Нарощування військових сил РФ на кордоні з Україною називають найбільшим загостренням із 2014 року. Про серйозність ситуації свідчить те, що західні партнери мобілізували всі зусилля, аби зупинити Кремль. Як змусити Росію відвести від українського кордону її збройні сили і не дати напруженню перерости у повномасштабні воєнні дії?

Це питання цього тижня звучало в багатьох високих брюссельських кабінетах. Тому в Північноатлантичному альянсі підтримали ініціативу Києва зібрати позачергове засідання комісії Україна — НАТО. На порядок денний засідання було винесено питання зміцнення обороноздатності України.

Як написав глава українського МЗС Дмитро Кулеба на своїй сторінці у Facebook по закінченні засідання, всі країни-члени Альянсу висловили підтримку Україні на тлі посилення військової присутності РФ на кордоні.

У НАТО розуміють, що відбувається на кордоні

«Ні в кого немає якихось різночитань щодо того, що відбувається на кордоні з Україною і хто це робить. Є абсолютний консенсус на підтримку України в цій ситуації», — наголосив Дмитро Кулеба. Він розповів, що його візит до Брюсселя містив три ключові моменти: зустріч з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, засідання комісії Україна — НАТО і перша двостороння зустріч із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Головний американський дипломат учора прибув до Брюсселя для участі в Північноатлантичній раді, в якій узяли участь міністри закордонних справ та оборони країн-членів НАТО.

Під час зустрічі з Дмитром Кулебою Ентоні Блінкен підтвердив незмінну підтримку США суверенітету й територіальної цілісності України в умовах російської агресії, що триває. Про деталі переговорів повідомив Держдеп США. Держсекретар висловив занепокоєння у зв’язку з діями Росії, спрямованими на ескалацію напруженості з Україною, зокрема через агресивну риторику та дезінформацію, порушення режиму припинення вогню, стягування російських військ в окупований Крим і вздовж кордонів України.

Дмитро Кулеба прагнув надати нашим союзникам з НАТО максимально оновлену картину того, що відбувається вздовж українського кордону, і які цілі має Росія, стягуючи війська. «Я запропонував союзникам з НАТО десять конкретних кроків, які вони можуть зробити, щоб оперативно і змістовно підтримати нас у цій ситуації», — сказав міністр, проте не уточнив, про які саме кроки йшлося.

Ввести санкції та закрити «Північний потік-2»

Доки Дмитро Кулеба вів переговори у штабквартирі НАТО, віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков виступив на засіданні комітету в закордонних справах Європарламенту в режимі відеоконференції. Його виступ був присвячений шостій річниці підписання мінських угод. Учасники зустрічі говорили про небезпечне загострення на українському кордоні, спричинене агресивною політикою Кремля.

Олексій Резніков закликав Євросоюз посилити санкції проти Росії. Це, на його думку, дасть змогу діяти на випередження й уникнути ескалації з боку РФ.

«Якщо цивілізований світ справді хоче запобігти масштабній ескалації сьогодні, потрібна інша динаміка дій. Якщо Росія побачить чітку позицію Європи, то розростання цієї війни не матиме шансу», — заявив віцепрем’єр. Окрім санкцій, на думку Олексія Резнікова, ЄС має переконати Берлін припинити будівництво газогону «Північний потік-2», бо «це не бізнес, а російська енергетична зброя проти Європи».

Віцепрем’єр зауважив, що необхідно кардинально змінити ставлення до окупованого Криму, тому що Росія перетворила його на суцільну військову базу з ядерним компонентом і проводить свідому заміну населення — туди завезли приблизно 500—700 тисяч громадян РФ, порушує права українців та кримських татар.

«Сьогодні до Криму перекинуто настільки потужне ударне угруповання, що воно повністю змінило баланс сил у Чорноморському басейні. Це пряма воєнна загроза для всіх країн регіону», — наголосив Олексій Резніков.

Диктатура, яка погрожує сусіднім країнам

Під час дискусії, яка відбулася по завершенні виступу віцепрем’єра, постійний доповідач Європарламенту з українського питання німецький євродепутат Міхаель Галлер наголосив: «Путін випробовує Європу, як він це робив сім років тому. Гібридна війна, яку веде Росія, впливає на всіх нас». Політик зауважив, що надзвичайно важливо, аби Кремль чітко розумів, яку ціну він заплатить за це. На його думку, ЄС має заморозити рахунки російських олігархів у європейських банках. Міхаель Галлер висловив підтримку намірів США надати Україні захисну зброю.

«Мінські угоди — це не повноцінний документ, який пройшов усі етапи ухвалення, а тимчасові домовленості, щоб стримати російську агресію і запобігти загибелі людей», — нагадала присутнім латвійська євродепутатка Сандра Калнієте. Вона переконана, що Росія ніколи не планувала виконувати ці угоди, а лише лицемірно критикувала Україну за те, що вона їх не імплементує. Сандра Калнієте наголосила, що ескалація, на яку йде Москва, загрожує українській стабільності та безпеці.

«ЄС та США повинні чітко дати зрозуміти Росії, які дії у відповідь вона побачить, — заявила євродепутатка, закликавши країни-члени НАТО надати Україні план дій щодо членства у Північноатлантичному альянсі. — Путінський режим — це диктатура, яка погрожує сусіднім країнам, щоб гарантувати своє існування. Ми не можемо дозволити, щоб в Україні знову почалася війна».

Ще рік тому світова спільнота раділа, що після зустрічі в Парижі на високому рівні лідерів країн нормандського формату мінські домовленості отримали другий шанс на реалізацію, проте на сході України бачимо новий виток збройної агресії Росії, зазначив хорватський депутат Тоніно Піцула. На його думку, за останній рік прогрес виконання мінських угод спостерігався лише у гуманітарній сфері, проте політичне та безпекове врегулювання ситуації на Донбасі «залишилося на точці замерзання».

Апелювати до зобов’язань Кремля виконувати міжнародні угоди немає сенсу, адже останні поправки до Конституції РФ, ухвалені на референдумі торік, дозволяють Росії ігнорувати міжнародне право і керуватися тільки власними інтересами й цілями, зазначив литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс. На сьогодні мінські угоди — єдині мирні домовленості щодо Донбасу, які Україна має з Росією. Українська сторона це добре розуміє і поводиться відповідально. Вона зробила чимало кроків для імплементації цих угод.

Зустрічі українських топурядовців у Брюсселі на початку цього тижня стали першим етапом дипломатичної кампанії на підтримку України. У п’ятницю Президент України Володимир Зеленський вилетить до Парижа, де зустрінеться із президентом Франції Еммануелем Макроном. А глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс, який нещодавно закликав НАТО надати Україні програму членства в Альянсі, прибуде до Києва. Імовірно, до нього приєднаються колеги з Литви та Естонії.