Цокольне приміщення, яке вже давно потребує капітального ремонту. Дерев’яні масивні двері, за якими безпомилково можна визначити, що перебуваєш у державній установі поважного віку. А за ними — також поважного віку меблі та обладнання навчально-наукової лабораторії кріогенної техніки фізично-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Назва складна, особливо для гуманітарія, і готуєшся до чогось теж неймовірно складного, але ловиш себе на думці, що щось налаштовує тут, у світлому просторому приміщенні, на зовсім інший лад.

Відчуваєш, ніби завітав до знайомих, тим часом спілкуєшся з поважними науковцями: деканом фізико-математичного факультету Володимиром Ваніним і завідувачем цієї лабораторії Олегом Козленком. І вкотре переконуєшся, що вчитель — це покликання, сенс життя, бажання сіяти розумне, вічне, не чекаючи нічого натомість. Вони доброзичливі, з почуттям гумору і дуже відповідальні, бо ж працюють із, вважай, школярами — учнями Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ». Правило у них таке: якщо дитина була задоволеною вчора, то вона хотітиме прийти завтра. І ліцеїсти-старшокласники в лабораторії почуваються справді комфортно. Починають працювати над проєктами після чашки чаю і бутерброда з варенням, що приготував науковий керівник.

Наприклад, Євгенія Олещенко, учениця 11 класу ліцею, під керівництвом Олега Козленка працює над запатентованим нею проєктом «Модернізація контейнерів для відпрацьованого ядерного палива». Актуальність полягає в тому, пояснює Євгенія, що не існує єдиного ефективного екологічного методу захоронення ВЯП з максимально зниженими ризиками можливості вибуху контейнера. Мета роботи — розроблення безпечного контейнера й ефективного його використання із прибутковою технологією. Ідеться про використання тепла, що виділяють паливні збірки. Зі своїм проєктом дівчина вже бере участь у конкурсах. У планах на майбутнє — залучення інвесторів для реалізації проєкту на майданчиках АЕС, відведених для ВЯП.

Результативна співпраця

Політехнічний ліцей було створено 1991 року як державний навчальний заклад для обдарованої учнівської молоді. Вступ до ліцею — на конкурсній основі. 1—4 класи вивчають математику за програмою «Росток», з 8—9 — поглиблене вивчення математики та фізики, 10—11 класи — навчання за профілями: фізико-математичний, математичний, філологічний. Зазвичай випускники ліцею стають студентами КПІ.

За словами декана Володимира Ваніна, на початку 2000-х, відчуваючи зменшення напливу абітурієнтів до вишу, КПІ став співпрацювати з Малою академією наук (МАН), завдання якої — пошук та підтримка обдарованих учнів.

Керівник лабораторії Олег Козленко наголошує на важливості існування та збереження тріади школа — МАН — виш. «Школа зацікавлена, щоб забрати дітей з вулиці і дати їм освіту, МАН влаштовує цікаві конкурси для школярів (із призами і преміями як стимулом), зводить талановитих дітей і виші, шукаючи наукових керівників і лабораторії, де займатимуться з дітьми за їхніми проєктами. Для багатьох конкурси МАН — пошук себе. А виші отримують студентів, цілеспрямовано налаштованих на навчання і наукову роботу», — підкреслює він.

Як додає завідувачка кабінету відділу інформаційно-аналітичної роботи комунального позашкільного навчального закладу «Київська мала академія наук учнівської молоді» Тетяна Ліговська, щороку всі відділення МАН, а вони є в кожній області, максимально взаємодіючи зі школами, організовують у центрі регіону зустрічі з директорами шкіл і вчителями (ентузіастами, які люблять дітей і хочуть їм допомагати), школярами, аби донести, що може запропонувати МАН. Ці заходи затребувані. «Ми платформа, де школярі можуть себе спробувати в різних напрямах науки. Співпрацюємо з фундаментальними вишами», — каже вона.

Загалом для задоволення інтересів і потреб дітей у дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки в системі МАН існують 64 секції 12 наукових відділень. МАН має унікальний позитивний досвід створення системи підтримки обдарованих дітей в Україні. Зокрема, щороку проводять у три етапи всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН. Конкурс проходить у таких відділеннях: літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство; мовознавство; філософія та суспільствознавство; історія; науки про Землю; технічні науки; комп’ютерні науки; математика; фізика та астрономія; економіка; хімія та біологія; екологія та аграрні науки. Переможці (як і переможці всеукраїнських олімпіад) впродовж року отримують стипендії Президента. Торік це було 2600 гривень на місяць.

МАН має 146 постійних партнерів у галузі освіти і науки в 35 країнах. Завдяки широким контактам МАН з науково-дослідницькими установами різних країн обдаровані українські школярі та їхні наставники мають змогу поглиблювати знання, набувати необхідного досвіду в провідних світових лабораторіях, презентувати свої здобутки й на міжнародній арені, беручи участь зі своїми проєктами в різних конкурсах, отримуючи нагороди й премії.

Як привернути увагу держави

За словами Володимира Ваніна, КПІ готує підкованих фізиків-теоретиків. «Вони бажані будь-де за кордоном, бо там теж проблема з фізиками. Але за кордоном краща практична підготовка фізиків, працюють різні експериментальні програми у співпраці з бізнесом. Тож не дивно, що, навчаючись за програмою подвійного диплома, деякі українські студенти залишаються працювати там. Усі охочі можуть скористатися цією програмою, але не хочу рекламувати її, бо хочу, щоб саме Україна розвивалася. У КПІ діє програма Sicorsky Challenge — представлення робіт для підприємців. Беруть участь і школярі, і студенти. Багато студентів уже на останніх курсах можуть заробляти великі гроші, якщо підприємець придбає їхній продукт. Деякі із запатентованих розробок працюють за кордоном, як і їхні автори. На жаль, молодь налаштована їхати з України», — скрушно каже декан.

Олег Козленко мріє, щоб у КПІ була науково-експериментальна синергія, а для цього потрібно оновити лабораторний фонд. «Нині держава, на жаль, не підтримує фундаментальних вишів, які тримають планку вищої освіти. Однак знаходять шалені кошти на утримання органів законодавчої та виконавчої влади. А тим часом уже перестало бути престижним навчання в технічному виші. З початку незалежності України студентів стало менше в рази. Натомість мають попит так звані виші, які працюють навіть у невеликих містах і за гроші готують спеціалістів, попит на яких на ринку значно нижчий за пропозицію. На жаль, в Україні нівелюється поняття вищої освіти», — резюмує фахівець.

В ідеалі, на його думку, має бути так: за бюджетні кошти слід навчати професій, затребуваних на внутрішньому ринку, а підготовка спеціалістів, яких надлишок, має відбуватися тільки за контрактною формою навчання. Тоді буде і омріяний баланс, і молодь, бачачи перспективу, залишатиметься працювати на батьківщині.