Того дня до скверу в центрі Сум, де біліє чи не єдиний у світі пам’ятник цукру-рафінаду, на другий обласний гастрономічний фестиваль «Слобожанські смаки» завітали тисячі жителів міста, гостей з усієї округи — навколишніх сіл, районів. Були відвідувачі навіть з обласних центрів — Чернігова, Києва, Полтави. Адже саме в новорічно-різдвяні свята приїжджають до рідних, друзів, знайомих.

Кулінарний захід приємно вражав насамперед якістю продуктів, запропонованих гурманам і пересічним шанувальникам української кухні. Саме української, адже акцент був на особливостях національних страв і насамперед тих давніх, прабатьківських і праматеринських, які походять із глибин віків. Як наголосили Сумський міський голова Олександр Лисенко та начальник відділу промоції і туризму Сумської ОДА Юрій Гладенко, такий фестиваль покликаний стати принадою обласного центру і краю, його смачною візитівкою, за якими б Суми і область впізнавали гості й туристи не тільки із сусідніх регіонів, а й з-поза меж країни.

Адже, зізнаємося, інколи не помічаємо чи не хочемо помічати надзвичайних і розмаїтих багатств свого краю, бо, певно, велике справді видно на відстані. Фестиваль відвідали не тільки земляки, а й іноземці — насамперед студенти місцевих вишів з різних країн і континентів, які не приховували свого захоплення.

Ті ж, хто брав участь у торішньому гастрофесті, відзначили зрослу кількість ресторанів, що долучилися до заходу (торік їх було 10, цього року — 13), розмаїте автентичне меню, що нараховує понад два десятки позицій, зацікавленість туристичних та інших суміжних організацій до кулінарного дійства.

Проте головними героями фестивалю стали давні страви, які, за задумом організаторів, мали бути фішкою ресторанних закладів. І вже частково стали.

Бараболя-маківниця, шпундри та лемішка

Можна сміливо припустити, що далеко не всі читачі знають і навряд чи куштували страви з цього переліку. До таких свого часу належав і автор цих рядків, однак нещодавно успішно заповнив цей кулінарний пробіл. Завдяки інформаційній підтримці відомого фольклориста, краєзнавця, письменника і науковця Сергія П’ятаченка, який викладає у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. Макаренка і давно цікавиться минувшиною краю, зокрема кулінарною. Саме Сергій Васильович узявся активно допомагати організаторам фестивалю знаходити в різних джерелах рецепти автентичних наїдків і напоїв. За його словами, їх стільки, що встигай фіксувати і записувати.

Насамперед у творчості класиків української літератури, де пальма першості належить незабутньому Іванові Котляревському і його безсмертній «Енеїді», яку можна вважати кулінарною енциклопедією. Науковці вже добряче проштудіювали її сторінки, і нащадки можуть брати на озброєння згадувані там страви, напої, приправи. Це баба-шарпанина і бараболя-маківниця, лемішка із салом і конопляним насінням, шпундри, зубці, путря, лизень, шулики, софорок, саламаха, крохналь (не плутати з киселем) і десятки інших. Кожна з них супроводжується відповідним рецептом.

Чимало кулінарних рецептів пропонують Іван Нечуй-Левицький, Микола Гоголь, Панас Мирний, Григорій Квітка-Основ’яненко і навіть гуморист Степан Руданський. А ще більше — відомий земляк уродженець села Дунаєць нині Глухівського району на Сумщині історик, етнограф і поет Микола Маркевич. Це він 1860 року видрукував збірник «Звичаї, повір’я, кухня і напої українців», у якому окремим розділом представлено народні рецепти: в’юни з хріном, затірка, індик з підливою, картопля з маком, пелюстки, пундик, полотки, перепічка, плескана, сластіони, стовпці, таратута, тетеря. Не кажу вже про напої й настоянки, зготовлені на вогні: варенуха, запіканка тощо.

Одне слово, є з чого обирати. До честі рестораторів, вони охоче беруться за ексклюзивні рецепти, про що свідчать підсумки голосування відвідувачів. Торік у номінації «Автентична страва» перемогли шпундри, представлені рестораном Testo: свинячі ребра, тушковані з буряком у буряковому квасі. І цьогорічної зими впродовж січня змагатимуться наїдки, аби стати фірмовим у місті над Пслом.

Утім, не так і важливо, який із них переможе, бо на колір і смак товариш не всяк. Але всі знають: у сумських ресторанах можна замовити страву, яку годі знайти в інших містах не тільки України, а й Європи та світу.

Після промоції — прийом туристів

Попри відносну молодість гастрономічного фестивалю, можна підбити певні підсумки його активної популяризації. Як каже начальник відділу промоції і туризму Сумської ОДА Юрій Гладенко, останні півтора-два роки стали особливо результативними у просуванні власного продукту. Насамперед це стосується сусідніх Харківської, Чернігівської та Полтавської областей, де сумчани провели виставки «Слобожанські смаки», на яких побували тисячі відвідувачів. Вони мали змогу дегустувати зразки численної крафтової харчової продукції й так скласти не віртуальне, а конкретне уявлення про гастрономічну Сумщину.Позитиву додала участь у всеукраїнському фестивалі конопель, в обласній великодній міжнародній виставці «Агро-2019», 25-й Міжнародній туристичній виставці, де відвідувачам презентували стенд туристських та гастрономічних надбань Сумщини. До слова, більшість заходів відбулася за підтримки департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА, який по-діловому опікується туристичною галуззю краю.

Область увійшла до десятки українських представників, які зустрілися з колегами з десяти міжнародних туристичних компаній Азербайджану, Великобританії, Ізраїлю, Кувейту, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Туреччини, Франції. Так географічні межі туристської Сумщини значно розширилися, і край може розраховувати на притік гостей саме із цих країн.

Певним організаційним підсумком минулого року став недавній цікавий і корисний семінар «Гастрономічний туризм в індустрії гостинності Сумщини», в якому взяли участь ресторатори, кухарі, представники навчальних закладів харчової галузі та органів місцевого самоврядування області, господарі сільських зелених садиб, інші зацікавлені у розвитку зеленого та інших видів туризму.Туризм — галузь комплексна і багатогранна, її складові треба поєднувати і взаємодоповнювати, аби гості мали змогу сповна відчути гостинність, неповторність, особливість давнього слобожанського краю. І хоч вважають, що всі ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо, щоб жити, навряд чи знайдуться повністю байдужі до смачних страв. А що вже казати про святкові та ще й у гостях? Перші гастрономічні ластівки віщують на цілорічному сумському календарі благодатну туристську пору.