"У нас спільна мета – забезпечити ефективне проведення реформ у галузі"

Перший заступник міністра енергетики
та вугільної промисловості
Ігор ПОПОВИЧ
 

"Процеси реформування, розпочаті у вугільній промисловості, назріли вже давно. Відтоді як виникла глибока суперечність між надзвичайно складним станом галузі та її ключовою роллю в забезпеченні енергетичної незалежності держави. Для усунення цього дисбалансу необхідно провести системні зміни, пов'язані з оптимізацією організаційно-управлінської структури підприємств, їхнім фінансовим оздоровленням, підвищенням ефективності виробництва, удосконаленням майнових відносин, формуванням конкурентного ринку вугілля. Про сьогоднішній стан та реформування галузі ведемо розмову з першим заступником міністра енергетики та вугільної промисловості Ігорем Поповичем.

- У чому головна проблема і які, на ваш погляд, шляхи її розв'язання?

- На сьогодні існує протиріччя між станом державних вугледобувних підприємств та їхнім значенням у паливно-енергетичному балансі та життєдіяльності шахтарських регіонів. Це і є найголовнішою проблемою. З одного боку, переважна більшість державних вугільних шахт потребує суттєвої державної підтримки. Без неї вони не можуть повноцінно працювати. Наприклад, наразі 50% фонду оплати праці фінансується з державного бюджету. З іншого боку, до 70% потреби теплових електростанцій України у вугіллі забезпечує державний сектор вугільної промисловості. Саме цей сектор є одним із найважливіших чинників у підтримці енергетичної безпеки держави. Крім того, практично всі шахти є містоутворюючими підприємствами. Вони забезпечують зайнятість переважної більшості населення шахтарських селищ і містечок та є основними платниками податків до місцевих бюджетів. Тому розв'язання цього протиріччя стане важливим кроком розвитку вугледобувних підприємств. Для досягнення мети необхідно забезпечити пропорційний розвиток усіх трьох головних складових виробництва: трудового і професійного потенціалу, гірничого господарства та техніко-технологічного стану. Нині вони, на жаль, перебувають у глибокому занепаді.

- Вирішення яких питань потребує нагального реагування?

- На жодній з діючих державних вугільних шахт за останні 30 років реконструкція не проводилась. Отож гірничі роботи пішли вглиб від основного горизонту на сотні метрів. У зв'язку з цим доводиться утримувати кілометрові транспортні ланцюжки, багато забоїв потерпають від незабезпеченості повітрям, що обмежує видобуток вугілля. Оскільки продуктивні вугільні пласти відпрацьовані (на розкритих площах), то доводиться проходити все більше і більше гірничих виробок, через що значно зростають матеріальні витрати на тонну видобутку, буквально з'їдаючи фонд оплати праці. Окрім того, нинішній стан гірничого господарства шахт не дає можливості впроваджувати сучасну гірничу техніку. Старіння та плинність кадрів, незадовільний стан гірничого господарства і технічного рівня виробництва перетворилися на букет проблем вугледобувних підприємств. До нього можна додати і недостатні обсяги видобутку вугілля, а отже, і його реалізації за ринковими цінами. Це призводить до збитковості вуглевидобутку на державних шахтах. У свою чергу це породжує новий ланцюг проблем: необхідність отримання державних дотацій на часткове покриття витрат з виробництва товарної вугільної продукції; необхідність виділення з держбюджету хоча б мінімальних сум на технічне переоснащення шахт і на підтримку їх у безпечному стані; залежність рівня зарплати шахтарів від розміру державної підтримки, а не від видобутку вугілля; проблеми постійного зростання кредиторської заборгованості, яка вже перевищила 11 млрд грн та отримання глибоко збитковими шахтами кредитів у комерційних банках. І хоча державна підтримка для функціонування галузі з року в рік зростає, її обсяги вкрай недостатні для розвитку й фінансового збалансування галузі і майже не підйомні для державного бюджету країни.

- І який вихід з такої ситуації?

- Передусім - у залученні недержавних інвестицій. Щоб усунути бар'єри на цьому шляху, міністерство веде активну роботу з доопрацювання проекту закону України щодо розвитку та особливостей роздержавлення вугледобувних підприємств. Адже на сьогодні головною, так би мовити, зовнішньою проблемою для галузі є те, що навколишнє господарсько-економічне середовище в основному вже засноване на корпоративно-приватній формі власності, а у вугледобувних підприємств власник - держава. Цей власник знеособлений. Міністерство керує власністю, але не володіє. Трудові колективи теж не власники своїх шахт. Напрямок вирішення протиріччя зрозумілий: приватизація шахт інвесторами, оренда підприємств під інвестиційні проекти, державно-приватне партнерство.

- Тобто системні проблеми потрібно розв'язувати системно?

- Починаючи з березня 2010 року міністерство за підтримки Президента та уряду взялося саме за системне розв'язання проблем галузі. Головне завдання для нас - з випередженням розв'язувати більш загальні проблеми, таким чином прискорюючи вирішення конкретних питань кожної шахти (щодо технічного переоснащення, реконструкції гірничого господарства, підвищення продуктивності праці). Безперечно, сюди треба додати ще й інші - соціального плану: рівень зарплати шахтарів відстає від законодавчо встановленого, шахти не спроможні утримувати свою соціальну сферу. Ці проблеми накопичувалися роками і розв'язувати їх потрібно було ще вчора.

- Що конкретно вже зроблено?

- Завдяки вжитим організаційним, технічним, фінансово-економічним та іншим заходам ще в квітні 2010 року падіння вуглевидобутку було зупинено. А з травня минулого року -стабілізовано його видобуток і забезпечено щоквартальне нарощення обсягів. А за підсумками січня-грудня 2010 року відставання було ліквідовано і забезпечено зростання видобутку вугілля порівняно з 2009 р. на 73,7 тис. тонн.

У галузь уже пішли недержавні інвестиції: 308,6 млн грн - за рахунок впровадження механізму державно-приватного партнерства, 485,5 млн грн - кредити комерційних банків та 650 млн грн - поставка гірничошахтного обладнання за механізмом фінансового лізингу. Ці кошти дали можливість розпочати технічне переоснащення шахт.

Окрім того, опрацьовано понад 60 проектів реконструкції шахт та є попередні домовленості з банками щодо довготривалих кредитних ресурсів, розпочато реформування організаційно-господарської форми вугледобувного підприємства. Не менш важливо й те, що порівняно з 2009 роком фонд оплати праці зріс на 20% та відроджено програму "Здоров'я шахтарів".

2011 рік підприємства галузі розпочали з нарощування темпів виробництва. Зокрема у січні вугледобувні підприємства України видобули 6 млн 537 тис. тонн вугілля, що на 9,6% або на 570,3 тис тонн більше за відповідний період минулого року. Обсяг видобутку вугільних підприємств державного сектору за січень 2011 року фактично склав 3 млн 317 тис. тонн, що на 214,3 тис. тонн більше плану, або 106,9 %. Порівняно з січнем 2010 року видобуток збільшився на 286 тис. тонн. І найважливіше: заробітна плата шахтарям виплачується своєчасно та у повному обсязі.

Протягом січня фахівці міністерства розглянули та прийняли фінансові плани державних підприємств на 2011 рік, якими передбачено збільшення доходів від реалізації вугільної продукції та зменшення витрат на її виробництво. Проведено оптимізацію витрат за спожиту електроенергію, матеріали та обладнання. Це, у свою чергу, дасть можливість забезпечити своєчасний перехід шахтарів на нові тарифні ставки.

Окрім того, по кожному вугледобувному підприємству розроблені інвестиційні проекти на 2011 рік. Загальна інвестиційна місткість їх складає 5,5 млрд грн, які планується задіяти за такими напрямами: за механізмом фінансового лізингу - 2,0 млрд грн, банківські кредити -1,6 млрд, власні кошти підприємств - 1,1 млрд та інші інвестиції - 0,8 млрд грн.

Ці та інші заходи сприятимуть держпідприємствам галузі у збільшенні в 2011 році видобутку вугілля на 1 млн тонн.

- На якому етапі перебуває робота з реалізації Програми економічних реформ Президента України?

- На виконання Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки Мінвуглепром за участю міжнародних експертів, науковців та представників місцевої влади вугільних регіонів розробив детальний План-графік реформ у вугільній галузі. Ним насамперед передбачено виконання конкретних заходів з лібералізації ринку вугільної продукції, удосконалення механізму державної підтримки галузі, підготовки вугледобувних підприємств до приватизації, закриття безнадійно збиткових шахт, а також законодавчого забезпечення реформ у галузі. Міністерство за постійної координації роботи з Комітетом економічних реформ планомірно виконує завдання за Планом-графіком з дотриманням встановлених термінів роботи.

Пріоритетними завданнями на 2011 рік, відповідно до Програми реформ вугільної галузі, нами визначено:

* початок приватизації вугледобувних підприємств (пілотні проекти) за участі Фонду державного майна України;

* продовження закриття шахт, що вже перебувають на стадії ліквідації, більш швидкими темпами;

* технічне переоснащення шахт для забезпечення необхідного обсягу видобутку вугілля з додержанням необхідних стандартів безпеки праці;

*  подальше залучення недержавних інвестицій.

* ми не бачимо перешкод для реалізації всіх заходів Програми економічних реформ та досягнення встановлених цілей.

- Наприкінці року за участю міжнародних експертів завершено роботу з класифікації вугільних підприємств, тобто їхній поділ за рівнем виробничо-економічного потенціалу з урахуванням обсягів видобутку, потужності, собівартості, наявності запасів вугілля.

- Саме так. Цей захід визначений як ключове завдання Програми економічних реформ України у вугільній промисловості. Отримали три групи. Перша - це перспективні підприємства, які можуть бути привабливі приватним інвесторам для подальшої приватизації. Друга - потенційно перспективні підприємства, що можуть становити інвестиційний інтерес за умови створення особливих сприятливих умов. І, нарешті, остання група - ті, що вже відпрацювали продуктивні запаси вугілля.

Робоча підгрупа, залучивши експертів, розробила чотири методики розрахунків і відповідних критеріїв поділу вугледобувних підприємств на групи. Це методика, розроблена фахівцями Міненерговугілля, інша - представлена закордонними експертами проекту TACІS, котрі співпрацюють з нами в рамках Програми підтримки вугільного сектору, ще одна - Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України і, нарешті, методика, запропонована представниками приватних інвесторів. Усі вони відрізнялися за кількістю та якістю врахованих показників, але загалом отримані результати були близькі між собою. За базову методику для розрахунку прийняли методику Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.

- Які заходи здійснюються Міністерством задля лібералізації ринку вугілля, що є однією зі складових Програми економічних реформ у галузі?

- У сфері управління Міністерства перебуває Державне підприємство "Вугілля України", яке з 2004 року є Оператором Оптового ринку вугільної продукції України. Головне завдання підприємства - закупівля вугілля у вітчизняних вугледобувних підприємств та реалізація його тепловим електростанціям України для вироблення теплової та електричної енергії. У рамках реалізації Програми економічних реформ у галузі протягом 2010 року ДП "Вугілля України" відмовилося від закупівлі та реалізації коксівного вугілля. Сьогодні воно реалізується безпосередньо вугледобувними підприємствами на аукціонах, що дозволяє встановити найоптимальнішу ціну коксу на ринку. Крім того, у 2010 році ДП "Вугілля України" за рахунок кредитних ресурсів проінвестувало державні вугледобувні підприємства на 290 млн грн, що дало можливість збільшити навантаження на діючі вугільні вибої та ввести в роботу нові.

У 2011 році це державне підприємство планує поставити на теплові електростанції приблизно 50% від загального обсягу енергетичного вугілля. Планується також профінансувати кредитними коштами 50 інвестиційних проектів державних вугледобувних підприємств на суму майже 800 млн грн. Таким чином, своєю діяльністю ДП "Вугілля України" забезпечує збалансування попиту та пропозицій на ринку енергетичного вугілля, що гарантує енергетичну безпеку держави.

- Під час перевірок підприємств вугільної галузі КРУ виявило порушень на загальну суму до 10 млрд грн. Як прокоментуєте цей факт?

- Так, за результатами контрольних заходів, які було проведено органами Державної контрольно-ревізійної служби України, встановлено значні порушення фінансової дисципліни, що були допущені попереднім урядом та попереднім складом Мінвуглепрому протягом 2008-2009 років та у І кварталі 2010 року. За офіційною інформацією ГоловКРУ України загальна сума порушень становила 6,8 млрд грн, але з цієї суми майже 90% - це ті, що не завдали збитків державним підприємствам.

При цьому, слід зазначити, що окремими перевіреними підприємствами оскаржуються деякі факти порушень, зазначені в матеріалах ревізій ГоловКРУ. На сьогодні по двох підприємствах (ДП "Первомайськвугілля", ДП "ДВЕК") позовні вимоги підприємств задоволено судом.

Щоб уникнути подібних порушень, новим керівництвом Мінвуглепрому протягом 2010 року проведено значну роботу щодо поліпшення фінансової діяльності вугільних підприємств. За результатами контрольних заходів відомчого контролю змінено більшість перших керівників державних підприємств. Видані накази, якими було зобов'язано керівників підприємств вжити заходів щодо усунення встановлених порушень і недопущення їх у подальшому та обов'язково притягнути до дисциплінарної і матеріальної відповідальності винних осіб.

У свою чергу, керівниками підприємств за результатами проведених контрольних заходів було видано 28 розпорядчих документів (наказів) та притягнуто до матеріальної відповідальності з частковим відшкодуванням нанесених підприємствам збитків 68 посадових осіб, до дисциплінарної - 34 особи, у тому числі звільнено із займаних посад двох керівників структурних підрозділів. Нині робота з усунення порушень триває і це питання безпосередньо знаходиться під постійною увагою міністра.

- Як вирішується проблема нелегального видобутку вугілля, зокрема, копанок?

- Взагалі питання щодо нелегального вуглевидобутку належать до компетенції правоохоронних органів, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і органів місцевого самоврядування. Але ми також не залишаємо його поза своєю увагою. Зокрема, з метою запобігання цим явищам на всіх державних підприємствах створено і функціонують комісії, які щоквартально обстежують гірничі відводи діючих шахт. У разі виявлення фактів нелегального видобутку вугілля, вони повідомляють про це правоохоронні органи, територіальні комісії з охорони надр та органи місцевого самоврядування для вжиття відповідних заходів. Тільки за минулий рік зареєстровано десятки таких повідомлень.

Хочу особливо наголосити на тому, що робота на ділянках нелегального видобутку вугілля є вкрай небезпечною як для працюючих там людей, так і для робітників діючих підприємств через руйнування вентиляційних та водовідливних споруд, які забезпечують безпеку шахтарів. У зв'язку з цим хочу закликати всіх до тісної співпраці та активних дій у запобіганні незаконному видобутку вугілля.

- Як вплине реорганізація Міністерства вугільної промисловості на якість виконання ним своїх функцій з управління розвитком галузі?

- Масштабні перетворення, що нині реалізовуються, якраз і покликані оптимізувати систему управління та підвищити якість виконання заходів з реформування галузі. Міністр Юрій Бойко приділяє значну увагу проблемам вугільної промисловості, вважаючи їх вирішення невід'ємним компонентом стабільності, енергетичної безпеки та економічного розвитку держави. Протягом останніх тижнів він відвідав кілька вуглевидобувних підприємств Львівської, Луганської та Донецької областей, де ознайомився з роботою як перспективних підприємств, так і проблемних, які першочергово потребують уваги з боку держави.

Під час візиту на Донеччину, міністр спустився у шахту "Полтавська" ДП "Орджонікідзевугілля", що має одні з найскладніших умов видобутку вугілля, та детально ознайомився з умовами праці на підприємстві і вже за підсумками візиту дав низку доручень. Можу запевнити, що спираючись на високопрофесійних спеціалістів, новоутворене Міністерство енергетики та вугільної промисловості системно підходитиме до виконання стратегічних завдань керівництва держави та відповідних програм реформування галузі.

Насамкінець зазначу: незважаючи на всі проблеми, а іноді й відмінність підходів до їх розв'язання, міністерство, керівники на місцях, галузеві профспілки знаходять взаєморозуміння і співпрацюють. У нас спільна мета - забезпечити ефективне проведення реформ у галузі. Завершальним результатом реформування стане реальна конкурентоспроможність вугільної промисловості України, а її роль у забезпеченні енергобезпеки країни лише зростатиме.

ДOСЬЄ "УК"

Ігор ПОПОВИЧ. Народився 28 вересня 1972 р. в м. Букчі Лельчицького району Гомельської області. В 1994 р. закінчив Донецький державний технічний університет за спеціальністю "Маркшейдерська справа", гірничий інженер-маркшейдер. З 1994 по 1995 рр. працював на шахті "Комісарівська" виробничого об'єднання "Луганськвугілля", пройшов шлях від посади дільничного маркшейдера до заступника головного інженера з виробництва. З 1995 по 2003 рр. - заступник головного інженера, головний інженер шахти "Ніканор-Нова" ВО "Луганськвугілля". З 2003 по 2005 рр. -директор ВП "Шахта Вергелівська" ДП "Луганськвугілля". З 2005 по 2006 рр. - технічний директор, генеральний директор державного підприємства "Луганськвугілля". З жовтня 2006 по березень 2010 рр. - перший заступник генерального директора державного підприємства "Антрацит". З березня по грудень 2010 р. - заступник міністра вугільної промисловості України. Указом Президента України від 28 грудня 2010 р. призначений першим заступником міністра енергетики та вугільної промисловості.

Нагороджений галузевою відзнакою - "Шахтарська слава" 3-х ступенів.