У Рівному відчинило двері містечко незламності. Його розмістили у відносно новому мікрорайоні Щасливому. Тут можуть зігрітися щонайменше три сотні людей, є 120 місць для повноцінної ночівлі. Днями його відкрили начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль та секретар Рівнеради Віктор Шакирзян.
І для дорослих, і для дітей
Це 16 двосекційних будиночків, які надало агентство з питань цивільних ситуацій Швеції в межах проєкту Євросоюзу. Їх обладнано розкладаними ліжками, матрацами, термоковдрами. Площа кожної секції — 17 квадратних метрів. У будиночках є світло, тепло та інтернет, тут можна зарядити електронні пристрої. Окрема споруда слугує кімнатою для дітей, таким собі мінісадочком, у якому багато іграшок. На місці чергують медик, соціальний працівник та поліцейський. Конструкції будиночків водонепроникні та мають вогнезахисне покриття.
«Цю локацію обрано не випадково, адже в мікрорайоні живуть 15 тисяч рівнян та внутрішньо переміщених осіб. Досі тут не було жодного пункту незламності. Послугами містечка можуть скористатися всі охочі. На базі шведських будиночків облаштовуватимемо такі у всій області. Насамперед вони з’являться у Квасилові та ще в одному густонаселеному районі Рівного Північному. Загалом в області працює 176 пунктів незламності, їх кількість зростає щодня», — повідомив Віталій Коваль.
Віктор Шакирзян додає: «Місцева влада бере містечко на баланс та обслуговування. Якщо ми витримаємо всі умови програми, воно залишиться у громаді. Тоді зможемо використовувати ці утеплені компактні будиночки, скажімо, для потреб військових. Чи, приміром, дітей».
Першим етапом співпраці представник генерального директорату Єврокомісії Ніколас Говер, який днями відвідав Рівне, задоволений. Він вважає, що місто добре впоралося. Попередня зустріч із представниками Швеції за сприяння народного депутата України рівнянина Дмитра Соломчука відбулася в Рівному ще у вересні. Тоді домовилися про 500 таких будиночків для області.
Як бачимо, старт не забарився: перше містечко збирали під керівництвом шведських інструкторів. Рівненські волонтери (зокрема із громадської організації «Рівне — разом!») додали йому домашнього тепла та затишку. І таких необхідних нині генераторів, тож і без енергопостачання містечко працюватиме.
Ангели, що творять дива
До речі, його відкриття символічно поєдналося з Міжнародним днем волонтера.
Це ті люди, які стали надійним містком між суспільством і нашими славними захисниками і для яких, здається, не буває нереальних завдань. Можливо все!
«Ви схожі на священників чи ангелів, через яких сам Господь творить для України добро. Щиро дякую вам за небайдужість, за те, що не зупиняєтеся в поступі й такій потрібній щоденній праці, невпинно наближаючи нашу перемогу. Без вас, без ваших невтомних рук і гарячих сердець вона буде пізніше.
Бажаю вам не знати професійного вигоряння, адже у всіх нас єдина мета — Перемога. Тому частинку цієї великої подяки передайте, будь ласка, своїм колективам, помічникам, які сортують, формують, шиють, плетуть і доставляють усе необхідне на передову», — звернувся Віталій Коваль до представників великої волонтерської спільноти краю. Це ті, кого було відзначено заслуженими нагородами — годинниками та почесними грамотами від ОВА.
Справді, волонтерський фронт із початком російського вторгнення в Україну 2014 року крокує поряд із бойовим. Та після 24 лютого він активізувався так, що ворогові й не снилося: єдність громадянського суспільства, нестримне бажання кожного з нас допомогти захисникам особисто або через волонтерів, неймовірне вміння не зупинятися ось уже дев’ять місяців поспіль — це те, на що путін не розраховував. Попри сумні для України часи ми просто світимося добром і даруємо його іншим. Хай би чого це нам коштувало.
Волонтерів, які віддали життя за соборну Україну, вшанували хвилиною мовчання. Тепер вони захищають нас у лавах небесного війська, і ми на рідній землі відчуваємо це заступництво.
Інші щодня поспішають до людей. Приміром, 67-річний Володимир Бричка з Карпилівки Рокитнівської громади. Цей безстрашний чоловік, який разом із дружиною виховав 12 власних та двох прийомних дітей, вивіз з-під ворожих обстрілів понад 2 тисячі українців. Серед них найменші вихованці будинку дитини у Ворзелі. А Олександр Гребенюк, який очолює благодійний фонд «Неможливого не буває», серед перших отримав запроваджену цього року відзнаку Президента «Золоте серце».
Віталій Коваль поділився з волонтерами своїм баченням майбутнього України. Воно, на його думку, матиме три етапи: перший — повернення до кордонів 1991 року; другий — досягнення повного консенсусу в суспільстві; третій — перетворення України на економічний центр розвитку Східної Європи та гаранта європейської безпеки. Це гідне завтра для нації, якою справедливо захоплюється світ.