Були на нашій пам’яті весни з дощовими грозами, градобоями, снігопадами, морозами і суховіями. Але таке глобальне лихо о цій порі переживаємо вперше. Щодня підступна пошесть позбавляє життя тисяч людей у всьому світі. Дуже боляче, що в цей час довкола оживає природа, буяє різнотрав’я, квітують сади. Та милуватися цією красою можна здалеку — карантин. Відвідувати моє улюблене місце прогулянок Пуща-Водицький лісопарк заборонено. Спостерігаю за природою з вікон квартири на сьомому поверсі.

Днями зателефонував давньому товаришеві і єдиному передплатникові «УК» у селі Бране Поле Богуславського району на Київщині Василеві Черняшенку. Поцікавився, як впливає така ситуація на життя краян. «На щастя, біда обминає нас стороною. Бджілки мої здійснили перший обліт ще до Теплого Олекси. По Вербній неділі в селі з’явилися шпаки, другого дня Великодня до гніздечка в моєму сараї прилетіли ластівки. Городи люди вже обробили, посадили картоплю, тепер пораються». Ось так живе село. А ми з великими сподіваннями чекатимемо на послаблення карантину у другій половині травня.

За прогнозами синоптиків, останній місяць весни буде спекотним. Дощів слід очікувати лише на початку літа. Прогнозів, яким воно буде, старі люди здавна пов’язують з народними прикметами, спостерігаючи за станом погоди у такі дні неперехідних свят: Луки (5), Юрія Весняного (6), Бориса і Гліба (15), Мокія (24), Пахома Бокогрія (28).

У давнину 5 травня відзначали Дайбозьке свято Лями, або Луки. На сільських левадах збиралася молодь, серед дівчат обирали найгарнішу — Ляму. Навколо неї танцювали веснянок. Під час танцю дівчина дарувала своєму обранцеві шматок білого полотна. Витерши ним обличчя, юнак засвідчував взаємне кохання. Потім відбувався обрядовий сніданок тільки з молочних продуктів. Ляму й Луку вважали покровителями родинного щастя й достатку. До цього дня худобу ще не виганяли на пасовища, а коней на толоку. Відтепер травнева роса була краща од вівса. Яка погода цього дня, такою вона буде впродовж місяця, а літо буде посушливим; якщо вранці трава у росах, влітку гарно вродять овес і просо. На Луки сій моркву і буряки. А ще стверджують, що посаджена цього дня цибуля добре вродить і матиме цілющі властивості від семи недуг.

Чи дочекається природа у травні на дощ? Фото з сайту m.diena.lt

Юрій Весняний відмикає чарівним ключем землю і випускає росу, від чого розпочинається буяння трав. На Юрія традиційне свято вигону домашньої худоби на постійні пасовиська. Тоді тварин хльоскають освяченими гілками верби, «щоб здоровилися й плодилися». Господарі оглядають посіви озимини: якщо у сходи сяде ворона і її не видно — нива буде врожайною, а якщо горобцеві по коліна — збитковою. Закувала о цій порі зозуля — не можна гаятися з сівбою яровини, бо «рання сівба у пізньої не позичає». Під час сівби примічають, на які гілки сідає зозуля: високо від землі — ярі будуть високими; низько — озимим загрожує посуха.

Найчарівніша пора останнього весняного місяця — свято Бориса і Гліба. Саме від цього дня починаються солов’їні ночі. Концерти чарівних солістів тривають доти, доки заколоситься ячмінь. Повідомлю з цієї нагоди цікавий факт. Маю у своїй бібліотеці рідкісне видання — перший том творів російського письменника Івана Тургенєва 1880 року. Цитую переклад з його оповідання «О соловьях»: «Найкращими солов’ями завжди вважали курських, але останнім часом вони погіршали, і нині найкращими вважають тих, що поблизу Бердичева. За Бердичевом є Треяцкий ліс. Чудові там водяться солов’ї. Живуть вони у черемсі, дрібному переліску й на болотах. Болотні солов’ї найдорожчі». Називає письменник і ціну, за якою продавали найдорожчих пташок: 1200 рублів асигнаціями. Це на ті часи, приблизна вартість добротного будинку в сільській місцевості. Таку ціну платили за соловейка, тьохкання якого налічувало десять колін.

За давніми спостереженнями народних синоптиків, дощова погода у травні настає в день Святого Мокія. Його ще вважають царем грому, граду. На шкоду хліборобам Мокій не раз демонстрував свій норовливий характер. Щоб задобрити святого, цього дня селяни не працюють у полі. Лише господині дозволяли собі якусь незначну роботу на присадибних грядках. Можна сіяти соняшник, кукурудзу, квасолю. Якщо на Мокія сонце сходить у рожевій імлі, літо буде із грозами та пожежами; якщо йтиме дощ, літо буде вологим. «Який Мокій, таке й літо», — стверджує прислів’я.

Пахом Бокогрій — провісник літа. Старі люди кажуть: «Прийшов Пахом — запахло теплом». Якщо день видасться погожим, сонячним, то й усе літо буде погожим і теплим. Так уже ведеться, що від погодних умов залежать наші успіхи чи невдачі в господарюванні й добробуті. Тож попри усі випробування, які терпимо внаслідок російської агресії й лиховісного коронавірусу, залишається тільки просити Всевишнього словами молитви: «Пошли нам, Боже, літо погоже, щоб у полі й у стодолі всього було доволі».

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»

НАШ КАЛЕНДАР

1 травня— День праці

2 травня— Всесвітній день тунця

3 травня— Всесвітній день свободи преси

6 травня— День піхоти; Юрія Весняного

8—9 травня— Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни

8—14 травня— Глобальний день безпеки дорожнього руху ООН

9 травня— День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

10 травня— День матері; Всесвітній день птахів, що мігрують

15 травня— Міжнародний день сім’Ї

16 травня — День науки; День Європи

17 травня— День пам’яті жертв політичних репресій; Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства

18 травня— День резервіста України; День боротьби за права кримськотатарського народу; День пам’яті жертв геноциду (1944) кримськотатарського народу

19 травня— 895 років із дня смерті Володимира Мономаха (1053—1125), Великого князя Київського, державно-політичного діяча Київської Русі

20 травня — День банківських працівників

21 травня— День Державної фіскальної служби; День вишиванки; Всесвітній день культурного різноманіття задля діалогу та розвитку

22 травня— День перепоховання Т. Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева; Міжнародний день біологічного різноманіття

23 травня— День морської піхоти України; Міжнародний день з недопущення акушерських фістул

24 травня — День слов’янської писемності і культури

25—31 травня — Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій

28 травня— Вознесіння Господнє

29 травня — Міжнародний день миротворців ООН

30 травня— День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

31 травня — День хіміка; Всесвітній день боротьби з тютюнокурінням