ПРО ГОСТРЕ

Овочу, який  годує селян, влаштували свято

Паприка — один з обов’язкових елементів у кухарській традиції угорців. Мало яка страва обходиться без неї, тож і пошана — відповідна.

Хто і де  виробляє духмяну добавку до страв? У Доброні, не вагаючись, скажуть в обласному центрі. Тутешні селяни примудряються збирати з притисянських земель два врожаї за сезон. З настанням весняного тепла висаджують ранню картоплю, яку вибирають наприкінці травня. А викопавши бульби, одразу пересаджують із теплиць у відкритий грунт розсаду перцю.

Нині кожне подвір’я сіл Мала та Велика Добронь у Закарпатті прикрашають яскраво-червоні в’язанки перцю. Нанизаний на мотузку, він висихає, щоб потім  перемеленим з’явитися на полицях магазинів, на ринках Закарпаття та інших міст України. 

На паприці і невтомній праці будується щастя жителів двох сіл. Тому і шана їй така. Фото автора

А оскільки великодобронці щороку влаштовують у себе фестиваль ранньої картоплі, то їхнім сусідам з Малої Доброні не залишалося нічого іншого, як  започаткувати свято червоного перцю, угорською мовою — паприки. Цього року воно проводилося вже вчетверте і, як завжди, в ньому взяли участь десятки аматорів сцени, любителів спорту, народних майстрів.

…Місце, де відбувається свято, — у «перцевому» полоні. В’язанки запашної рослини, що славить і збагачує місцевих селян, звисають на наметах торговельників і на стовпчиках навколо майдану, нею обвішана сцена. Це постарався підприємець Берталон Вароді — єдиний у Малій Доброні, який має обладнання для промислового виробництва паприки на всьому ланцюжку — від сушіння та перемелювання до фасування. Окрім того, що він вирощує перець на 4-гектарній площі, ще й закуповує плоди від селян, укладаючи з ними договори ще навесні. Така практика допомагає рослинникам позбуватися багатьох ручних робіт на завершальній стадії виготовлення «пахучого пороху».

До малодобронців знову приїхали їхні побратими з угорського Демечера на чолі з головою міської громади Дьюлою Кішем. Учасники і гості свята куштували угорські страви: бограч-гуляш, галасле (юшка за угорським рецептом), запивали їх вином місцевих виноробів.

Сільський голова Балаж Ембер, якому у Малій Доброні довіряють очолювати громаду 36 (!) років поспіль, показав нову двоповерхову школу, збудовану в цьому селі всього за два з половиною роки. Тепер на черзі — дитсадок. А в приміщенні старої школи, яку реконструюватимуть, буде сільський культурно-розважальний центр. Тут, якщо все піде за планом, уже за рік розмістяться і центр дозвілля, і дитяча школа мистецтв, і спортивні секції.