КОНКУРС

І знати багато,і діяти оперативно

Наталія ДОЛИНА,
Світлана СКРЯБІНА (фото),
«Урядовий кур’єр»

Терміновий виклик для однієї з них — людині в лісі стало зле. Бригада знаходить потерпілого... і одразу біжить назад. Виявляється, тут джерело радіації, і перш ніж надати допомогу, лікарі повинні захистити себе. Фактично через кілька секунд бригада екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повертається, вже одягнена в захисні костюми.

— Це головне правило: лікар повинен бути не тільки максимально озброєним, а й максимально захищеним — лише тоді він може надати реальну допомогу, — розповідає фельдшер Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ганна Бублик.

Так працюють справжні фахівці.

Щоправда, цього разу все відбувалося не по-справжньому. Лікарі працювали в умовних обставинах: на околиці Києва, у Пущі-Водиці, відбувся V чемпіонат бригад екстреної медичної допомоги. У програмі взяли участь 37 команд: 28 — представники українських державних закладів системи екстреної медичної допомоги і 3 приватні команди та 3 команди з Польщі, Литви і Латвії. У складі кожної — лікар, 2 фельдшери або медичні сестри та водій. Мета чемпіонату — привернути увагу до роботи медиків «швидкої» та популяризувати цю професію, адже учасники змагань мали продемонструвати у складних умовах, скільки потрібно знати і вміти, щоб допомогти людині, коли її життя залежить від лічених хвилин.

Для порятунку потерпілого — лічені хвилини. 

— Це професійні змагання, які повинні виявити рівень майстерності медиків, — зазначила у привітальному слові міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.

Перше завдання, перша медична допомога. Діагноз встановили. Здавалося, тест пройдено, але не все так просто. Досвідчені колеги придумали кілька медичних пасток. Одна з них — ситуація з неочікуваною радіацією. А скільки інших складнощів чекало на учасників змагань! Отруєння метиловим спиртом, утоплення, дитина у важкому стані, людина, яка потрапила під потяг, і навіть… п’яний із сокирою. На те, щоб прийняти правильне рішення в кожній ситуації, суворі судді дали учасникам лише 10 хвилин.

Бригада Обухівської станції екстреної медичної допомоги бере участь у чемпіонаті вперше.

Фінішували успішно!

— Вважаю, що такі змагання потрібні. Це серйозний тренінг, можливість перевірити себе у складних умовах, подивитися, як працюють досвідченіші колеги. Правду кажучи, я думав, що в мене все добре виходить на викликах. Але перший конкурс провалив. У реальній ситуації зробив би все правильно, а тут через поспіх і хвилювання розгубився. Тому такі змагання дуже корисні у професійному плані, можливість перевірити себе в екстремальних, нестандартних ситуаціях, набути досвіду, — каже лікар Володимир Хом’як.

У шерензі бригад, які взяли участь у змаганнях, не побачиш раритетних сільських «уазиків». Усі машини — класу В і С (реанімобілі), новенькі, немов тільки з конвеєра. Але, за словами деяких учасників, у них таких машин ніколи не було, а ті, на яких вони виступають, дали «напрокат» з обласних центрів екстреної медичної допомоги. Втім, інші фахівці вважають, що категорично відмовлятися від перевірених часом уазиків не варто.

— Потрібно розуміти, що машини, які беруть участь у цих змаганнях, не завжди зможуть нормально працювати в наших природних умовах (наприклад, такою зимою, яка була нині, і на наших дорогах). А «уазик» пройде де завгодно. Тож, вважаю, станції екстреної медичної допомоги повинні мати і реанімобілі для кваліфікованої допомоги, і машини, якими можна дістатися за будь-якої погоди в будь-яку місцевість, — висловив свою думку Володимир Хом’як.

За словами міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової, нині в Україні працює 5 тисяч машин швидкої допомоги. Багато з них потребують заміни. Оновити автопарк планується протягом 5 років. Торік закуплено 64 карети «швидких».