Президент Володимир Зеленський наступного тижня планує відвідати з офіційним візитом Латвійську Республіку. Про це міністр закордонних справ Вадим Пристайко сказав на спільній пресконференції з міністром закордонних справ Латвії Едгарсом Рінкевічсом у Києві. Майбутню зустріч із латвійським колегою присвячено узгодженню питань, які обговорюватимуть згодом глави обох держав.

Едгарс Рінкевічс зазначив, що в Латвії з великим інтересом очікують на візит Володимира Зеленського, бо він стане чудовою нагодою для знайомства двох президентів.

Вадим Пристайко зауважив, що конкретної дати зустрічі лідерів країн у нормандському форматі поки ще немає. «Але всі умови фактично виконано з усіх сторін, всі готові. Ми шукаємо прийнятну дату», — сказав міністр, додавши, що є дати, які обговорюють, проте він не хоче їх називати, оскільки ще немає остаточного погодження.

Розведення сил — тільки після повного припинення обстрілів

Український урядовець повідомив, що розведення сил поблизу населених пунктів Петрівське і Золоте відкладено через обстріли контрольованими Ро­сією бойовиками: «Сьогодні мало розпочатися розведення, і про це домовились у Мінську наші переговорні команди. Але кілька днів тому було обстріляно і Петрівське, і Золоте, а як ви пам’ятаєте, наше рішення було про те, що розведення починається на сьомий день після того, як на цій ділянці зберігається мир і не відбуваються обстріли».

Тепер знову треба чекати, доки мине наступний період сім днів, який «має довести, що сторони мають серйозні наміри і готові до подальших кроків, якими буде розведення». Міністр зауважив, що розведенням передбачено відхід українських бійців, але фортифікаційні споруди залишаться.

«Якщо ми побачимо, що та сторона не виконує домовленостей чи й більше того, планує якісь агресивні дії, наші Збройні сили займуть позиції. І повірте, ми не рекомендуємо гратися і спробувати прикритися відведенням для того, щоб зайняти якісь позиції або захопити якесь місто», — наголосив він. Гарантуватиме безпеку в тих населених пунктах, які перебувають у зоні розведення з українського боку лінії розмежування, Нацполіція.

Відповідаючи на запитання, чи є координація з країнами Європейського Союзу щодо зупинення російської агресії, Вадим Пристайко сказав: «Ми координуємо з нашими партнерами наші спільні дії. Я наступного понеділка зустрічаюся з усіма міністрами закордонних справ ЄС. І тоді ми чітко пояснимо наші найближчі плани,  розповімо, чого плануємо досягти».

Санкції ЄС мають тривати

Едгарс Рінкевічс заявив, що його країна на рівні Європейського Союзу виступає за збереження санкцій проти Російської Федерації та продовження здійснення тиску на неї. Глава МЗС Латвії сказав, що на Донбасі спостерігаються «певні позитивні кроки, але ще передчасно судити, куди приведе цей процес». Він зауважив, що досі ще не відбулося повного виконання мінських угод: «Ми вважаємо, що всі санкції, запроваджені Європейським Союзом, мають бути чинними і мають тривати». Він висловив сподівання, що політичний процес щодо врегулювання ситуації на Донбасі матиме певний прогрес.

Глава латвійського МЗС вніс ясність щодо Криму: доки він перебуватиме під окупацією Росії, важливо, аби питання невизнання окупації посідало важливе місце в міжнародній спільноті. «Ми нагадали нашим партнерам в Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ, Раді Європи і на різних міжнародних форумах про цю проблему. Думаю, що ми повинні зберігати питання невизнання окупації й анексії Криму на міжнародному порядку денному. Зберігати тиск і, звичайно, чинність санкцій, які було запроваджено щодо Криму. Санкцій щодо Криму ніколи не обговорювали. Їх буде автоматично продовжено доти, доки Крим не буде повернуто Україні», — наголосив він.

Щоправда, в Європейському Союзі точаться певні дискусії щодо пом’якшення або скасування санкцій, пов’язаних з Донбасом, повідомляє УНІАН.

Про долі моряків

Очільник українського МЗС поінформував, що пошуки моряків, які перебували на затонулому в Атлантиці судні Bourbon Rhode, тривають: «На жаль, поки що вдалося врятувати дуже мало. Ми знаємо про підтверджену загибель деяких з них, і пошукові роботи тривають. Президент України звернувся до президента Франції із проханням продовжити пошуки, наскільки це можливо». На жаль, з кожним днем надія на те, що моряків знайдуть, стає дедалі меншою.

А українські моряки, які повернулися з російського полону, поїдуть разом із родинами на відпочинок та реабілітацію до Латвії. «Латвійська сторона запропонувала українським морякам, які перебували у російських в’язницях, разом з родинами відпочити. Ми дуже вдячні,  найближчим часом буде опрацьовано всі деталі», — наголосив Вадим Пристайко.

Він вважає, що ситуація навколо телефонної розмови президента США Дональда Трампа й президента Володимира Зеленського шкодить Україні: «Найменше, чого ми би хотіли в ситуації, коли в нас війна з Росією, надзвичайно складні переговори, коли у нас настільки багато проблем, — це бути втягнутими у внутрішню політику Сполучених Штатів напередодні їхніх виборів».

Глава МЗС України зазначив, що Володимир Зеленський сказав Дональду Трампу, що особисто для себе вважає втручання у вибори «найбільшою загрозою» і що «цього не допускає і не може уявити, щоб хтось з українців втручався в чужі вибори» в інших країнах, тим більше в США.

«Це справді шкодить нам. Ми намагаємося пояснити, що розслідування, які мають вести щодо Burisma та інших компаній, мають відбуватися без втручання уряду та бути справедливими», — наголосив український урядовець.

Того самого дня в Печерському районі столиці відкрили Латвійський сквер. Зелену зону на розі вулиці Омеляновича-Павленка та Бутишевого провулка, неподалік станції метро «Арсенальна», облаштували за підтримки латвійських підприємств і приватних підприємців, а також небайдужих громадян Латвії та України за проєктом латвійського архітектора.

У церемонії відкриття скверу взяли участь міністри закордонних справ України та Латвії Вадим Пристайко і Едгар Рінкевічс, Київський міський голова Віталій Кличко і посол Латвійської Республіки Юріс Пойканс.

Торік Київрада перейменувала сквер на розі вулиці Омеляновича-Павленка та Бутишевого провулку на Латвійський. Сквер передає атмосферу затишних ризьких дворів. Цікавинкою зони відпочинку стане стела із зображенням древнього латвійського символу — Древа Сонця, який за символічним значенням подібний до українського Дерева Життя.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»