного Прем’єром терміну лишилися лічені дні. Після його заяви майже блискавично ввімкнулися не видимі простому оку механізми й за останні два тижні сума коштів договорів збільшилася вчетверо: станом на 15 жовтня МОЗ уклало їх на суму понад 495 мільйонів гривень. Ідеться про препарати та вироби медичного призначення для потреб дорослої онкології, дитячої гемофілії, трансплантації, ДЦП, нанізму та інших. Загалом у процесі процедури закупівлі — пропозиції на суму 1 мільярд 373 мільйони гривень.
Одночасно з тим, що проблему загострила зокрема девальвація гривні та введення ПДВ (хоч окремі фармвиробники стверджують, що готові були поставити ліки за курсом 8 гривень за долар) та низька якість тендерної документації, цього року кількість скарг від учасників торгів до Антимонопольного комітету зросла на порядок. Це чи не найцікавіше: торік до АМКУ не поскаржився жоден учасник, позаторік — кілька, а ось цього року — 36.
«У МОЗ все дуже затяглося, — вважає голова благодійного фонду «Пацієнти України» Дмитро Шерембей. — Процедура підготовки документів, вибору переможців тощо. За цим усім банально стоїть корупція й більше нічого. Антимонопольний комітет буквально завалили скаргами різних конкурентів з абсолютно тривіальних причин: не той колір коробки чи ще щось. І ми точно знаємо, що ця тактика триватиме, щоб завалити закупівлю медикаментів. МОЗ опинилося в заручниках. Треба обнулити всі торги й передати заблоковані лоти до Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ця структура має мандат прямих перемовин, і за невеликий проміжок часу можна отримати позитивний результат і найменшу вартість медикаментів.
Ми досягнемо двох цілей: по-перше, зможемо отримати мінімальну ціну і так закупити більше ліків, по-друге, припиняться всі війни фармкланів».
Гарантій немає
У МОЗ розглядають можливість передачі тендерів задля їх пришвидшення до інших відомств. Але на сьогодні зміни до закону про тендерні закупівлі передбачають, що це можуть зробити лише МВС та Міноборони і тільки для зони АТО.
«Якщо нам Мін’юст дасть роз’яснення, що це можна зробити, і якщо разом із пацієнтськими організаціями ми вирішимо, що в іншому відомстві це буде швидше, ми готові до цього», — повідомив в. о. міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець.
Тим паче, що гарантувати, що тендери не заблокують нові скарги до АМКУ, не береться ніхто.
«Нині триває розгляд останнього питання, яке було в нас станом на п’ятницю, — сказав журналістам у вівторок в. о голови Антимонопольного комітету Микола Бараш. — Що буде завтра, не знаю. Якщо ви хочете від мене отримати гарантію, що завтра не будуть скаржитися, цього не можу стверджувати. Точно можемо сказати: сьогодні налагоджена співпраця з МОЗ для мінімального часу розгляду скарги — день, два чи три».
На 1 жовтня в Антимонопольному комітеті через скарги було заблоковано пропозицій на півмільярда гривень. За два тижні спільної роботи пропозиції на суму 420 тисяч гривень розблокували. Серед них — торги з антиретровірусної терапії, ендопротезів, серцево-судинних захворювань тощо.
«Тобто фактично все розблоковано. Але це не означає, що недобросовісні бізнес-структури, які мають власні цілі, надалі не блокуватимуть ці торги», — каже Василь Лазоришинець.
Дмитро Шерембей говорить відвертіше: «Скаржники мені просто у вічі кажуть, що завалять ці торги через АМКУ. В серпні ми зустрічалися у віце-прем’єра, я казав, що фіктивно ці люди завалюватимуть торги. Так і відбувається».
Цікаво: що заважало АМКУ та МОЗ працювати так плідно раніше? Відповідь, вочевидь, знають, проте називати винних не хочуть.
«У день, коли надходить скарга, надсилають запити за всіма телефонами та електронними адресами. Згідно із законом, ця інформація має бути надана в триденний термін. Ці три дні ніхто із замовників не витримує, — каже Микола Бараш. — Важко сказати, чому через два тижні, місяць, не надходила інформація від тендерного комітету. Бувало, що Державна експертна комісія давала інші висновки, ніж пояснення тендерного комітету. Тобто фактично між двома інституціями в системі МОЗ були різні позиції».
Приблизно 40% скарг, поданих до АМКУ, комітет відхилив як такі, що не підлягають задоволенню. Політично-бізнесові ігрища іноді доходили до абсурду: на МОЗ скаржилися компанії, які навіть… не мали ліцензії на реалізацію ліків. Була, наприклад, фірма, що займалася шкіргалантереєю, інша — туристичними послугами. Щодо інших 60% скарг, то, переконує Микола Бараш, тендерні документи мали вади. Ймовірно, що частина з них була лише приводом для подання скарги: мало до якої дрібниці можна причепитися за бажання, простимульованого фінансовими інтересами.
Проте деякі претензії до тендерного комітету фармвиробники висловлюють вже не перший рік. Скажімо, щоб пролобіювати потрібну компанію, можна в одному лоті поєднати широкий асортимент препаратів з ексклюзивним лікарським засобом. Відповідно лот гарантовано виграє виробник ексклюзивних ліків. Серед «винаходів» тендерного комітету — й запровадження додаткових штрафних санкцій, коли фактично за невиконання одних і тих самих умов доводилося платити двічі, інші цікаві «ноу-хау».
Якщо…
Найбільшою проблемою нині залишаються процедури закупівлі ліків для дітей, хворих на СНІД, продуктів харчування для дітей, що страждають на фенілкетонурію, забезпечення вакциною БЦЖ.
Деякі позиції, за словами Василя Лазоришинця, МОЗ не може забезпечити через те, що компанії просто не виходять на торги. «Наприклад, харчування дітей з фенілкетонурією — ніхто не вийшов на торги. Лікування муковісцидозу — так само. Ми волаємо: прийдіть, продайте, ми купимо», — каже він.
Складнощі й із вакциною БЦЖ. «Закон про зміни до закону про лікарські засоби поставили на голосування 14 жовтня, але воно не відбулося». Його ухвалення, переконує Василь Лазоришинець, дало б змогу застосувати 600 доз давно закупленої вакцини БЦЖ. Термін реєстрації її закінчився, але строк придатності — до осені 2015 року.
«Вакцина є, але використати її ми не можемо. Шукатимемо легітимні шляхи, щоб розв’язати цю проблему, — каже він. – Якщо нас не втягуватимуть у політичні чи бізнес-інтриги, якщо нам не заважатимуть, то все, що обіцяли, виконаємо».
Ми в Google+