Вперше ідею об’єднати три найпрогресивніші країни «Східного партнерства» (СхП) – Грузію, Молдову та Україну – озвучив литовський євродепутат, голова Парламентської Асамблеї Euronest Андрюс Кубілюс у листопаді 2019 року. Під час дискусії у Європарламенті він представив аналітичну записку під назвою «Наша стратегія для майбутнього «Східного партнерства», де пропонувалося запустити у дію європейський «процес тріо», який передбачав би особливу співпрацю ЄС із Тбілісі, Кишиневом і Києвом.
За принципом диференціації
Двадцять років тому, коли створювалася ініціатива «Східне партнерство», планувалося, що шість його країн-учасниць: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, об’єднані спільними європейськими прагненнями, разом рухатимуться шляхом демократичних перетворень, тісно співпрацюючи з Євросоюзом. Однак за цей час Грузія, Молдова і Україна підписали угоди про асоціацію з ЄС, про безвізові поїздки громадян, відкрито декларуючи намір стати повноправними членами Євросоюзу. Натомість, зовнішньополітичні прагнення Азербайджану, Вірменії та Білорусі доволі далеко віддалилися від євроінтеграційного напрямку. Тож з огляду на це, ідея розділити співпрацю країн-учасниць СхП видавалася доволі логічною. Але півтора року тому її прохолодно зустріли у Єврокомісії. У неофіційних розмовах європейські чиновники говорили, мовляв, така диференціація країн-учасниць СхП фактичного зруйнує цю ініціативу.
Проте після цього відбулося збройне зіткнення між Вірменією та Азербайджаном. Білорусь, керована самопроголошеним Лукашенком, увійшла у стан гострого протистояння з усім демократичним світом, а сам Лукашенко та його найближче оточення опинилися у санкційних списках ЄС. За таких обставин Брюсселю вже стало важко заперечувати той факт, що шість країн СхП надто різні за своїми європейськими устремліннями й прогресом у реформах. Це створило, як люблять казати у Брюсселі, momentum, тобто необхідний імпульс, яким скористалися Грузія, Молдова й Україна. І у травні цього року в Києві три країни підписали меморандум про створення «Асоційованого Тріо». Вони домовилися координувати свої євроінтеграційні зусилля і зафіксували свої наміри стати членами Євросоюзу. А цього тижня міністри закордонних справ Грузії, Молдови й України – Давід Залкаліані, Ауреліу Чокой та Дмитро Кулеба вперше у такому складі відвідали Брюссель, щоб представити Євросоюзу «Асоційоване тріо».
У Єврокомісії не проти
Як розповів Дмитро Кулеба, під час зустрічі з Верховним представником ЄС із питань зовнішньої та оборонної політики Жозепом Боррелем він та його колеги продемонстрували, що Грузія, Молдова та України – зрілі у своїх європейських прагненнях та готові до наступного рівня процесу асоціації, який має привести наші країни до європейської перспективи. На думку українського міністра, новий формат допоможе усім трьом його країнам-учасницям ефективніше проводити європейські реформи та впроваджувати стандарти ЄС.
У Єврокомісії позитивно поставилися до того, що у межах СхП діятиме нове об’єднання. «Я привітав ідею тіснішої координації між Грузією, Молдовою та Україною та їхній намір посилено співпрацювати з ЄС, оскільки важливим аспектом «Східного партнерства» визнано побудову зв’язків не лише між ЄС і країнами-партнерами, а й також між ними самими», – наголосив головний європейський дипломат. Жозеп Боррель переконаний, що ЄС має пишатися тим, що його партнери хочуть ставати ближчими до нього. Водночас керівник європейської дипломатії нагадав, що угоди про асоціації залишаються головним інструментом для успішних реформ трьох країн. За його словами, у цих документах – ключ до нових досягнень, а саме до розвитку торгівлі, глибшої співпраці в галузі безпеки й нових напрямах, таких як боротьба з дезінформацією, кібератаками та гібридними загрозами.
Найліпше заохочення – членство в ЄС
Перебуваючи у Брюсселі, міністри також взяли участь в онлайн-заході публічного представлення ініціативи «Асоційованого Тріо», який відбувся за підтримки Фонду Конрада Аденауера. За словами Дмитра Кулеби, у Єврокомісії сприйняли, що СхП, будучи по суті інклюзивним об’єднанням, має брати до уваги принцип диференціації з урахуванням темпів реформ і євроінтеграційних амбіцій його учасників. Він також повідомив, що серед цілей «Асоційованого Тріо» не лише консолідація зусиль для імплементації угод про асоціацію з ЄС, а й налагодження відносин із експертним середовищем, що дасть змогу пояснити різним політичним силам у ЄС неминучість розширення Євросоюзу на Схід.
Глава зовнішньополітичного відомства України сподівається, що амбіції трьох країн буде зафіксовано у підсумковій декларації саміту «Східного партнерства», який має відбутися у грудні цього року. «Ми маємо вийти з цього саміту сильнішими, це буде визначний момент, і якщо цього не станеться, то, я гадаю, на «Східне партнерство» чекатимуть темні дні. А цього бути просто не повинно», – вважає Дмитро Кулеба. Він також наголосив, що Тбілісі, Кишинів і Київ віддані європейським цінностям і проведенню реформ. «І якщо ми робимо зусилля, то хочемо, щоб їх оцінили. Три наші країни можуть отримувати більше за більше – це відомий у ЄС принцип», – сказав міністр.
Давід Залкаліані також запевнив, що три країни залишаться відданими партнерами СхП, бо ця ініціатива слугує основою, на якій базується партнерство Грузії, Молдови та України. «Очевидно, що наша спільна мета – членство у ЄС, але ми розуміємо й ті виклики, які стоять перед нами на цьому шляху, тому неухильно слідуватимемо курсом реформ», – наголосив міністр закордонних справ Грузії. Можливо, у Євросоюзі відчувають втому від розширення, але, попри це, три країни хочуть мати хоча б середньострокову перспективу членства, вважає Ауреліу Чокой. «Нашим країнам, нашим громадянам необхідно політичне заохочення від європейської сторони, знак того, що двері ЄС для нас відчинено», – заявив глава зовнішньополітичного відомства Молдови.
Зі створенням «Асоційованого Тріо» на порядку денному СхП може з’явитися новий аспект співпраці – безпека. Адже три країни мають на своїх територіях неврегульовані конфлікти, спровоковані Росією в різний час, а також окуповані території, які перебувають під незаконним контролем Москви.
«Ми цінуємо ту підтримку, які надав ЄС нашим трьом країнам для врегулювання конфліктів. І ми твердо переконані, що ця підтримка має тривати доти, доки ці конфлікти тривають», – заявив Дмитро Кулеба. Він висловив сподівання, що у межах «Асоційованого Тріо» може бути знайдено нові інструменти для без пекової співпраці Грузії, Молдови та України з ЄС. «Я особисто вірю, що найкраще, що може зробити Євросоюз для того, щоб вирішити конфлікти на наших територіях, це якомога швидше і якомога тісніше наблизити наші три країни до членства в ЄС. Що швидше це буде зроблено, то стійкішими ми станемо, то більше це мотивуватиме людей на окупованих територіях до реінтеграції», – наголосив міністр.