Президент — голова правління
Української асоціації
підприємств
легкої промисловості Валентина ІЗОВІТ
Традиційно більшість працюючих на підприємствах легкої промисловості — жінки. Мабуть, не випадково. Адже саме краща половина людства дбає про порядок у домі, аби всі ми були одягнуті і взуті зі смаком і в обновках почувалися комфортно. Цим вони опікуються, про це нас запитують.
Рубежі тримають професіонали
— А як живеться працівникам промисловості?
— Дуже нелегко, — розповідає Валентина Ізовіт. — Уже 20 років галузь — вдова, яка бореться за життя. І як не важко самій, а прагне обігріти і прикрасити всіх. Щоб жити, має протистояти конкурентам, що мають багатих і сильних фаворитів.
— І як це вдається?
— Легка промисловість України — багатогалузевий комплекс, що має 17 підгалузей.
За період з 1990 року виробництво товарів легкої промисловості впало щонайменше в 10 разів. Кількість працюючих із 750 тис. осіб зменшилася і на 1 квітня 2011 року складає 100,4 тис. Частка виробництва товарів легкої промисловості в промисловому виробництві з 20 % зменшилася до 0,7 %, в бюджеті з 14 % до 0,4 %. Однак торік з’явилась обнадійлива тенденція.
За підсумками роботи за 2010 рік обсяг виробництва продукції легкої промисловості зріс, індекс виробництва продукції порівняно з 2009 роком склав 107,8 %. У 2011 році триває нарощування виробництва. Рубежі тримають підприємства, де склалися професійні, віддані справі колективи. Однак самого лише ентузіазму і знання справи замало. Потрібні кошти.
— Чи сприятиме нарощуванню м’язів галузі відміна податку на прибуток?
— Сподіваємося. Вже сам факт, що держава визнала легку промисловість пріоритетною, додає сил. Аби розвиватись, треба оновлювати матеріально-технічну базу. За що? Адже майже половина підприємств збиткові.
— Свого часу не одна владна команда заявляла про підтримку легкої промисловості. Урочисто підписувались угоди по співпрацю. Результат від тих намірів був?
— На жаль, ні. Біда в тому, що владні команди змінювались і, зрозуміло, наступники про зобов’язання попередників не згадували. Тому наміри не ставали конкретними справами.
Скриня Пандори для легпрому
— Уряд висловлював наміри заборонити торгівлю вживаним в Європі взуттям і одягом. Декому це не сподобалось. А як сприйняли пропозицію працівники галузі?
— У цій ситуації треба керуватися загальнодержавними
інтересами. Що таке «секонд-хенд» для України? Скриня Пандори. Саме ним наші конкуренти руками українців перешкоджають відродженню
галузі. Нагадаю: Пандора не знала, що була знаряддям у руках Зевса.
Продаючи чужі недоноски, наші співвітчизники зачиняють під замок надію на краще для себе і своїх дітей, позбавляють державу можливості відроджувати легку промисловість. Мова не лише про приниження, і створення іміджу України як держави, де самі неспроможні виготовити одяг і взуття, а тому доношують непотріб. Уряд прагне повернути розвиток на цивілізований шлях, використати творчий, а не споживацький потенціал народу. Його наміри відповідають інтересам більшості, держави загалом. Той, хто підбурює протестувати проти заборони торгівлі недоносками, переслідує лише особисті цілі, відбирає майбутнє у дітей і нинішніх реалізаторів чужих недоносків.
— І це підтверджують факти?
— Так. За останні п’ять років щорічно ввозиться в Україну до 90 тис. тонн таких товарів — по 32 кг на одного жителя України.
— Все це, звичайно, гальмує оновлення вітчизняних підприємств?
— Інвестування в розвиток галузі практично не відбувається.
Наразі оновлення технічної бази виробництва вкрай загострене через необхідність запровадження новітніх енергозберігальних технологій. Але підприємства не мають можливості технічного переоснащення виробництва, бо крім вартості обладнання при його ввезенні необхідно одночасно сплатити ще 20 % ПДВ.
— Не краща ситуація, мабуть, і з сировиною?
— Підприємства змушені закуповувати її за кордоном. В Україні виробляється лише 5—10 % вовни митої від її потреби і невисокої якості. Аграрії не дають нам ні льону, ні конопель. Підприємства працюють за умов світових цін на сировину, матеріали та устаткування, що формують 65—80 % собівартості продукції, витрати на оплату праці становлять лише 10—20 %. Тому за таких умов продукція вітчизняних підприємств не може бути конкурентоспроможною на ринку товарів легкої промисловості. Ситуація, що склалася на ринку товарів легкої промисловості України, свідчить про дискримінацію національного товаровиробника і неухильне витіснення з внутрішнього ринку вітчизняної продукції імпортними товарами. Частка імпортних товарів на ринку України сягає 80—90 %.
Згідно зі статистичними даними, за I квартал 2011 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року, обсяги імпорту товарів легкої промисловості зросли на 56,4 % і перевищили обсяги їх експорту вдвічі-втричі. За даними окремих експертів, контрабандна продукція займає до 70 % ринку.
— За таких умов заробітна плата на вітчизняних підприємствах, зрозуміло, низька, не сприяє залученню робітників?
— Саме так. Приміром, середньомісячна заробітна плата штатних працівників у текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів із хутра в 2010 р. становила 1309 грн, або 58,5% до середнього рівня в економіці. За I квартал 2011 р. середньомісячна зарплата штатних працівників у текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів з хутра становила 1468 грн, або 61,4% до середнього рівня в економіці.
Водночас легка промисловість має потенційну можливість збільшити обсяги виробництва, створити нові робочі місця. Але вона потерпає від нестачі робітничих кадрів. Система професійно-технічної освіти потребує вдосконалення. У системі навчання кадрів на робочих місцях багато необгрунтованих перешкод (отримання дозволів, ліцензій).
Підприємства відчувають гострий дефіцит робочих кадрів основних професій — швачок, термообробників, слюсарів-ремонтників, сантехніків, ремонтників тощо, які стоять на обліку в Центрі зайнятості, одержують допомогу з безробіття і підробляють на речових ринках чи в тіньових структурах, де зарплату отримують неофіційно.
— Під час опрацювання положень проекту Податкового кодексу представники асоціації брали активну участь в обговоренні його положень. Чи всі пропозиції враховано?
— Ні. По-перше, потребує вирішення питання щодо звільнення від сплати ПДВ при ввезенні на митну територію технологічного обладнання, сировини та матеріалів для подальшого застосування у виробничому процесі — бюджет від цього не постраждає.
За роки незалежності майже зовсім знищено виробництво товарів для дітей. Виробники бачать стимул для його відродження у зниженні розміру податку на додану вартість з товарів для дітей з 20 % до 10 %, як це зробили в Росії.
Податковий кодекс повністю виключив можливість створення рівних умов оподаткування виробників товарів легкої промисловості та тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування. Асоціація неодноразово порушувала це питання. Ми наполягаємо, що спрощена система оподаткування потребує негайного реформування. Різні умови оподаткування, мізерний єдиний податок від 20 до 200 грн, який з 1999 року не переглядався, призводять до відтоку робочих кадрів зі сфери легального бізнесу в тіньові структури, де без оформлення або з оформленням на мінімальну зарплату робітники одержують більшу зарплату в конвертах, а середні й великі підприємства занепадають. Тобто чинне законодавство стимулює антиринковий механізм, коли великий бізнес розпадається на безліч малих підприємств, а не навпаки — з малого бізнесу створюється великий. Особливо від цього потерпає легка промисловість, де кількість працюючих скоротилась у 8 разів і скорочується надалі. Нині підприємства легкої промисловості мають змогу забезпечити роботою майже 500 тис. осіб. Тому потрібно негайно знизити подальше навантаження на заробітну плату.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Валентина ІЗОВІТ. Закінчила Івановський (Росія) хіміко-технологічний інститут. Трудову діяльність розпочинала майстром Богуславської суконної фабрики в Київській області. Працювала в Мінлегпромі України на керівних посадах у т.ч. заступником міністра, а також у Кабінеті Міністрів. З 2000 р. очолює Українську асоціацію підприємств легкої промисловості.
АВТОРИТЕТНО
«Галузь виживає завдяки ентузіастам і професіоналам»
.jpg)
Олександр БАРСУК,
директор приватного підприємства
«Ярослав»:
— Мабуть, великий жартівник або людина зовсім не обізнана зі специфікою нашої роботи, назвав галузь легкою промисловістю. Насправді вона дуже важка. Особливо складно працювати останні двадцять років, коли галузь фактично прирекли на занепад. Виживає вона завдяки ентузіастам і професіоналам, які не словами, а ділом довели, що вони справжні патріоти України, оскільки дбають про зміцнення її економіки.
Напередодні професійного свята від імені працівників галузі хочу насамперед подякувати президентові нашої асоціації Валентині Ізовіт за мудрість і стійкість при відстоюванні інтересів легкої промисловості. Як турботлива мати, вона дбає про всіх нас. Без її звитяги Україна не мала б навіть того, що залишилося від колись потужної легкої промисловості.
Валентина Аркадіївна, очолюючи громадську організацію, відстоює державні інтереси. І саме асоціація стала штабом, де виробляються стратегія і тактика роботи.
Усі ці роки ми не просили допомоги. Головне, щоб у державі не створювали зайвих бар’єрів вітчизняним виробникам. А їх ой як багато! Про це асоціація неодноразово інформувала владу, пропонуючи реальні шляхи розв’язання проблем. Чують нас не завжди. І це при тому, що саме виробництво визначає обличчя держави.
Приміром, на підприємствах, які я очолюю, працює понад тисяча осіб. Виробляємо конкурентоспроможну продукцію, яку успішно експортуємо. Можемо в кілька разів більше! Штучні перепони заважають. Аби їх здолати, не треба винаходити велосипед. На всіх рівнях ведуться розмови про євроінтеграцію. Але ж не говорити треба, а робити все для цього! Насамперед, створити європейські умови для розвитку галузі. Для цього не коштів просимо, а наведення елементарного порядку. А щодо грошей, то й тут навіть наявні можна і треба використовувати ефективніше. Скажімо, маємо загальнодержавний інвестиційний фонд. А потрібні галузеві. При цьому фінанси мають виділяти за певну плату і на конкретні проекти. Тоді вони працюватимуть, а не осідатимуть хтозна-де.
Пам’ятаймо, у легкої промисловості — жіноче обличчя. А кращу половину людства потрібно любити. Тоді у нашому домі все буде гаразд.