ЄВРОКРИТИКА
У ході зимової сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи може бути прийнята жорстка резолюція щодо стану демократії в Україні
Резолюція, яку мають розглянути у наступний четвер члени парламентських делегацій ПАРЄ, не є позачерговою. Проте це єдиний втішний момент, оскільки сам текст проекту документа містить чимало різких критичних зауважень на адресу чинної української влади. Про ступінь стурбованості Києва тональністю резолюції свідчить і приїзд до Страсбурга наступного тижня міністра закордонних справ Костянтина Грищенка (хоч офіційно метою його візиту є зустріч з генсеком РЄ Турбйорном Ягландом, а не участь у сесії ПАРЄ).
Зимова сесія ПАЄР обіцяє бути спекотною. Фото з сайту assembly.coe.int
Без реверансів
Автори резолюції — представниці Моніторингового комітету РЄ eстонка Майліс Репс, яка належить до Альянсу лібералів і демократів за Європу, та шведка Марієта де Пурбе-Лундін, котра представляє Європейську народну партію (обидві ці політичні партії у ході розгортання справи Юлії Тимошенко займали жорстку позицію щодо України). У вступі до документа його автори зазначають, що з часу прийняття останньої резолюції від 20 жовтня 2010 року щодо виконання Україною її зобов’язань перед РЄ «у країні зросла хвиля звинувачень у порушеннях особистих свобод громадян і їхніх демократичних прав». У проекті резолюції ПАРЄ висловлює стурбованість щодо кримінальних справ проти колишніх членів уряду і екс-прем’єра Юлії Тимошенко. У тексті також є зауваження до принципів формування Вищої ради юстиції, який, на думку експертів Моніторингового комітету, підриває незалежність судової гілки влади. Вони також вважають неприпустимою практику звільнення суддів у тому разі, якщо невдоволення їхніми рішеннями висловила Генпрокуратура.
ПАРЄ зазначає, що низка важливих зобов’язань України перед РЄ досі не виконана, хоча минуло вже 17 років відтоді, як Київ приєднався до цієї організації. «Незважаючи на початкові позитивні результати в кількох галузях, Асамблея однаково стурбована тим, що політична воля української влади у втіленні реформ слабшає», — йдеться у проекті резолюції.
Чи буде він прийнятий у незміненому чи в пом’якшеному вигляді, залежить від того, як ляже пасьянс українських симпатій та антипатій серед європарламентаріїв. А вони залежать передусім від партійної належності депутатів та їхньої національності. Адже кожна більш-менш значна європейська партія, а також уряди країн — членів Ради Європи виробили чітку позицію щодо України, яку цілеспрямовано відстоюють у міжнародних організаціях та на дипломатичних зустрічах.
Новий керівник ПАРЄ
Нинішнього сесійного тижня критика від Моніторингового комітету лунатиме і на адресу Мінська. Планова резолюція щодо Білорусі, яку прийматимуть у середу, містить низку жорстких рекомендацій до Комітету міністрів. Зокрема країнам — членам Ради Європи пропонується скоротити кількість в’їзних віз або взагалі припинити їх видачу громадянам Білорусі; об’єднатися з Євросоюзом у введенні режиму санкцій проти Білорусі, доки не будуть звільнені всі політичні в’язні; а також розширити практику надання стипендій для навчання у європейських вишах для білоруської молоді. Посилення дипломатичного тиску РЄ на Білорусь, який поступово перетворюється на політичну ізоляцію, викликає занепокоєння деяких аналітиків. Вони вважають, що РЄ так виштовхує Мінськ з орбіти свого впливу, що не сприяє демократичним змінам у цій країні.
Ще однією з помітних подій нинішньої сесії стануть вибори президента ПАРЄ. З дуже високою ймовірністю можна стверджувати, що на цій посаді представника Туреччини Мевлюта Чавушоглу замінить Жан-Клод Міньйон. До речі, цікаво, що за останні два тижні представники Німеччини і Франції — двох країн, яким дісталася роль рятівників єврозони, — обійняли високі посади у найвпливовіших організаціях Європи. На цьому тижні німця Мартіна Шульца було обрано президентом Європарламенту, а в понеділок президентом ПАРЄ стане француз Жан-Клод Міньйон. Згідно з домовленістю між політичними групами ПАРЄ, кандидата на посаду глави Парламентської асамблеї обирають відповідно до ротації політичних груп. Нині черга висувати кандидатуру на посаду керівника ПАРЄ випала Європейській народній партії, до складу якої входить Жан-Клод Міньйон. Він також є членом комітетів з політичних справ та моніторингу РЄ.