ОБГОВОРЕННЯ
У Вінниці відбулося розширене засідання колегії Міністерства охорони здоров’я за участі віце-прем’єр-міністра Раїси Богатирьової
Його учасники обговорили питання реформування медичної галузі. Зокрема, йшлося про підвищення якості і доступності медичних послуг, розвиток первинної медико-санітарної допомоги в кількох областях.
Стан медицини — це обличчя влади. Це слова голови Вінницької облдержадміністрації Миколи Джиги. Він проінформував присутніх, що в області створили 34 центри первинної медико-санітарної допомоги, значно зміцнили матеріально-технічну базу лікувальних закладів. Область іде шляхом не їх закриття, а реорганізації. Так, 40 дільничних лікарень реорганізовано в амбулаторії сімейного типу.
Про конкретні приклади позитивних змін, які відбуваються в сільській місцевості, розповіла головний лікар Томашпільського центру ПМСД Вінницької області Світлана Семенюк. За півтора року роботи в пілоті медичні послуги стали більш доступні та якісні для цієї категорії громадян. Зарплата лікаря з новими надбавками буде перерахована з першого травня і становитиме від 4 до 6 тис. грн. Водночас вона зауважила, що існують певні проблеми. «Чинні накази щодо оснащення лабораторій амбулаторій загальної практики сімейної медицини звужують можливості діяльності сімейного лікаря. Ми вважаємо, що сімейний лікар має забезпечуватися значно ширшим переліком обладнання для здійснення лабораторних досліджень. Інакше як здійснювати диспансерний нагляд за хворими, контролювати динаміку хвороби та лікування?» — сказала вона.
На колегії зазначалося, що в країні практично всі амбулаторії не мають повного набору інструментарію, обладнання та виробів медичного призначення, які потрібні для надання якісної первинної медичної допомоги. А це означає, що лікарі змушені скеровувати пацієнтів на вторинний рівень. Спостерігається значне коливання навантаження на одного лікаря. З перенавантаженням щодо нормативів працюють сімейні лікарі в усіх областях. Буває закріплення за сімейним лікарем до 5—6 тис. сільського населення, що негативно впливає на якість його роботи та є чинником низької доступності населення до медичної допомоги.
Поза сумнівом, дуже важливим є питання підготовки кадрів. За словами ректора Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика Юрія Вороненка, вперше на засіданні колегії стан забезпечення кадрами розглядається окремим питанням. Він зазначив, що нині забезпеченість України лікарями та середніми медичними працівниками менша середнього показника по Європі. Певні регіони насичені лікарями, інші мало забезпечені. Спостерігається відтік медиків за кордон тощо. Тому Міністерством охорони здоров’я підготовлено низку документів, які сприятимуть покращенню ситуації. Так, уже цього року збільшено державне замовлення на підготовку фахівців з лікувальної справи.
Позитивний досвід багатьох громад України вказує на те, що ефективність структурного розмежування медичної допомоги, оптимізації первинної ланки можливий і без вказівки згори. Яскравий приклад цього — досвід міста Кам’янця-Подільського, де з власної ініціативи тривалий період формують мережу амбулаторій сімейної медицини.
«У місті спостерігається позитивний приріст населення. Результати незалежного опитування свідчать, що люди хотіли б мати сімейного лікаря. Проект моделі, який впроваджуємо, збігається з тим, який нині реалізується в країні», — зазначив начальник управління охорони здоров’я Кам’янець-Подільської міськради Юрій Пливанюк.
Пропозиції та зауваження, які були висловлені, ввійшли у рішення розширеного засідання колегії. «Ми маємо відповіді, які нас турбували на початку і в середині процесу створення первинної медико-санітарної допомоги в пілотних і тепер не пілотних регіонах. Наші з вами засідання, «круглі столи», робочі наради, обмін думками і в літній період будуть просуватися територією країни», — зауважила в заключному слові Раїса Богатирьова.