НАШЕ ЖИТЛО

«Урядовий кур’єр» поцікавився, які прогалини  в нормативній базі заважають ОСББ працювати результативніше

Кількість об’єднань співвласників в Україні наближається до 18 тисяч, їх майже на 4 тисячі більше, ніж у 2011 році. У цей рух вливаються нові люди, які займають активну життєву позицію. Аби дати лад дому, в якому живуть, вони прагнуть якнайефективніше організувати роботу об’єднання. І діляться досвідом, як найкраще облаштувати високоякісний комунальний комфорт. Такий обмін досвідом і думками відбувся нещодавно у Львові під час ІІІ Всеукраїнського форуму ОСББ. Він продемонстрував переваги ОСББ у практиці домогосподарювання.

Начальники ЖЕКів звітують

Із міським головою Львова Сергієм Садовим я поспілкувався під час роботи форуму. В обласному центрі діяльність об’єднань співвласників координує Інститут міста, що діє за підтримки міської ради. Ця інституція набула досвіду, який аргументовано доводить переваги ОСББ над «ЖЕКівським» устроєм. Нині вже й начальники житлово-експлуатаційних контор у місті Лева беруть за приклад методи роботи об’єднань. Теж ідуть у конкретні будинки, звітують перед мешканцями про те, скільки зібрано коштів, на що їх витрачено.

— Дехто досі вважає, що, мовляв, нинішня система управління в ЖКГ непотоплювана і невідомо, як буде, — ділиться думками Сергій Садовий. — Я ж готовий брати керівниками ЖЕКів саме лідерів ОСББ. Вони люблять свою роботу і людей, подають звіт за кожну витрачену копійку. А це викликає довіру в кожного, хто має з ними справу. Лише максимальна публічність і відкритість знімають будь-які запитання.

Хто оплатить капремонт?

Залучення коштів, хоча б мінімальних, членів ОСББ для проведення капремонтів, оновлення будинкової інфраструктури дає позитивний ефект. У цьому впевнена голова Ужгородського міського осередку ОСББ Марина Куберка. Чому? Бо посилюється контроль за витрачанням грошей, канали для можливих зловживань перекриваються.

В Ужгороді, де є 640 будинків на три і більше поверхів, ОСББ створюються повільно, їх нині лише 72 (ще 45 ЖБК). Загалом у місті над Ужем 98% квартир приватизовано, але звичка мешканців жити за принципом «за нас усе зробить держава» й досі існує. У цій ситуації, заявляє лідер громадської організації, можна звинувачувати і державу, яка досі не має таких радикальних законів у сфері управління житлом, як у країнах-сусідках. Там ще на початку приватизації ухвалили закони про обов’язковість створення ОСББ та відсутність фінансування від держави. «Тому нині спільно з державою і органами місцевої влади слід змінювати менталітет людей, повертати їм відчуття відповідального власника житла, і робити це слід невідкладно», — сказала лідерка громадської організації.

Досі в Ужгороді, надаючи кошти на капремонт будинків, які перебувають на балансі ЖРЕРів, ТОВ, не брали до уваги борги мешканців, їхню співучасть у фінансуванні капремонту. А після затвердження програми підтримки ОСББ на 2012—2014 роки ситуація має змінитися.

Обов’язкова дольова участь власників квартир (квартиронаймачів) у капітальному ремонті (реконструкції, модернізації). Кошти виділятимуть у разі створення ОСББ та забезпечення від мешканців 10% вартості капремонтів. Пріоритет віддано не ЖЕКам, а об’єднанням співвласників. Тож є сподівання, що й ставлення до об’єднань докорінно зміниться.

Тепло завдяки… кредиту

— Нещодавно 10 об’єднань Луцька отримали позики на 6,7 млн грн відповідно до постанови уряду про пільгове кредитування ОСББ, — розповіла авторові цих рядків голова асоціації «Лучани» Юлія Сабатюк. — Саме за державний пільговий кредит обладнано індивідуальний теплопункт в одній дев’ятиповерхівці. Тут виготовили щитову, замінили кабелі, встановили електрозасувку і температурний датчик на входах у будинки, зчитувальні прилади, балансувальні клапани для регулювання тепла на стояках.

Якби в будинку на проспекті Відродження, 22-а сплачували за тепло згідно з чинним у місті тарифом — по 6 грн 76 коп. за 1 квадратний метр, то за перше півріччя вийшло б 156 тисяч грн. Однак тут оплачують лише спожиті гігакалорії. Тому за той самий період сплатили за тепло всього 86 тис. грн. Нині ціла низка ОСББ у Луцьку завдяки довгостроковим кредитам береться за термоізоляцію будинків.

Позичені суми ці об’єднання повертатимуть протягом 10 років, а ось 3% річних відшкодовуватиме Луцька міська рада.

Співвласники багатоквартирного будинку — не просто мешканці, а справжні господарі. Фото автора

Ударять енергоаудитом по втратах

У житловому секторі Львова та Вінниці стартував проект, який дасть змогу заощадити енергоносії. Наприклад, у львівських ОСББ проведуть енергоаудити за підтримки Міжнародної фінансової корпорації. Європейський досвід управління нерухомістю втілюватиме і Ресурсний центр для розвитку ОСББ.

— Інститут міста спільно з Ресурсним центром проводитиме дослідження у сфері реформування ЖКГ, — сказав в. о. голови правління Інституту міста Олександр Кобзарєв. — Львів випробує програму, яка згодом може охопити всю країну. Зі 120 енергоаудитів, які проведуть в Україні, 100 буде реалізовано в цьому місті.

Усе це надасть можливість з’ясувати, як найефективніше використати теплову енергію та здешевити її оплату в кожному будинку. Результати досліджень представлять на розсуд мешканців. Виконувати рекомендації чи ні — вирішуватимуть вони самі, бо фінансові витрати ляжуть на їхні плечі. Основний аргумент «за» — це інвестиція в житло, яка окупиться завдяки економії в оплаті компослуг у майбутньому, а також збільшить привабливість будь-якої квартири у разі її продажу. Тож у Львові ОСББ будуть піонерами у впровадженні енергоощадних технологій.

«Засекречені» ціни

Досвід львівських ОСББ увиразнив і ту проблему, до якої роками підступаються всі українські об’єднання, однак поки що вона їм не під силу. Це взаємини з постачальниками комунальних послуг.

— Суть проблеми в тому, що від виробників неможливо отримати відомості про структуру тарифів на виробництво води чи теплової енергії, — каже завідувачка сектору підтримки ОСББ Львівської міської ради Галина Когут. — Таких відомостей поки що не надходило з жодного міста України. Постає й інше запитання: чому не однакові тарифи для ОСББ і ЖЕКів?

У будинках, які обслуговує ЖЕК, втрати води чи теплової енергії лягають на водоканал. А ОСББ змушене брати ці втрати на себе. Тож мешканець «ЖЕКівського» будинку витрачає менше коштів на оплату послуг, ніж того, де є об’єднання співвласників.

— Мусимо домогтися того, щоб обидві форми господарювання були зрівняні у правах, — стверджує Галина Когут. — Доцільно запровадити єдиний тариф для населення, який включатиме й вартість необлікованих втрат води й тепла, що їх зазнає надавач (виробник) послуг. Це має бути чітко прописано в нормах, якими керується Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Голова львівського ОСББ «МЖК Каменяр» Богдан Ділай зауважує:

— Дуже тяжко вирішуються питання приведення нормативних актів до єдиного критерію, немає чітких рекомендацій. У кожній області чиновники по-своєму трактують закони. На словах міністерство погоджується, що ОСББ не повинні бути виконавцем послуг, а на місцях під загрозою відключення будинків змушують збирати кошти за воду, теплопостачання.

На думку ж заступника директора департаменту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Олексія Корчміта, вдосконалення чинного законодавства щодо ОСББ — справа потрібна. Але й правильне застосування норм чинних законів дає змогу уникати багатьох конфліктів, вибудовувати чітку та справедливу структуру відносин між суб’єктами природних монополій.

ДО РЕЧІ 

Розробляється єдиний базовий закон

Інна КОСЯНЧУК, 
«Урядовий кур’єр»

Керівники ОСББ уже тривалий час просять вдосконалити законодавство щодо діяльності об’єднань і наголошують, що непогодженості в ньому не те що заважають — інколи ставлять надто великі перепони. Адже тільки на найвищому рівні галузевої нормативної бази чинний 21 закон, деякі з них навіть по-різному визначають термінологію. При цьому будь-які намагання удосконалити чинну галузеву нормативну базу впираються в суперечності тому чи іншому закону. Можливо, саме нормативні неузгодженості — одна із причин того, що кількість ОСББ зростає не такими темпами, як планували. Однак є сподівання, що ситуація незабаром зміниться. Адже нині  Мінрегіон готує масштабну зміну нормативної бази ЖКГ.

Створення єдиного базового закону в житлово-комунальному господарстві Мінрегіон визначив як один із пріоритетних напрямів роботи на 2013 рік.

Серед основних моментів, які мають бути закладені в новому документі, — можливість вибору споживачем прийнятної та зручної для нього моделі житлово-комунального обслуговування. А також відсутність положень, які можна трактувати неоднозначно, чіткість та зрозумілість у визначенні товарів, послуг, прав та обов’язків суб’єктів ринків ЖКГ, повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, національного регулятора.

Не менш важливе значення матимуть також відповідність обов’язків суб’єктів ринку та їхньої можливості відповідати за ними, відсутність декларативних норм, механізмів реалізації яких не існує, повідомила прес-служба Мінрегіону. Фахівці кажуть, що, розробляючи цей закон, слід звернути увагу на дерегуляцію галузі.

Дмитро Швидченко, секретар Комітету галузевих реформ Мінрегіону, зауважив:

— Житлово-комунальне господарство буде повноцінним учасником ринку лише тоді, коли ми перестанемо надавати йому якогось особливого статусу, коли воно позбудеться надмірних «особливостей» і діятиме прозоро, як будь-який інший сектор економіки.