Ситуація з безробіттям і у світі, і в Україні на початку 2023 року дедалі більше ускладнюється. За інформацією Міжнародної організації праці, кількість робочих місць 2023 року скоротиться на 1,5%. І це ще не все: багатьом потенційним працівникам доведеться погоджуватися на роботу нижчої якості, часто з дуже низькою заробітною платою і з недостатньою кількістю робочих годин.
У регіонах вакансій побільшало
З огляду на світові тенденції годі казати про Україну, де триває війна. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, на 26 грудня 2022 року в нашій країні офіційно зареєстровано 191 тисячу безробітних. Він наголошує, що ніколи в історії реєстрації таких цифр ще не було.
За інформацією Мінекономіки, безробітних у країні ще більше: у жовтні 2022 року їх налічувалося 260 тисяч осіб.
А ще слід враховувати приховане безробіття (далеко не всі реєструються у відповідних службах) і тих осіб, які працюють неповний робочий день або фактично отримують мінімальну заробітну плату.
Як зауважує перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, кількість вакансій на ринку праці станом на жовтень 2022 року зменшилася більш ніж удвічі, й на одну вакансію претендують вісім безробітних. А перебуваючи днями на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, вона зазначала, що рівень безробіття в Україні сягає майже 30%, роботу всередині держави шукають 2 мільйони українців, 2,7 мільйона, які ще перебувають за кордоном, хочуть повернутися додому. Тобто 4,7 мільйона осіб найближчим часом шукатимуть роботу.
За інформацією МВФ, реальні заробітні плати наших краян торік зменшилися на 27%.
Моніторинг різних порталів-пошуковиків роботи свідчить, що в багатьох регіонах країни стало значно більше вакансій, ніж було в перші місяці війни. Це стосується передовсім західних областей. Там подекуди показники збільшення вакансій до кінця 2022 року становили від 80 до 100%. Зростає кількість вакансій навіть у регіонах, які нещодавно були під окупацією чи фактично на лінії фронту, зокрема це стосується визволеної частини Херсонської та Миколаївської областей. Там приріст за вакансіями становить 20—30%.
На всіх не вистачає
Як зазначає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, вакансій на всіх не вистачає.
«Можна сказати, що їх не вистачало і в перші місяці війни, й тепер. Після будь-якого великого падіння в обсягах чи у відсотках навіть велике зростання показників на практиці означає, що абсолютні цифри залишаються не такими високими. Люди переважно шукають ту роботу, якою займалися раніше, і мало хто хоче перекваліфіковуватися», — констатує він.
Щодо кількості вакансій, то можна назвати такі показники: якщо в січні 2022 року, тобто до початку широкомасштабної війни, на сайті пошуку роботи щодня можна було переглянути 100 тисяч різноманітних вакансій, то тепер їх поменшало вдвічі, а то й удвічі з половиною.
Які професії цього року будуть затребуваними і на яку заробітну плату можна розраховувати?
На першому місці, як це було й до 24 лютого, — програмісти. Цей ринок фактично не зазнав змін у заробітних платах та замовленнях. Однак постійні відімкнення електроенергії позначаються на тому, що замовники програмістів, особливо з-за кордону, знаходять інших фахівців із країн, де такої проблеми немає. Нині середня заробітна платня в ІТ-галузі становить майже 60 тисяч гривень.
Маркетологи теж затребувані, адже просування продукції чи послуг потрібні завжди. Середня заробітна плата в цьому сегменті нині становить майже 20 тисяч гривень, і як зазначають фахівці ринку праці, вона стала меншою, ніж до війни.
Менеджери різного ґатунку, зокрема із продажу, отримують нині понад 18 тисяч гривень. Середня зарплата лікарів становить майже 15 тисяч гривень. Але трапляється, що вона вища за ці показники. Приміром, сімейні лікарі, які обслуговують чималу кількість пацієнтів, можуть щомісяця заробляти 20 тисяч гривень і більше.
Не втрачають популярності фармацевти та вчителі. У них середні зарплати становлять понад 15 тисяч гривень. Потрібні також бухгалтери, фінансисти та юристи, середній рівень заробітної плати яких більш як 13—14 тисяч гривень.
Популярними залишаються аграрні та торговельні професії.
Фахівці сайтів пошуку роботи зазначають: є професії, кількість вакансій на які зростає, і навіть відчутні проблеми з пошуком працівників. Одна із таких спеціалізацій — майстер з підключення інтернету. Також чимало вакансій в поліції (патрульні інспектори), фінансовій та банківській галузях. Активними темпами збільшується кількість фрилансерів, які можуть працювати вдома, приміром психологи, дизайнери, журналісти тощо.
Показник безробіття скоротиться
Які очікування на ринку праці 2023 року?
Нацбанк України прогнозує, що показник безробіття скоротиться до 27%. Однак справжній бум на ринку праці можливий лише після війни, яка закінчиться нашою перемогою. Треба буде відбудовувати країну й підіймати зруйновану економіку. Тоді кількість вакансій може істотно зрости. Передовсім ітиметься про спеціальності, які нині не в тренді: будівельники, монтажники, архітектори тощо.
Фахівці зазначають, що релоковані в західні та центральні області країни підприємства навряд чи повернуться на попередні місця, тому в Україні буде певний дисбаланс. Так, кількість працівників у західних та центральних регіонах буде значно більшою, ніж у східних та південних. Це також стане проблемою.
А що може зробити держава для поліпшення стану ринку праці та для збільшення заробітних плат? Як вважає Єгор Киян, для збільшення оплати праці держава мало що може зробити. Адже нині не можна знижувати деякі податки, приміром у фонд соціального страхування.
«Але держава може робити все необхідне для створення робочих місць у стратегічно важливих галузях економіки та продовольчої безпеки. Також державотворці можуть запроваджувати різні програми допомоги для малого та середнього бізнесу», — наголошує він. За словами експерта, доки не закінчилася війна, нам не слід розраховувати на інвестиції західних та інших компаній у створення робочих місць в Україні. Але треба робити все, щоб умови роботи бізнесів у нашій державі були прозорими. Саме цим після закінчення війни ми й зможемо зацікавити закордонних інвесторів вкладати гроші в розвиток економіки та створювати робочі місця.