Владиславові Коваленку 38 років. Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біотехнології та фітофармакології Сумського національного аграрного університету. Народився в селі Постольне поблизу Сум, змалечку разом з батьками вирощував картоплю на присадибній ділянці. Звісно, тоді не знав, що своє життя пов’яже із сільськогосподарською наукою, а бульби стануть предметом його успішних досліджень.

Але доля розпорядилася саме так. Здобувши дві вищі освіти у рідному тепер СНАУ — економічну й агрономічну, певний час працював на виробництві, а коли одержав запрошення на навчання в аспірантурі, не роздумував. Адже ще студентом чимало часу проводив не тільки за підручниками, а й на дослідних ділянках, бо впевнився, що наука без практики неможлива.

Коли саме зацікавився картоплею, напевне пригадати не може. Хоч подумавши, уточнив, що все його життя проходить під знаком цієї культури, яка має стратегічне значення не тільки для Сумщини, а й України, Європи та світу. Оскільки в області (і не тільки Сумській) останніми роками площі під нею неухильно зменшуються, то й задумався: чи не спробувати одержувати впродовж весни — літа — осені не один і навіть не два, а три врожаї? Звісно, у відкритому ґрунті. Адже в південних регіонах давненько практикують по два врожаї повноцінної картоплі, хоч природно-кліматичні умови півдня не можна порівняти з північно-східним Лісостепом. Однак…

Це може стати економічним проривом в аграрному секторі: зайве пояснювати, що означатимуть триразові обжинки замість одних на одній і тій самій площі. Тож і наважився на дослідницьку роботу.

Скринінг, адаптивність, генетика

На перший погляд, наукові картопляні терміни можуть видатися незрозумілими і трохи віддаленими від середньостатистичного уявлення про них. Однак таке враження помилкове. Оперуючи такими поняттями, Владислав Миколайович чітко роз’яснює тему. Насамперед позаторік СНАУ поталанило на підтримку: виш отримав з державного бюджету 1,7 мільйона гривень для практичної реалізації впродовж 2020—2021 років науково-дослідної теми «Скринінг сортів та гібридів картоплі за адаптивністю до екологічних умов та здатністю відновлення їх генетичного потенціалу».

Це означало, що науковці факультету агротехнологій та природокористування змогли дослідити варіанти вирощування впродовж календарного року трьох урожаїв бульби саме в польових умовах північно-східного регіону України. До справи взялися Владислав Коваленко і співробітник навчальної лабораторії картоплярства та овочівництва Валентина Кришталь.

На території вишу відвели ділянку 0,01 гектара, а за основу взяли надранній сорт рів’єра з вегетаційним періодом 55—60 днів. Щоб гарантувати дружні ранні сходи, добре прогріту і пророщену посадкову картоплю 31 березня посадили у заздалегідь підготовлені й так само прогріті гребені, а вже 5 червня зібрали перший урожай.

За місяць, тобто на початку липня, вдруге посадили пророщені торік бульби, а вже на 45-й день, тобто 20 серпня, зібрали ще один урожай.

Утретє для садіння використали торішні бульби і з першого врожаю. У першому варіанті отримати сходи не вдалося, а в другому ділянку довелося вкривати агроволокном, оскільки вересень — жовтень і перша листопадова декада були прохолодними, з різкими перепадами денної й нічної температур. Урожай викопали 10 листопада. Проте сходи були зрідженими, продуктивність бульб, отриманих на 60-й день, також невисокою. Тобто спрацював фотосинтезуючий чинник — далися взнаки осінні холоди.

Однак головне — результати. Хай інколи і не вельми втішні, однак негативний досвід у справжніх науковців завжди стає у пригоді.

Маємо позитивні результати

Підсумки виявилися якщо й не діаметрально протилежними, то різними. Перший і другий урожаї значно перевершували третій. Навесні з куща отримано в середньому 420 грамів урожаю з товарністю 96%, улітку — 614 грамів, що становить 98%, восени навіть за подовженого терміну вегетації — 185 грамів і 63%. Якщо врожайність спроєктувати на одиницю площі, то матимемо відповідно 200, 300 і 140 центнерів. Тобто на формування врожаю головний вплив мають терміни садіння.

Важливий і харчовий аспект: за дев’ятибальною шкалою смак відвареної бульби відповідає семи, що свідчить про її привабливість як незамінної страви на столі.

Як підсумовує Владислав Коваленко, ще зарано робити узагальнення чи висновки. Однак вони неодмінно будуть. Адже за два-три чи навіть чотири роки вдасться підготувати розгорнуту науково-дослідницьку картину з чіткими науковими рекомендаціями для численних шанувальників картоплі. Вони стануть у пригоді не лише великим товаровиробникам, а й селянам приватного сектору, в якому сконцентровано виробництво картоплі.

Цього року науковець має намір розширити площу експериментальної ділянки до 7—8 соток, використати для садіння матеріал деяких сортів вітчизняної та закордонної селекції, випробувати певні технологічні елементи тощо. Тож маленька ділянка у СНАУ стає великим стратегічним полігоном, де дозрівають у прямому і переносному сенсах значущі результати.

ПРЯМА МОВА

Олександр МАСЛАК,
директор департаменту
агропромислового розвитку Сумської ОДА

— Наукові дослідження у СНАУ мають велику практичну перспективу. По-перше, молода картопля — дуже популярний і найбільш поживний овоч, який із задоволенням вживають українці.

По-друге, відкриваються широкі перспективи для оптимізації сівозмін насамперед городини, що особливо важливо у нинішніх умовах господарювання. По-третє, наукові розробки сприятимуть зростанню рентабельності сільськогосподарських культур, у чому зацікавлений кожен господарник. Тож майбутні результати матимуть величезне значення для аграрного сектору не тільки Сумщини, а й України.