Доки Міжнародний олімпійський комітет та світова спортивна спільнота думають над допуском російських та білоруських атлетів до участі в Олімпіаді-2024 у Парижі, свою думку з цього приводу висловили у ПАРЄ. Слухання про відсторонення спортсменів з рф та рб від участі в Олімпійських іграх відбулися у Страсбурзі у комітеті ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа за участю представників міжнародних спортивних організацій, чиновників та депутатів асамблеї.
Спорт не має служити агресору
Наприкінці лютого минулого року російських та білоруських спортсменів було відсторонено від міжнародних змагань у відповідь на вторгнення росії в Україну. У січні 2023 року МОК запропонував дозволити їм змагатися за умови, якщо вони не висловлювалися на підтримку війни та не вживають допінгу. А 28 березня МОК заявив, що рекомендує допускати російських та білоруських спортсменів до змагань у нейтральному статусі. Але оскільки ці рекомендації не поширюються на Олімпійські ігри 2024 року, то дебати між країнами, які виступають проти участі в них спортсменів із росії та білорусі, та тими, котрі переконані, що спорт — поза політикою, стають гострішими.
На думку президента ПАРЄ Тіні Кокса, спорт здатний поширювати цінності, ідеї та моделі поведінки у суспільстві. «Ми не маємо недооцінювати силу спорту у впливі на погляди людей. І саме тому важливо, щоб спорт поширював цінності миру, демократії, прав людини та верховенства права», — сказав Тіні Кокс. Він зазначив, що для багатьох допуск російських та білоруських спортсменів до Олімпіади в Парижі в умовах агресивної триваючої війни росії проти України суперечить місії олімпійського руху сприяти миру. «Це служитиме пропагандистським цілям агресора», — переконаний президент ПАРЄ.
Його підтримала держсекретар з питань культури, медіа та спорту Великобританії Люсі Фрейзер, яка заявила, що «росія руйнує Україну, знищує спортивну інфраструктуру, вбила 220 українських спортсменів та тренерів». Вона нагадала, що метою 35 країн, які виступили проти участі російських та білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях, не є покарання окремих атлетів, які присвятили своє життя спорту. «Ми виступаємо проти того, щоб ці спортсмени представляли держави росія та білорусь», — наголосила Люсі Фрейзер.
Вона розповіла, що британський уряд дав чіткі рекомендації національним спортивним організаціям допускати до змагань атлетів із рф та рб лише на умовах їхньої нейтральності. Вона визначається тим, що ці спортсмени не повинні висловлюватись на підтримку режимів своїх країн та війни проти України. «Окрім цього, якщо спортсмен отримує державне фінансування або якщо його спонсором є контрольована державою компанія, наприклад така як «газпром», він не може вважатися нейтральним», — сказала держсекретар.
При цьому Люсі Фрейзер зазначила, що рекомендації МОК щодо участі російських та білоруських атлетів у міжнародних змаганнях викликають багато запитань. Зокрема, у них ніде не йдеться про «неприйнятність державного фінансування» і не згадується про зв’язки багатьох російських спортивних клубів із військовими та силовими відомствами рф.
Дискримінація спортсменів чи тиск на режим?
Усунення російських і білоруських спортсменів від участі у спортивних змаганнях лише на основі їхньої національної приналежності є дискримінацією, заявила доповідачка ООН з питань культурних прав Александра Ксантакі. «Покарання спортсменів за злочини їхніх лідерів, яких вони не контролюють, розмиває цю різницю між державою та особистістю», — наголосила вона.
Президент Асоціації Міжнародних літніх олімпійських федерацій Франческо Річчі Бітті вважає, що місія спорту — об’єднувати у мирних змаганнях, «тому ми маємо продовжувати відкритий діалог та будувати мости». «Зараз у світі налічується понад 70 конфліктів, і ніхто не звертається з вимогою усунути спортсменів країни-опонента від змагань», — сказав Франческо Річчі Бітті.
Депутати ПАРЄ, які взяли участь у слуханнях, висловлювалися категорично. Британський депутат від групи соціалістів Джордж Фулкес заявив, що Рада Європи як організація, яка підтримує демократію, перебуває на боці України, «бо українці вмирають за нас». «І це закінчиться лише тоді, коли путін здасться, коли прості люди, бізнесмени, олігархи чинитимуть тиск на путіна. Нам потрібно, щоб такий тиск чинили й спортсмени. І єдиний спосіб, за допомогою якого можна це зробити, — заборонити їхню участь у змаганнях. Якщо цього не зробити, ми всі програємо», — заявив він.
А сербський депутат Стефан Йованович, звертаючись до представників міжнародних спортивних організацій, які поширюють тезу про спорт поза політикою, нагадав їм про бойкот Олімпіади 1984 року у Москві, який західні країни оголосили в знак протесту проти війни СРСР. «Ви хочете бойкоту? Ви його отримаєте!» — сказав Стефан Йованович під аплодисменти в залі.