Нині тут кипить робота: будівельники прокладають каналізацію та водогін до модульного містечка, що виростає в Радивилові. Затим візьмуться за електрику. За проєктом, саме нею мають обігрівати капітально утеплені модулі. Чотири будиночки з 12 вже споруджено. Решту робіт обіцяють завершити до кінця грудня, щоб новий 2023 рік перші пів сотні нових жителів громади зустріли в новому житлі. У кожному модулі може жити сім’я з чотирьох осіб.
Радивилівську громаду для цього пілотного проєкту обрали недарма. «По-перше, тут прийняли найбільше внутрішньо переміщених осіб від кількості власних жителів — 10%, а це 2 тисячі осіб з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. По-друге, на відстані 8—10 кілометрів працює кілька підприємств, де можна отримати роботу. Серед них виробник молочної продукції Радивилівмолоко, агроптахофірма «Крупець». І нарешті в нас успішна співпраця з керівництвом громади», — пояснює начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.
Цікаво, що житлові модулі аж до вмеблювання виготовляє релоковане з Харкова підприємство. Його директор Станіслав Юрченко каже: «До війни в нас працювало 200 людей, і ми займалися здебільшого промисловою ізоляцією. А виготовляти житлові модулі було радше нашим хобі. Тепер пріоритети змінилися: вирішили прислужитися людям, долю яких розділили самі. Нині на новому місці під Рівним у нас працює 60 людей, тут створюємо будиночки, самі виготовляємо меблі. Залишається лише перевезти їх до Радивилова і встановити. Одна проблема: ми запроєктували їх до того, як ворог почав бити по нашій енергетичній інфраструктурі. Тож усе тут мало працювати на електриці, а нині мізкуємо, яку дати людям альтернативу».
Компактна кухня-вітальня, поряд — санвузол та невелика спальня. Такий вигляд має кожен будиночок площею 25 квадратних метрів.
Претендентів на житло буде значно більше, ніж воно зможе прийняти. Та алгоритм добору вже напрацьовано: сюди поселять родини захисників, які боронять Україну, людей з обмеженими можливостями та необхідних для громади фахівців. Як-от сім’я лікаря-хірурга, що переїхала з Нової Каховки. Її глава тепер щодня дарує друге життя жителям Радивилівської громади.
«Якщо з бюджету області на спорудження містечка спрямували 11,3 мільйона, то внесок громади — майже 5, не рахуючи відведення земельної ділянки. Коштом місцевого бюджету будиночки під’єднають до електро-, водопостачання й каналізації, впорядкують територію. До речі, всі інженерні комунікації близько», — розповів голова громади Микола Карапетян.
Із майже 20 тисяч жителів цієї міської громади 2 тисячі — з непростими долями, але з вірою в майбутнє. У громаді сподіваються, що будуватимуть її прийдешнє разом, адже з новими жителями отримали й нові можливості розвитку. Поки що, кажуть, їх залучено не сповна. А потенціал значний: громада приблизно за 100 кілометрів від Рівного, Львова та Луцька, за 10 — від міста Броди на Львівщині. І найголовніше — з усіх громад області вона найбільш віддалена від кордону з білоруссю.
Ще одним місцем для компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб виконавча влада області обрала дитячий санаторій «Хрінники» в Демидівській громаді. Тут зможуть розміститися 250 осіб.
«Санаторій обрали з огляду на потреби маломобільних груп. Тут є змога створити безбар’єрний простір для людей з інвалідністю, похилого віку, сімей з дітьми», — пояснює заступниця начальника Рівненської ОВА Людмила Шатковська.
Планують відремонтувати котельню та спальний корпус закладу, забезпечити кімнати побутовими речами й технікою. І хоч усі роботи мають завершити 2023-го, люди зможуть тут перезимувати.
А 30 родин переселенців на Рівненщині, в яких виховують 73 дитини, днями отримали холодильники, пральні машини, обігрівачі. Усе — в межах проєкту ЮНІСЕФ «Моніторинг та забезпечення потреб дітей в період воєнного стану», що впроваджує «Партнерство «Кожній дитині» за підтримки UNICEF Ukraine на замовлення Міністерства соціальної політики та Національної соціальної сервісної служби.