Нещодавно у відпустку приїхали 25 бійців 14-го мотопіхотного батальйону (колишнього батальйону «Черкаси»). Прибули вони на ротацію додому із зони АТО на старому автобусі з вибитими вікнами, затягненими плівкою. Це обурило черкащан, які зустрічали героїв. Однак непорозуміння розвіяв обласний військовий комісар Євген Курбет:
— Це автобус-талісман. Він був із нашими воїнами весь час їхнього перебування в батальйоні. Хлопці самі виявили бажання прибути на ньому, щоб поки відпочиватимуть, його відремонтували. Проблем у дорозі не було, машина справна. А те, що він такий страшний… Ми ж не на параді…
Сьогодні бійці потроху відходять від розривів снарядів, призвичаюються до мирної обстановки. Довго, однак, звикати не доведеться. Незабаром знову на фронт. Україна в небезпеці.
А ще через кілька днів на перепочинок приїхали близько сотні бійців цього батальйону. Їх зустрічали кілька сотень містян. Волонтери з Центру допомоги армії привітали бійців пишним короваєм. Довгоочікувані обійми, поцілунки…
.jpg)
Майже п’ять місяців бійці батальйону були в зоні АТО. У бою втратили трьох побратимів, кілька десятків зазнали поранень. Лише тиждень тому батальйон відправили на ротацію в Запорізьку область. Тепер там його постійне місце дислокації.
— Чекаючи на ротацію, наші хлопці жартували, що добре воюють, тому їх звідти не хочуть відпускати, — каже Євген Курбет. — Вони справді пройшли славний бойовий шлях.
Олександр із позивним «Муха» родом із Звенигородського району. Там на бійця чекають батьки. Це буде їхнє перше побачення за довгі місяці розлуки.
— Дуже скучив за рідними, — ділиться боєць. — Зараз головне — відпочити від пострілів і вибухів.
— Ми мали все: і харчі, й одяг, і навіть листи. Та хотілося скоріше обійняти дружину, дочку, всіх рідних. Планую відпочити і повернутися на фронт, — розповів боєць другої роти Валентин Попович.
— Волонтери — це наше все. Армія тримається переважно на волонтерах, — каже командир бойового відділення Костянтин Литовченко.
Удома військовики пробудуть від 10 до 25 днів. Потім — знову на передову. До речі, для воїнів АТО (і не тільки для них) у Черкасах почали випікати справжній козацький хліб. Волонтери розкопали стародавні рецепти українських козаків, спочатку навчилися пекарської справи самі, а тепер вчать інших на майстер-класах. Готують козацьку випічку з житнього, пшеничного та гречаного борошна. Хліб має особливий смак і, як стверджують знавці, сприяє бадьорості та міцності духу.
Як зауважив один зі співорганізаторів акції Валерій Шишкін, волонтери передають цілі партії козацького хліба в АТО. До пекарської справи долучаються й юні черкащани. Під наглядом старших брат і сестра Андрій і Маруся Павленки вперше у житті клопочуться біля тіста. Обом подобається замішувати хліб. А ще більше юні патріоти раді, що їхня продукція поїде на схід, до українських бійців, яким вони бажають перемоги.