За підрахунками Антимонопольного комітету (АМКУ), за рік втрати від недобросовісної конкуренції обходяться Україні за різними оцінками в 600—800 мільярдів гривень, тоді як вартість втрат суспільства від зловживання монопольним становищем становить приблизно 100 мільярдів (у числі порушників облгази, Укрзалізниця, обленерго). Це ті суми, якими можна було б наповнити бюджет. Про це на засіданні комітету підприємців аграрної промисловості при Торгово-промисловій палаті України повідомив в. о. голови АМКУ Микола Бараш.
Споживача вводять в оману
Іншими словами, якщо Україна спільними зусиллями добросовісних виробників зможе потіснити з ринку сумнівних ділків, то ефективність ринків підвищиться. Якщо ж ні, то згідно з так званим «законом вичавленого лимона» незабаром перетворимось на країну поганих товарів і вкрай неефективного бізнесу. АМКУ, розслідуючи численні випадки зловживань, дійшов висновків, що коріння цього зла у розповсюдженні неправдивої інформації про товари та послуги, що вводить в оману споживача і дає змогу виробникам спекулювати.
Тобто фахівці закликають створити ситуацію, за якої закріпилася б тенденція дотримуватись правил усіма учасниками і з'явилось би розуміння спільної користі від регуляторної ролі державних органів. Наприклад, до таких перемог в АМКУ відносять, зокрема, чітке розділення продуктів на ринку вершкового масла за якістю (на масло та спреди, що дає змогу покупцям уникнути такого, як раніше, відвертого обману).
Згідно зі статистикою АМКУ, за останні 10 років кількість заяв щодо потреби у захисті конкуренції зросла з однієї тисячі на рік до дев’яти тисяч. Торік органи комітету зафіксували 1259 порушень Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». У 403 порушеннях у вигляді недобросовісної конкуренції правопорушників притягнуто до відповідальності, а стосовно 856 дій, що містили ознаки таких порушень, АМКУ припинив справи і надав суб’єктам господарювання рекомендації.
Одним із найбільш поширених видів недобросовісних дій, які вчиняються з метою досягнення неправомірних переваг у конкуренції, є поширення інформації, що вводить в оману. Порушення цього виду становили 85% від загальної кількості порушень у вигляді недобросовісної конкуренції суб’єктів господарювання.
Інформацією, яка вводить в оману, є і реклама, яка негативно впливає на споживача та його вибір, адже розхвалений товар насправді не має тих розрекламованих властивостей. Це значить, що використання саморегуляційних механізмів, які б стримували виробника від пропонування недоброякісної продукції через рекламу чи упаковку, актуальне. Комітет торік виявляв та припиняв оманливу рекламу на соціально важливих ринках — продуктів харчування, товарів широкого вжитку, фінансових послуг, лікарських засобів. Наприклад, на ринку вина із 104 зразків 46 були навмисне фальсифікованим продуктом — така оцінка експертів з європейським сертифікатом. Також соціальним злом вважають фахівці обіцянки щодо дешевого кредиту, який обертається для споживача фінансових послуг матеріальними та моральними збитками.
Задля ефективності роботи АМКУ перебудував роботу із заявниками та порушниками антимонопольного законодавства. Якщо раніше, скажімо, вінницьке територіальне відділення комітету «бракувало» продукцію харківського виробника, то останній мав справу з цим відділенням. Тепер же така справа передається до тервідділення за місцем реєстрації порушника (у цьому випадку до Харкова) і тут не мають обмежитися лише товаром, до якого надійшла претензія, а повинні перевірити весь асортимент.
Атмосферу змінять правила етики
Цікаво, що при першому порушенні суб’єкта господарювання АМКУ як нефіскальний орган через тервідділення надає рекомендації. За оцінкою АМКУ, рекомендації становлять 40% від загальної кількості виявлених порушень. «Сподіваємося, що ця планка сягне 80%, що знижуватиме адміністративний тиск. Ми працюватимемо лише з тими, хто не захоче вести бізнес добросовісно. В Японії, наприклад, кількість рекомендацій сягає 90% від кількості виявлених порушень», — каже Микола Бараш.
Втім, законодавство України передбачає механізм, що лобіює розповсюдження добросовісних правил ведення бізнесу — це правила професійної етики. У таких правилах зацікавлений добросовісний бізнес. У разі порушень таких правил АМКУ працюватиме з їхніми порушниками за спрощеною процедурою — запитуватиме думку бізнесу з цього приводу. В комітеті вважають, що розповсюдження правил етики полегшить роботу АМКУ.
До речі, знайомство АМКУ з Асоціацією «Укркондпром» починалося зі скандалу, а потім ця структура ввела Правила професійної етики у конкуренції на ринку кондитерських, харчоконцентратних виробів та кави (Правила затверджено у грудні 2013 року). Їх підписали 14 підприємств, що входять до асоціації і продукція яких становить 56% у загальному обсязі кондвиробів в Україні. Зокрема, ці правила передбачають і боротьбу з промисловою корупцією. Тобто конкyренцію виробники кондитерської продукції розглядають як передумову успіху і в цій галузі створені умови для саморегуляції.
«Наша компанія входила в робочу групу з підготовки правил. Вважаємо за необхідне розповсюджувати дотримання міжнародних стандартів вітчизняними товаровиробниками. Дискусійною нормою, яка не ввійшла до нинішніх Правил, стала стаття щодо застосування радянських торгових марок, оскільки є різні підходи щодо вирішення цього питання. Над цим ми зараз працюємо, — розповів «УК» керівник із зв’язків з органами державної влади України ПАТ «Монделіс Україна» Андрій Чирва.
Кондитери занепокоєні долею марок СРСР
Як уточнив «УК» Олександр Балдинюк, президент Асоціації «Укркондпром», багато наших підприємств ще в радянські часи виробляли продукцію традиційних радянських марок. Значна частина такої продукції вироблялася в Україні. Але тепер українські кондитери не можуть реалізувати цю продукцію в Росії, оскільки Держдума РФ внесла поправку в російське законодавство з питань інтелектуальної власності, якою заборонила випуск продукції традиційних марок без погодження з російськими виробниками, які запатентували такі марки. Таким чином, попри той факт, що українські підприємства випускали до 1992 року значну кількість продукції традиційних радянських марок, тепер не мають права її реалізувати на території Росії і стали об’єктами претензій з боку російських підприємств.
Олександр Балдинюк зауважив, що за зверненням асоціації АМКУ вийшов з пропозицією розглянути цю ситуацію в рамках СНД і запропонував підписати угоду між країнами колишнього СРСР, згідно з якою був би запроваджений принцип передкористування, тобто дозволу підприємствам країн, які входили до складу СРСР, виробляти і вводити в обіг традиційні радянські марки за умови, що ці підприємства виробляли такі марки за часів Радянського Союзу. «Ми також маємо намір включити положення, що регулює використання радянських марок, до Правил професійної етики у конкуренції на ринку кондитерських, харчоконцентратних виробів та кави до кінця цього року. З цього питання є розуміння АМКУ, — підкреслив президент Асоціації «Укркондпром».
Як відомо, майже 20% усіх рецептур кондвиробів були розроблені в УРСР. У вересні 2013-го на нараді з антимонопольної політики у Мінську Росія ініціювала розгляд питання серед антимонопольних відомств країн СНД підтримати Федеральну антимонопольну службу (ФАС Росії), щоб на їхній території не використовувалися торгові марки СРСР, зокрема в кондитерській промисловості. Мав бути підготовлений відповідний документ, але й досі питання щодо торгових марок СРСР залишається відкритим.
Захист конкуренції у розвинених країнах завжди ставав реальним чинником економічного розвитку. Серед історичних прикладів — створення Федеральної торгової комісії у 1914 році, економічна доктрина Франкліна Рузвельта 1932 року, яка стала головним чинником у виході з «великої депресії» у США, боротьба за конкуренцію у ФРН 1950-х років, що сприяла появі «німецького економічного дива» і стала фундаментом для нинішньої моделі соціально орієнтованої економіки. Нині Україна перебуває у схожих умовах, коли необхідно терміново визначитись, де ми є і куди маємо рухатися далі. Тому вельми важливі сьогодні напрацювання Антимонопольного комітету України як структури, створеної для захисту чесної конкуренції.