На жаль, вітчизняне тваринництво, зокрема молочне, переживає нині не найкращі часи. Як повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока, за вісім місяців цього року в Україні вироблено на 6,2% менше молока, ніж за той самий період торік: 6 мільйонів 35 тисяч тонн. Причина — скорочення обсягів виробництва молока в господарствах населення без відповідного нарощення на молочнотоварних підприємствах. Як повідомила аналітик АВМ Яна Лінецька, цього року із промислових молочних підприємств надійшло мільйон 850 тисяч тонн, або 30,6% усього молока — це на 1,4% менше за показники 2020-го.

Де більше і де менше 

Найбільше скорочення промислового виробництва молока, за даними аналітиків Асоціації виробників молока, спостерігається на Черкащині (-6,4%) та Полтавщині (-1,9%). В інших областях хоча трохи ліпше, але негативні тенденції теж є. Днями повідомили, що припинила роботу молочна ферма на 100 голів у Синельниківському районі Дніпропетровської області, раніше зупинилася ще одна в тому самому районі. Причиною колишні молочарі — власники господарств називають низькі закупівельні ціни. Вони зовсім не схожі на ті, за якими купує молоко у крамниці звичайний покупець, і не забезпечують належної рентабельності.

Щоправда, наростили виробництво Тернопільська (+13,6%), Херсонська (+7,8%) та Вінницька (+5,5%) області. Але тут слід зважити, що, скажімо, на Полтавщині, попри зниження, виробництво молока лишається у три з половиною рази більшим, ніж на Тернопільщині, — зі зростанням (263,8 тисячі тонн проти 78,3 тисячі), на Херсонщині — ще менше (33,2 тисячі).

Але варто порівняти ці показники зі статистикою в господарствах населення. Тут набагато істотніше падіння — загалом на 8%, а в деяких областях — ще більше. На Харківщині присадибні господарства скоротили надої на 19,7%, на Чернігівщині — на 14%, Черкащині — 13,5%. Це напряму пов’язано з динамікою поголів’я. 

Приріст проти скорочення

Як повідомляють в АВМ, на початок вересня в Україні налічувалося 1 мільйон 655,2 тисячі корів — на 5,9% менше, ніж торік. З них 425,2 тисячі — у промисловому секторі, а 1 мільйон 230 тисяч — у господарствах населення. Як зазначає Яна Лінецька, з початку року чисельність корів у промислових господарствах зросла, щоправда, лише на 500 голів. 

Утім, до кінця цього року чи наступного мають добудувати кілька нових ферм із модернізованими молочними комплексами або модернізувати наявні. Тобто, вважають в АВМ, потенціал зростання у галузі є. Питання лише в темпах, бо нарощування поголів’я на промислових молочних підприємствах не покриває скорочення у приватному секторі. Адже там чисельність корів з початку року скоротилася майже на 8%. 

Наприклад, у Херсонській області водночас спостерігається нарощування молочного стада у промисловому секторі і скорочення його у присадибних господарствах на 16,2%, до менш ніж 38 тисяч голів. За темпами падіння лише трохи відстала Запорізька область — мінус 15%, до 30,3 тисячі.  

Вочевидь, на присадибні господарства як на основне джерело молочної сировини для молокопереробних підприємств надії вже нема. Але й промислові господарства поки що не можуть повноцінно взяти на себе це завдання.    

Дещо про мито і податки 

Наприкінці вересня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький провів онлайн-засідання робочої групи з питань оподаткування аграрного сектору. З-поміж багатьох порушених питань учасники робочої групи говорили про потребу знизити митну ставку на ввезення в Україну живої великої та дрібної (кози, вівці) рогатої худоби. 

За розрахунками фахівців, на кожну гривню не отриманого так мита припаде уп’ятеро більше доходів до бюджету завдяки розвитку тваринництва. Міністерство підтримує таку позицію аграрних асоціацій, запевнив Тарас Висоцький, але для цього потрібно внести зміни до Митного тарифу України. 

Варто зауважити: коли йдеться про імпорт молодняку, найперше мають на увазі його дорощування. Але не тільки. Не менш важливе поліпшення порідного складу українського молочного та м’ясного поголів’я для підвищення його продуктивності. Тут є сенс знову порівняти присадибне молочне тваринництво та молочнотоварну ферму. Навряд чи пересічний сільський господар може собі дозволити придбати чистопорідну корову, і річ не лише у ціні. 

З-поміж молочних порід корів є такі, що дають високі надої, але дуже примхливі і вимагають дбайливого догляду — особливих умов утримування, збалансованих кормів, постійного ветеринарного нагляду тощо. Може це забезпечити присадибне господарство? Приблизно те саме — і з м’ясними породами. 

Гній — це відходи чи ні?

І ще один нюанс, який засмучує тваринників: так званий екологічний податок за викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря. Річ у тім, що до переліку забруднювальних потрапив коров’ячий гній. Принаймні, на думку податківців. Отакої! Тисячі років він був цінним органічним добривом, а тепер став забруднювальною речовиною! Принаймні його внесено в Державний класифікатор відходів. Але, на думку тваринників, на нього не поширюється чинність Закону «Про відходи», бо поняття «гній» там нема. Він є не відходом, а побічним продуктом тваринного походження, не призначеним для споживання людиною, і підпадає під чинність Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною». 

Отже, стягнення екологічного податку з їхніх господарств тваринники, що вирощують ВРХ, вважають неправомірним. Вочевидь, у цьому питанні слід навести лад, аби прибрати зайвий податок і підвищити рентабельність господарств. 

І у свинарів є проблеми

Як повідомляє Асоціація «Свинарі України», за даними Державної служби статистики України, за вісім місяців цього року вітчизняні м’ясопереробні підприємства виробили на 3,8% більше м’яса свиней, ніж у січні — серпні 2020-го, 211,6 тисячі тонн. Але тут сумна тенденція — за сім місяців цей приріст був істотніший, сягнув за 8%, а за перший квартал — 12—14%. Тобто влітку стався помітний спад. Відповідно зменшилися і перехідні залишки свинини на складах до 2,2 тисячі тонн, тоді як наприкінці липня — майже 3 тисячі. 

Та це ще квіточки — на 29% порівняно з торішньою впала закупівля ремонтного молодняку свиней: 5,5 тисячі голів порівняно з 7,8 тисячі. Щоправда, чистопорідного молодняку трохи побільшало, але не набагато — голів на 500. Натомість товарних поросят закупили майже вдвічі менше, а гібридного ремонтного молодняку — аж ушестеро з половиною. 

Причиною свинарі називають зменшення рентабельності свого бізнесу і, відповідно, вимушену економію. Тож частину молодняку або закуповують у вітчизняних племінних господарств, або поповнюють стадо за рахунок власно вирощених поросят, що недобре для поліпшення породного складу стада. 

Без підтримки ніяк

Державну підтримку АПК слід спрямувати на пріоритетні напрями, йдеться у зверненні Всеукраїнської аграрної ради до міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка. У цьому зверненні представники аграрної спільноти зокрема наголошують на критичній ситуації, на порозі якої стоїть вітчизняне тваринництво. 

Вони пропонують відшкодовувати вартість племінних тварин, закуплених для відтворення товарного стада, запровадити спеціальну бюджетну дотацію за приріст поголів’я корів власного відтворення. З огляду на увагу, яку керівництво міністерства звертає на державну підтримку АПК, є всі підстави сподіватися, що пропоновані заходи підтримає уряд.