Україна активно обстоює інтереси своїх громадян не лише на сході країни. Доводиться нашим представникам долучатися до бойових баталій зокрема в міжнародних інституціях. Вони на різних міжнародних майданчиках намагаються довести до відома іноземців реальний стан справ. Так ми позбавляємо Росію можливості обманювати світ і маніпулювати ситуацією.
Нівелювати маніпуляції
Як зробити, щоб дотримувалися прав людей на анексованій та окупованій територіях, — болюче питання для нашої країни. На жаль, Україна не може забезпечити права людини на цих територіях, бо не має доступу до них. Про це представники українських делегацій постійно інформують міжнародну спільноту.
Так, на 72-й сесії Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив резолюцію щодо ситуації з правами людини в АРК та м. Севастополі. У ній, як і в попередніх, містився заклик до Російської Федерації припинити порушення прав людини на анексованому Кримському півострові й, відповідно до проміжного рішення Міжнародного суду ООН, скасувати постанову Верховного суду РФ щодо визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією, а також забезпечити доступ міжнародних моніторингових місій з прав людини до роботи в АРК.
Під час обговорення національної доповіді представники держав — членів ООН висловили занепокоєння щодо ситуації на сході України й окупованому півострові. Більшість суб’єктів ООН підтримали Національну стратегію з прав людини на період до 2020 року й План дій з її реалізації, представник Російської Федерації, звісно ж, зайняв протилежну позицію.
«Росія і Сирія зайняли пропагандистську позицію в питанні надання Україні рекомендацій щодо дотримання прав людини в межах Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людини. На жаль, іноді держави використовують цей механізм не для сприяння дотримання прав людини в Україні, а для своїх політичних цілей, — каже заступник міністра юстиції Сергій Петухов. — Цього разу ми зіткнулися з пропагандистським виступом Росії. До неї приєдналася Сирія. Наприклад, Сирія була дуже занепокоєна правами Російської православної церкви в Україні. Росії забракло часу перейматися цим питанням, а ось Сирія встигла. Венесуела частково приєдналася до них. Росія надала неприйнятні для України рекомендації».
На засіданні представники Росії наголошували, що в Україні порушують право на свободу вираження поглядів особами та ЗМІ, опозиційними до влади. І нема правосуддя, безпідставно затримують людей та жорстко з ними поводяться.
Коментуючи цю позицію наших східних сусідів, Сергій Петухов зауважив, що такі характеристики стосуються території, незаконно окупованої Російською Федерацією: «Саме в Криму процвітає безкарність представників правоохоронних структур, коли ФСБ силоміць забирає вночі кримських татар, застосовує тортури, незаконно обвинувачує й саджає до в’язниць. Саме у Криму грубо порушують право на освіту мовами національних меншин, що констатували в рішенні Міжнародного суду ООН, який зобов’язав Російську Федерацію відновити на Кримському півострові освіту українською мовою. Саме в окупованому Криму функціонує репресивна державна політика щодо незалежних ЗМІ і як результат — десятки незалежних ЗМІ змушені були залишити Крим під тиском Роскомнагляду. Зрештою, саме Росія відповідальна за катастрофу «Боїнга» рейсу МН-17 та знищення 298 невинних людей. Адже Міжнародна слідча група довела, що його збив «Бук», який транспортували з території РФ».
Реформи мають тривати
До підготовки Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людини держави підходять конструктивно. Там немає політичних дебатів, на відміну від інших органів ООН.
«Кожна держава — член підписує універсальну декларацію прав людини. Підписуючи її та інші документи, Україна повинна дотримуватися взятих на себе зобов’язань, — наголошує керівник відділу ПРООН зі стратегічного розвитку, радник з питань демократичного врядування Маркус Бранд. — Заслуховуючи такі звіти та надаючи рекомендації, держави-члени не втручаються в діяльність країни, але отримують колективне зобов’язання дотримання прав людини та їх покращення. Цінність періодичного звіту полягає саме в реалізації наданих раніше рекомендацій. Україна протягом наступних років добровільно реалізовуватиме й аналізуватиме взяті на себе зобов’язання. Через 4 роки вона звітуватиме про практичну реалізацію того, що вона добровільно на себе взяла».
Експерт переконаний, що спілкування на сесії було конструктивним. Багато держав-членів схвалили прогрес, якого вже досягла Україна. «Однак вони розуміють, що є складні обставини, в яких нині опинилась країна, — зазначає Маркус Бранд. — Проте багато держав все-таки рекомендували й надалі просуватися в напрямку виконання прав людини. Ідеться про ратифікацію різних міжнародних конвенцій та угод з питань захисту прав людини. Також проводити більше реформ в таких сферах, як антикорупційна політика, судова система тощо».
На сесії надали рекомендації й офісу уповноваженого ВРУ з прав людини. «Вони полягали в підтримці інституційного розвитку, — каже представник уповноваженого ВРУ з прав людини Михайло Чаплига. — Ідеться про спроможність офісу. І це для нас проблема. Ми це визнаємо. Оскільки величезний обсяг нових повноважень, які ми отримали в частині доступу до публічної інформації, захист персональних даних, боротьба з усіма формами дискримінації, стеження за дотриманням гендерної рівності та багато інших зобов’язань, які Україна брала на себе в межах лібералізації візового режиму — виконання цих функцій було покладено на офіс омбудсмена. Нині отримуємо дуже багато звернень у частині доступу до публічної інформації. Тобто нам необхідно продовжувати зокрема кадровий розвиток. Також звернули увагу на необхідність перегляду процедури уповноваженого. Є невелика колізія в цьому питанні».
Тож чергове засідання робочої групи ООН з прав людини стало ще одним заходом, на якому більшість незаангажованих його учасників переконалася у послідовних прагненнях України правовим способом обстоювати справедливість і фундаментальні принципи міжнародного права і Декларації прав людини.