«Захист» цивільного населення Донбасу, про що на весь світ багато й довго цинічно брехав і бреше досі біснуватий кремлівський фюрер, триває. Інша річ, що «визволити», тобто відірвати від України і повністю загарбати цей край рашистам не вдалося ні 2014 року, ні після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го. Геополітичне нікчемне ніхто, роздратоване невдачами «другої у світі армії», відтоді, дуже часто тупаючи «аналоговнєт» черевиками на височенних підборах, було змушене аж 17 разів звільняти своїх невдах-воєначальників, для яких навіть невеличкі міста Донеччини та Луганщини виявилися неприступними.

Само собою, вже багато разів змінювалися й кремлівські зимові чи весняні строки виходу на адміністративні кордони і цілковитої окупації всього регіону. А опинившись у цій ганебній для нього ситуації, лідер-параноїк держави-терориста, який і нині виправдовує жорстоку війну проти України захистом «наших» людей, дав наказ фактично стерти з лиця землі міста й села Донбасу разом з його жителями.

Брутальна нелюдська сутність сучасного агресивного пуйлівського рашизму має вигляд щодобових потужних обстрілів населених пунктів краю на тлі спроб атак на кількох напрямках. Не секрет, що наступ загарбників уже тривалий час більше нагадує тупцювання на місці перед позиціями Сил оборони України. Проте, на жаль, дається це нам дорогою ціною, оскільки вороги нітрохи не шкодують снарядів чи ракет, обстрілюючи міста і села з цивільними людьми, яких начебто прагнуть захищати.

Сценарій не змінився

Однією з гарячих точок на карті Донеччини залишається Авдіївка. Біля неї московити зламали чимало зубів, починаючи зі спроб захопити ще 2014 року. Віднедавна загарбники вкотре відновили атаки поблизу Новобахмутівки Ясинуватського району і значно збільшили обстріли населеного пункту. Українська розвідка зауважила, що «друга у світі» збільшує на цьому напрямку кількість своїх підрозділів і бронетехніки: туди перекинули танкову бригаду.

На думку багатьох аналітиків, московські окупаційні війська знову діють за шаблоном, використовуючи «бахмутський сценарій». Тобто розбивши лоба після атак «у лоба», московити, можливо, спробують обійти Авдіївку із флангів, щоб під загрозою оточення змусити українських захисників відійти від міста, точніше, від того, що від нього залишилося після тривалих обстрілів з артилерії та РСЗВ «град». Приміром, зовсім недавно «визволителі» знову прицільно били у житловий сектор.

І хоч Авдіївка нині більше нагадує велику руїну, там досі залишаються люди. За офіційною інформацією міської військової адміністрації, в надзвичайно важких умовах виживають понад 1700 авдіївців, хоч насправді їх може бути більше. Усі, хто з різних причин не виїхав з міста, в перерві між обстрілами можуть навідатися до єдиного магазину, котрий працює там.

За словами голови Авдіївської МВА Віталія Барабаша, у вцілілій торговельній точці містяни мають змогу не тільки закупитися, а й… подивитися телевізор, який допомагає спростовувати кремлівський пропагандистський дурман.

«Підприємець Олексій завозить туди продукти сам на не броньованому автомобілі, ризикуючи майже щодня. Він поставив у магазині телевізор, обладнав систему «Старлінк», і люди мають змогу дивитися українське телебачення і отримувати правдиву інформацію, а не чути те, що розказує їм російська пропаганда», — розповідає Віталій Барабаш.

Українське телебачення доступне у волонтерському центрі, проте, як розповідають жителі міста, які вже звідти виїхали, частина земляків за браком електрики підсіла на «голос москви», тобто радіо.

«Доступне там донецьке «Папіно радіо», яке поширює нісенітниці про жорстоких «бандерівців». Воно переконує, що обстрілюють місто і вбивають авдіївців українці, а ще обіцяє їм «визволення» і щасливе життя. Ця маячня — причина того, що промосковські «ждуни» не хочуть залишати Авдіївку, ховаються в руїнах, а дехто навіть тримає дітей», — розповідає співрозмовник.

«Ворога контратакували, він залишив окремі позиції»

На іншому стратегічному напрямку — бахмутському рашисти активізували наступальні дії неподалік автомобільної траси Костянтинівка — Часів Яр — Бахмут. Жорстокі позиційні бої біля «дороги життя» тривають і попри неодноразові повідомлення кремлівської пропаганди про перемоги і здобутки на цій ділянці. Однак Сили оборони України тримають під контролем цю та інші важливі логістичні артерії чи позиції. Понад те, українські військові періодично мають там локальні успіхи.

Щодо масштабів безуспішного наступу московитів, які зосередили біля Бахмута силу-силенну військової техніки та поки ще живої сили, то промовисте порівняння недавно зробив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий. За його словами, місто без особливих успіхів штурмує велике угруповання вражої сили, що має таку кількість гармат, танків, броньованих машин та реактивних систем залпового вогню, котрої там більше, ніж є на озброєнні в сучасних арміях Чеської Республіки чи Угорщини. Уявляєте?

«Щоб просунутися вперед, ворог докладає максимум зусиль і не зважає ні на що. Попри значні втрати у бій постійно кидаються штурмові групи ПВК «вагнер», бійці інших приватних компаній, десантники. Але взяти місто під контроль ворогові не вдається.

Ситуація залишається доволі складною. Проте на окремих ділянках міста ворога контратакували наші підрозділи, він залишив певні позиції», — повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.

Тим часом не вщухають постійні обстріли інших населених пунктів Донеччини. Першого дня травня знову збільшилася кількість потерпілих цивільних та додалося руїн.

«На донецькому напрямку сім разів під обстрілами опинялась Авдіївка: снаряди влучили у житловий сектор та на територію коксохімічного заводу. Протягом дня зафіксовано артобстріли Мар’їнки та Красногорівки, де повторно пошкоджено двоповерхівку. Усю ніч тривали обстріли Очеретинської громади.

На горлівському напрямку було поранено троє людей в Бахмуті. Пошкоджено будинки в Торецьку та Васюківці Соледарської громади. Під вогнем побували околиці Часовоярської громади», — уточнив керівник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

Обласна влада докладає зусиль, щоб жителі прифронтового краю мали змогу виїхати звідти якнайдалі від «захисту» безжальних навіть до українських дітей московитів. Отож на Донеччині триває обов’язкова евакуація цивільних до безпечніших областей України. Ще в середині квітня відповідно до рішення урядового Координаційного штабу з питань підготовки проведення обов’язкової евакуації населення Донеччини вивезення донеччан перенаправлено із Черкаської до Житомирської області. Нині безкоштовну евакуацію спеціальним потягом здійснюють раз на чотири дні: наприклад, 1 травня до Бердичівської громади Житомирщини одним рейсом евакуювали 45 заручників кремлівської люті й жорстокості з Бахмута, Торецька, Добропільської, Краматорської та Покровської громад, серед яких 19 малих дітей.

«Жити під постійними обстрілами було жахливо. Важко словами переказати те, що ми відчували щодня. Тепер ми і наші діти в безпеці й нарешті бачимо над головою не темну стелю підвалу, а чисте синє небо», — зізнається один з вимушених переселенців.