Станіслав ІГНАТЬЄВ,
доктор технічних наук,
генеральний директор компанії Solar Generation,
засновник Харківського енергетичного кластера,
для «Урядового кур’єра»

Третьою за впливом на планету екологічною бідою після забруднення атмосферного повітря і руйнування озонового шару, а також глобальних змін клімату ООН визначає накопичення відходів. Кожна людина на земній кулі генерує 430,7 кілограма твердих побутових відходів на рік, а населення планети — 2,5 мільярда тонн, що у тисячу разів більше, ніж важить найбільша єгипетська піраміда.

Із полігонами твердих побутових відходів у світі поводяться по-різному. Наприклад, у Швеції на них будують гірськолижні курорти з ресторанами та готелями, у Японії створюють штучні острови, на яких будують висотні будинки й аеропорти, у Відні, недалеко від історичного центру, сміттєпереробний завод є артоб’єктом, який відвідують тисячі туристів.

А дві громади біля Харкова навчилися на смітті заробляти гроші та здобувати власну енергетичну незалежність. На прикладі цих громад, що потерпали від екологічних проблем, які вони перетворили на точку зростання і залучення інвестицій, можна впевнено стверджувати, що Україна торує правильний шлях до енергетичної незалежності.

Європейський досвід у Дергачах

Кілька десятків років поспіль громада міста Дергачі обурювалася великим звалищем із 1,5-мільйонного Харкова, що складували тут на полігоні твердих побутових відходів.  Цей небажаний сусід негативно впливав на стан атмосферного повітря, фільтратом забруднював поверхневі й підземні води, змінював місцеву фауну, бо на полігоні харчувалися десятки тварин і птахів — від диких собак, лисів, вовків до чайок, що прилетіли з узбережжя Чорного моря, і зграй воронів, які ночують у парку Горького та лісопарку.

Та врешті два роки тому розпочався активний діалог Харківської міської ради і Дергачівської громади, спрямований на впровадження проєкту з рекультивації полігона ТПВ. А вже нині на дергачівському полігоні твердих побутових відходів висаджують тисячі дерев і кущів. Загалом заплановано посадити 2,6 тисячі саджанців ялівцю та 200 — спіреї, а також саджанці тополь. Площа посадки становить 13 гектарів. Озеленення — завершальний етап рекультивації старого полігона.

У найближчій перспективі — будівництво першої в Україні сонячної станції на рекультивованому полігоні. Такий досвід поширений у Німеччині та Франції.

Нині за кошти Світового банку, що підтримав проєкт, на полігоні проклали більш як 160 кілометрів гнучких трубопроводів, встановили дві сучасні австрійські установки з переробки звалищного газу на електричну і теплову енергію, яку використовуватимуть для потреб громади і опалення та електрифікації підприємства. Сама виробнича лінія з найбільшим барабаном з відсіювання сміття в Україні та Східній Європі запрацює на початку 2022 року. Нині завершуються монтажні роботи.

Ще раніше в межах проєкту з рекультивації в товщі старого полігона пробурили 35 свердловин для видобутку біогазу, який перероблятимуть на електроенергію. Її використовуватимуть для електропостачання промислового майданчика сміттєпереробного комплексу, а надлишки відправлятимуть на дергачівську підстанцію.

Екологізація й енергомодернізація Дергачівської громади розпочалася ще 2015 року із запуску котельні на біомасі (паливні деревні пелети) за підтримки Японського агентства з міжнародного співробітництва в межах проєкту «Пілотне дослідження з передачі Україні технологій малих і середніх підприємств щодо обладнання з виготовлення пелет з біомаси, а також бойлерів на біомасі». 

Завдяки заміні котельного обладнання економія природного газу на котельні становить 125,7 тисячі кубометрів, або 962,9 тисячі гривень. Модернізована котельня вже опалює Дергачівську гімназію №3, в якій 1500 учнів. Тож Дергачі стають взірцем дружньої до довкілля громади з енергонезалежними об’єктами соціальної сфери.

Роганський енергетичний острів

У Харківському районі на території Роганської об’єднаної територіальної громади створено два біогазові комплекси, які є пілотними проєктами у галузі переробки та утилізації відходів і вироблення зеленої електричної й теплової енергії. Триває переобладнання газової котельні тютюнової фабрики на котли, які використовують біомасу. Обидва проєкти стали основою для створення біля Харкова діючого демонстраційного полігона відновлюваних джерел енергії, що ініціював Харківський енергетичний кластер для популяризації використання відновлюваних джерел енергії в бізнесі та місцевих громадах.

Ці проєкти — лише початок створення демонстраційної зони зеленої енергетики. Триває робота із проєктування сонячної електростанції на 6,2 МВт та пошук джерел фінансування, а також вітропарку — вже проведено дослідження вітропотенціалу на цій території.

Забудовником біогазового комплексу на території полігона з утилізації твердих побутових відходів у балці Писаренків яр (Роганський полігон ТПВ)  виступає спільне українсько-німецьке ТОВ «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього середовища».

Суть процесу полягає в тому, що метаноємна газова суміш збирається із 52 свердловин, пробурених на першій черзі звалища ТПВ, яке закрите від захоронення відходів і проходить процес рекультивації за допомогою ущільнення важкою технікою та формування ґрунтового насипу. Система свердловин поєднується між собою 8,2 км поліестерового гнучкого трубопроводу.

Для виробництва електричної енергії використовують французьку когенераційну установку контейнерного типу Vinci Environmental з надбудованим рекуператором теплової енергії. Її розраховано на виробництво 2 МВт електричної енергії, проте використовуватимуть крейсерський хід агрегатів у 1,8 МВт. Електрична енергія через власну трансформаторну станцію подається у діючу мережу Харківобленерго — до лінії Безлюдівка — селище Східне.

Для виробництва електричної енергії та продажу її за зеленим тарифом вже затверджено всю необхідну дозвільну документацію, а установку під’єднано до електричної мережі.

Проєкт будівництва біогазової установки «Рогань біогаз» нового покоління для утилізації біологічних відходів птахівництва, рослинництва та харчової промисловості виробничої зони «Рогань» міста Харкова і Харківського району має польсько-українське коріння, оскільки це власність польсько-української компанії ТОВ «Рогань біогаз». Цю компанію заснували Харківський енергетичний кластер та спілка «ПолУкрНатураль Сістемс» (Республіка Польща).

Технологія біогазової уста­новки — ноу-хау Люблінського католицького університету (Республіка Польща), захищена 12 міжнародними патентами. З моменту пуску проєкту біомасу утилізуватимуть із біологічно активними речовинами, вона вироблятиме електричну й теплову енергію, біологічні екологічно безпечні добрива.

Теплову енергію когенераційної установки в літній період використовуватимуть для роботи зерносушарки, яку будують поряд. А в зимовий — для опалювання тепличного господарства, яке споруджують на сусідній земельній ділянці. Проєктна потужність когенераційної установки — 2,8 МВт теплової енергії та 2,5 МВт електричної енергії, що через власну трансформаторну станцію подають у діючу мережу Харківобленерго — до лінії Безлюдівка — селище Східне.  Для реалізації цього проєкту та продажу електричної енергії за зеленим тарифом  теж є вся необхідна дозвільна документація, а установку під’єднано до електомережі.

ДОВІДКА «УК»

У середині грудня Станіслав Ігнатьєв отримав «ЕкоОскар» як лідер зелених змін, а компанію Solar Generation, визнано одним з «Лідерів екологічної трансформації» в межах Всеукраїнського форуму «Лідерство і ЕКОтрансформація-2021», організованого Professional Association of Ecologists of Ukraine та журналом «Екологія підприємства».