Важко знайти нині болючіше питання, ніж виплата людям заробленого. Здавалося б, це розуміють на всіх рівнях. Принаймні на Черкащині про це мало не щодня говорять на численних нарадах та з екранів телевізорів, по радіо, зі сторінок газет. І якщо, так би мовити, не заглядати за цифрову завісу, яку створюють любителі припудрити реальність, то виходить, що певні зрушення в боротьбі з неплатниками заборгованої зарплати є.
Як повідомляє один із найповажніших місцевих веб-сайтів, борги впродовж останніх трьох років зменшилися майже вдвічі — з 27 мільйонів станом на 1 січня 2010 року до 15,9 мільйона на сьогодні. Але ж уже жовтень 2013-го, а на 1 січня борг становив, за даними головного управління статистики в Черкаській області, 16,1 мільйона гривень. Тобто вже десятий місяць — на одному рівні за «шаленої» боротьби всіх відомств і владних структур.
Чому складається така ситуація? Спробуємо з’ясувати з допомогою першого заступника прокурора області Ігоря Рогатюка, який, до речі, свої висновки щодо цього оприлюднив перед учасниками міжвідомчої наради в прокуратурі. Як зауважив Ігор Володимирович, наслідки економічної кризи даються взнаки, брак коштів у бюджетах та у збанкрутілих власників підприємств не може не позначатися на ситуації. Однак, прикриваючись об’єктивними труднощами, часто оливи у вогонь підливають «ділки-керівники», які умисно позбавляють людей заробленого.
Контролери не поспішають
Звісно, заклик «навалитися всім миром» на злісних неплатників і змусити їх віддати людям зарплату прекрасний. Але як це здійснити на практиці? Та й «усім миром» якось розмиває відповідальність. Всі — може означати й ніхто. Отож кожне відомство, кожна служба має на своїй лінії відстежувати порушення й домагатися їх усунення.
Якщо почати із самої прокуратури, каже керівник, то тут без певної інертності, зволікання та інших недоліків не обійшлося. Через те прокурорські зусилля, особливо в частині районів, виявилися, відверто кажучи, недостатньо ефективними.
А що ж органи державного контролю? Приміром, територіальна державна інспекція з питань праці не завжди адекватно реагувала на факти несвоєчасної виплати зарплати. Часом матеріали перевірок, у яких є ознаки кримінально-карних діянь, не направляли до правоохоронних органів. Та й перевірки були не завжди вичерпними, як і сам контроль за реалізацією наданих приписів. Окремих посадовців інспекції прокуратура недавно притягла до дисциплінарної відповідальності.
На останній міжвідомчій нараді у прокуратурі області з тривогою говорили про те, що часто робота комісій з питань погашення боргів формальна, не має реального впливу на стан додержання законності. Питання щодо розірвання контрактів з керівниками державних та комунальних установ та організацій, які по вуха у боргах, чомусь не ініціюють, хоч органи місцевої влади можуть і повинні ставити питання саме так. Більше того, учасники наради називали факти, коли керівник підприємства, на якому місяцями й роками не повністю розраховуються з працівниками, сам повністю одержує зарплату і преміальні.
Ігор Рогатюк навів красномовний приклад. Прокуратура Черкаського району надіслала листа головному управлінню юстиції в області, в якому запропонувала перевірити діяльність арбітражного керуючого ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат», котрий затягує з реалізацією майна підприємства-банкрута й тривалий час не погашає заборгованості із зарплати його працівникам. І що ж? За результатами перевірки відділ з питань банкрутства головного управління юстиції «порушень у діяльності арбітражного керуючого В.М. Левченка не встановив».
Подібний «контроль» і призвів до того, що борг підприємств-банкрутів протягом цього року не тільки не зменшився, а й зріс — майже на мільйон гривень.
Прокурорів обмежили в часі
Прокурорські працівники, як і інші посадовці, можуть багато зробити, аби полегшити долю тих, хто нині страждає від нерозпорядливості керівників підприємств-боржників. У цьому переконаний і прокурор області Геннадій Дем’яненко. Саме тому він дав кожному з очільників органів прокуратури на рівні міст і районів обмежений строк для того, аби зрушення на краще таки проявилися. Мова, звичайно, не про те, щоб карати всіх підряд, а про вимогливий і ретельний контроль.
Цікаво, що коли правоохоронці розпочинають всерйоз «копати» з приводу боргів, спритні начальники знаходять можливість одразу їх виплатити. Приміром, Золотоніська міжрайонна прокуратура завершила досудове слідство у кримінальному провадженні щодо директора ПП «Золотоніська птахофабрика» С.С. Капелюшного, де не виплачували зарплату протягом червня—липня 2013 року, внаслідок чого заборгували людям 385,5 тисячі гривень. Під час слідства погашено майже половину цієї суми. Однак це не врятувало керівника від справедливого обвинувачення, відповідний акт направлено до суду.
Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів півроку не виплачувало людям грошей. У директора О.В. Крощенка щоразу знаходилися різні «об’єктивні» пояснення й виправдання. Проте, коли за ініціативою прокуратури Черкас розпочалося досудове слідство, зарплату — а це близько 300 тисяч гривень — швидко виплатили. І хоч прокуратура у зв’язку з цим направила до суду клопотання про звільнення директора від кримінальної відповідальності, однак від запитання «Чому і як ми миримося з подібним ставленням до людей?» якось не вдається відмахнутися.
Як же переламати оцю зневагу частини керівників до своїх підлеглих? Невже потрібні заходи, які вже свого часу були в нашій незалежній Україні, коли очільників регіонів з найбільшими зарплатними боргами примусово змушували виправляти ситуацію? Хоча знаю й протилежний приклад, коли начальник сам не одержує платні, поки останньому робітникові її не виплатять. Однак такий керівник нині видається швидше не героєм, а «білою вороною»…
ОФІЦІЙНО
За вересень людям повернули 53,3 мільйона гривень
Безумовно, відразу всі накопичені борги із зарплат погасити важко. Однак не можна не відзначити, що робота в цьому напрямку триває. «Останні півроку маємо позитивну тенденцію скорочення заборгованості із заробітної плати. За вересень борги зменшилися на 53,3 мільйона гривень, або на 5,4%, — сказала міністр соціальної політики Наталія Королевська. — З березня вони скоротилися на 172,8 мільйона гривень».
За її словами, зменшилася кількість підприємств, які мали заборгованість із зарплати: порівняно з початком року — на 514, або більш ніж на чверть. Також з початку року погашено заборгованість із зарплати, яку було допущено в минулих роках, на суму 242 мільйони гривень.
«За 9 місяців цього року всі види державної допомоги («дитячі» виплати та виплати малозабезпеченим, дітям-інвалідам, інвалідам з дитинства) профінансовано у повному обсязі. З початку року на ці цілі було спрямовано понад 29 мільярдів гривень — на 5 мільярдів більше, ніж за аналогічний період 2012 року», — сказала Наталія Королевська.
Також, як повідомила прес-служба Мінсоцполітики, повністю профінансовано пенсії, аж по вересень включно. Всього ж з початку року їх виплачено на суму 186,9 мільярда гривень, що на 14,7 мільярда більше, ніж за перші 9 місяців торік.
«Власні доходи Пенсійного фонду за 9 місяців становили 122,3 мільярда гривень — на 7,2 мільярда більше, ніж за аналогічний торішній період, і на 650 мільйонів гривень більше за планові показники», — зазначила Наталія Королевська.
Відділ соціально-правових питань
«Урядового кур’єра»
КОНТРОЛЬ
Найбільші боржники Миколаївщини
Лише протягом серпня на Миколаївщині ліквідовано заборгованість на чотирьох підприємствах загальною сумою 145,8 тисячі гривень, борги скоротилися на 11 підприємствах. Однак це не означає, що «зарплатних» проблем в області немає, адже ще не виплачено 47 мільйонів 100 тисяч гривень. Причому понад 700 працівників своєчасно не отримали заробітної платні саме у серпні. Це співробітники Первомайського заводу «Фрегат», комунального ЖЕП Центрального району Миколаєва, ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», КП «Миколаївська овочева база» та інших.
Як повідомили в департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації, завдяки вжитим заходам з метою ліквідації заборгованості із заробітної плати на деяких із зазначених підприємств на цей час борг ліквідовано.
Найбільшим підприємством-боржником залишається Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» з боргом понад 21 мільйон гривень. Чисельність корабелів, які своєчасно не отримали заробітну плату, становить 1493 особи. Майже сім мільйонів гривень винне своїм працівникам ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан». За ДП «Миколаївський бронетанковий завод» існує борг 2971 тисяча гривень, від чого страждають понад 200 осіб. Трохи менше заборгував Миколаївський машинобудівний завод, але без заробітної плати залишилося 426 осіб. У департаменті попереджають, що за порушення законодавства про оплату праці винні посадові особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»