Хто нас тільки не лякав негараздами майбутньої зими! Комунальники — тарифами, господарники — нестачею газу, дров, вугілля, тепловики — холодом, а деякі закордонні експерти з північного боку навіть розвал країни через холоднечу спрогнозували. Тож лишається тільки розчарувати всіх скептиків і перезимувати, підготувавшись до негоди належним чином.
Жителі Чернігівщини підрахували, що комфорт під час низького температурного періоду залежить від… економії. Слід використати на 50 мільйонів кубометрів газу, тобто на третину, менше, ніж торік, і все буде як належить.
Утеплити будівлі — утеплитися самим
Директор департаменту ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури облдержадміністрації Петро Головач нині констатує певне зміщення акцентів: мовляв, ще недавно усі поспішали прозвітувати про газифікацію сіл, а тепер саме життя вказує на використання альтернативних видів палива:
— Ми підрахували, що населення використовує щорічно майже 400 мільйонів кубометрів газу, а підприємства, які виробляють теплоенергію і забезпечують гарячою водою і теплом, — у межах 250 мільйонів кубічних метрів, — коментує ситуацію посадовець. — Останнім часом майже 25 котелень уже переведено на альтернативне паливо: в Ічні — це щепа, в Ріпках — тверде паливо, в Щорсі — пілети тощо. В основному це підприємства бюджетної сфери. Правильно робить і та частина населення, яка утеплює приміщення.
Що ще варто зробити в області, щоб з урахуванням ліміту виділеного газу забезпечити функціонування всіх систем життєзабезпечення? Потрібно максимально утеплити горища, підвали й двері у приміщеннях. Фахівці підрахували, що будівлі, споруджені у 1950—1990 роках, втрачають до 40% тепла тільки через стіни, 12% — через вікна (їх нині обов’язково слід замінити енергозберігаючими, як це роблять у будівлях бюджетної сфери, приміром у Бобровицькому районі).
Наступний енергозберігаючий захід — раціональне використання окремих приміщень. Приміром, якщо одна з двох розташованих неподалік шкіл працює на твердопаливному котлі, то нині є домовленості про навчання в ній у дві зміни учнів обох закладів. Таким чином матимемо економію на обігріві однієї будівлі. Також передбачено не опалювати деякі господарські приміщення й гаражі. Економії газу має посприяти і переоснащення опалювальних систем. Кожне підприємство, яке надає тепло та гарячу воду, розробляє інвестиційну програму, в якій закладають будуть передбачені кошти, зокрема й на встановлення лічильників тепла. Також актуальна заміна горілок, аби вони могли використовувати якомога менший тиск газу, оскільки нинішні котли при низькому тиску просто припиняють обігрів.
Гаряча вода стала розкішшю
— Запроваджуємо і різні компенсатори. Це технічні заходи, які дуже дорогі, але зекономлять по області до двох мільйонів кубічних метрів природного газу, — розповідає Петро Головач. — Такий досвід уже має Чернігівська ТЕЦ. Наступний етап вимушений, але необхідний: ми звернулися в Кабмін з проханням дозволити підприємствам за крайньої потреби змінювати нормативну температуру в приміщеннях з 18—20 на 16-18 градусів за Цельсієм. Це дасть до 5 мільйонів кубометрів економії газу. Але це стосується лише підприємств Облтеплокомуненерго і тих, що обслуговують себе самі.
У більшості областей гарячу воду нині не подають. Але у Прилуках і Чернігові ця послуга поки що залишилася. Це теж один із резервів економії газу — хоч і не бажаний, але реальний.
Аби підприємство отримало право на роботу з альтернативними видами палива, за словами в. о. директора департаменту екології та природних ресурсів Катерини Тканко, необхідно звернутися в Центр надання адміністративних послуг з пакетом відповідних документів. З початку року в області видано 122 такі дозволи.
Слід урахувати й те, що застосування альтернативних видів палива може мати небажаний ефект — збільшення об’єму викидів забруднюючих речовин. В основному до цього призводять котельні, котрі можуть працювати на мазуті, вугіллі, торфі, дровах тощо. Тому на альтернативні види палива найкраще переводити підприємства, розташовані за межами населених пунктів, та такі, що не створюватимуть несприятливих умов для проживання населення. І, звісно, вчасно оформляти всі дозвільні документи.
КОМПЕТЕНТНО
Петро ГОЛОВАЧ,
директор департаменту ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської ОДА:
— В області працює 941 котельня, з них 561 — на природному газі, 380 — на інших видах палива. На балансі підприємств теплоенергетики перебувають 190 котелень, більшість яких працює на природному газі, й лише шість — на твердому паливі.
Для забезпечення належного функціонування об’єктів теплопостачання торік підприємства зробили реконструкцію та капітальний ремонт котелень з установленням сучасного котельного і насосного обладнання коштом підприємств на понад 26 мільйонів гривень, на 26 об’єктах бюджетної сфери працюють твердопаливні котли. Нині триває робота з інвесторами щодо встановлення сучасного котельного обладнання ще на 18 об’єктах бюджетної сфери.
З газу — на вугілля і дрова
Cвітлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
МОРОЗИ НЕ ЗА ГОРАМИ. Завдяки проведеним торік масштабним «антигазовим» заходам, Прикарпаття перебуде морози у теплі. Бюджетні установи Івано-Франківщини і тепер скорочують споживання блакитного палива. Основний технічний крок до зменшення газової залежності — переведення котелень на альтернативні види палива. Торік завдяки зусиллям спеціалістів Івано-Франківської облдержадміністрації вдалося здійснити справжній енергетичний прорив — одразу в 54 лікарнях, школах, дитячих садочках області встановили котли, що не потребують газу. Тепер уже кожна п’ята котельня краю (загалом таких 122) в закладах бюджетної сфери працює на дровах, брикетах, відходах деревини, вугіллі тощо.
— Цього року райдержадміністрації та міськвиконкоми затвердили оперативні плани технічних заходів, якими передбачено впровадження котелень на твердому паливі ще у 63 бюджетних установах, — розповідає Вадим Козленко, заступник директора департаменту промисловості та інфраструктури Івано-Франківської облдержадміністрації. — Таким чином ми зможемо скоротити споживання природного газу більш ніж на 4 мільйони кубічних метрів, тобто майже на 12%. Це якраз дасть змогу Прикарпаттю безболісно увійти у визначений урядом ліміт споживання природного газу, розподіл обсягів якого для бюджетних установ області становить 23,7 мільйона кубометрів. На багатьох котельнях підготовчі і монтажні роботи ще тривають, але будівельники обіцяють впоратися до холодів.
Зима спитає сповна
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
АКТУАЛЬНО. На виконання урядового доручення про зменшення споживання газу на 30% на Рівненщині розроблено спеціальну комплексну програму. Її презентував журналістам голова облдержадміністрації Сергій Рибачок:
— Вона передбачає заміщення газу насамперед місцевою альтернативою (дрова, пелети та торф), утеплення приміщень за новими технологіями, прокладання попередньо ізольованих труб, запровадження сучасних котлів із високим коефіцієнтом корисної дії та збільшення частки електроопалення. Нині із 787 наших котелень 443 працюють із використанням газу. Вже до кінця року на альтернативу — деревину й торф — перейдуть ще 45 із них.
— Для області 30% економії це майже 33 мільйони кубометрів газу. Відверто скажу — немало, — деталізує заступник голови Тарас Пустовіт. — Утім, коли питання стоїть руба — грітися погано чи не грітися взагалі, то, звісно, потрібно обирати перше. Найбільше (майже 20 мільйонів кубометрів) доведеться зекономити за рахунок тимчасових кризових заходів: температура в квартирах знизиться з 18 до 16 градусів, а опалювальний сезон розпочнеться не при вже традиційних останнім часом середньодобових 8, а при 6 градусах.
До того ж вибіркові відключення за нагальної потреби: нині, на жаль, ніхто не знає, як поведе себе Росія. Принаймні, ліміти газу вже визначено і йдеться про жорстку відповідальність керівників за їх недотримання — аж до кримінальної. Ми поспішаємо вжити максимальну кількість технічних заходів, які мають зекономити понад 7 мільйонів кубометрів газу.
І ще одна новина для бюджетних споживачів. Кабмін виділив для Рівненщини 13,5 мільйона гривень на заміну газових котлів, і ці кошти можна взяти з бюджету до кінця року. Втім, нині використано лише 11 мільйонів, тож у декого ще є шанс. Щоправда, проект передбачає співфінансування в розмірі хоча б 10%. Користуватися шансом потрібно, але два котли — газовий і альтернативний — мають стояти поряд.
Справді стратегічного значення для області нині набувають торфовидобувні підприємства. Щоправда, активно працює лише одне з них — «Смигаторф», що в Дубенському районі. Тут виготовляють торфобрикети, які забезпечують альтернативним паливом не лише Рівненщину. Паралельно залучаємо інвестиції для відродження інших підприємств галузі, які раніше працювали в краї. Адже саме в нас зосереджено 20% загальноукраїнських запасів торфу. Тож державному підприємству «Рівнеторф» у постійне користування передано ще понад 100 гектарів земельних ділянок у Костопільському районі. Ще один пріоритет — електроенергія. Рівненщина ж бо поки що єдина територія в Європі, яка розташована в зоні дії двох атомних електростанцій — Рівненської та Хмельницької, і … не має з того жодних преференцій. Розрубати цей гордіїв вузол, ймовірно, допоможе нова високовольтна ЛЕП, будівництво якої триває й на території Рівненщини. Вона з’єднає Рівненську АЕС з центром та сходом України і дасть змогу значно збільшити обсяги електроенергії в об’єднаній енергомережі держави.
Тож якщо до справи підійти комплексно, то економія не обмежиться 30%.