Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №5851 «Про валюту і валютні операції». Згідно зі статтею 10 його уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банку інформацію про валютні операції, що здійснюють суб’єкти валютних операцій через них, а також про власні валютні операції. Стаття 11 майбутнього документа покладає на банки функції агентів валютного нагляду, які підзвітні Нацбанку України.
«Урядовий кур’єр» з’ясовував, чому постала гостра потреба в ухваленні такого законопроєкту.
Банки не все бачать
Мета законопроєкту, як зазначає «Урядовому кур’єру» голова ради Нацбанку України Богдан Данилишин, полягає у встановленні агентами валютного нагляду відповідності здійснюваних через ці установи валютних операцій валютному законодавству.
У межах реформ, які здійснюють у фінансовому секторі, питання валютного нагляду дуже актуальне, вважає президент Асоціації українських банків Андрій Дубас: «Відповідно до валютного законодавства, платіжні операції у гривнях за участі нерезидентів належать до валютних операцій. Нині, коли здійснюють трансакції, банки бачать лише IBAN номер клієнта (міжнародний номер банківського рахунку — Авт.) — отримувача цих коштів. Банк не може в автоматичному режимі перевірити, є клієнт резидентом чи ні, отже не може визначити, чи така операція валютна. Тому постало питання впровадження окремої процедури під час отримання коштів нерезидентами. Зокрема щодо необхідності розроблення Національним банком платформи, до якої буде підключено всі банки».
На його думку, ця платформа допомагатиме банкам визначати під час трансакції, цей рахунок належить резидентові чи нерезидентові. Якщо визначено, що отримувач коштів — нерезидент, то до операції буде застосовано заходи, пов’язані із трансакціями коштів нерезидентів, як вимагають норми валютного регулювання.
За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, з моменту набуття чинності закону про валюту банки зобов’язані контролювати операції щодо рахунків нерезидентів у гривнях, але вони не мали єдиних інструментів контролю. «І тому кожен банк створював власні інструменти та процедури контролю. Запровадження централізованого реєстру на рівні закону, на думку банків, надаватиме технічну й інформаційну можливість питання повноцінного контролю операцій нерезидентів у гривнях», — додає вона.
Обмін інформацією законний
Як зазначає «Урядовому кур’єру» голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников, є ризик невиконання банками функцій агентів валютного нагляду: «Статтею 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право банків та НБУ обмінюватися інформацією, що становить банківську таємницю, в обсягах, необхідних під час здійснення валютного нагляду».
Андрій Дубас вважає, що щодо обміну інформацією між банками цей документ спирається на вітчизняне законодавство і не суперечить йому.
«Законодавством України передбачено, що НБУ визначає зміст, форму, строки та інше щодо надання такої інформації. Отже, він відповідальний за процес валютного контролю. Тому це буде цілком законно, оскільки цю систему розробить регулятор, що контролює діяльність банків», — додає він.
У деяких ЗМІ навіть з’являлась інформація, що такий законопроєкт може суперечити Конституції України.
Максим Тютюнников зазначає, що ці зміни не порушують Конституцію України, оскільки ст. 17 Основного Закону визначено, що забезпечення економічної та національної безпеки України є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Тобто такі новації спрямовані безпосередньо на гарантування економічної безпеки України, оскільки передбачають дієвий контроль за грошовими операціями від нерезидентів.
І боротьба з тероризмом…
У законопроєкті йдеться, що цю інформацію буде накопичено без участі нерезидентів. Як саме це відбуватиметься?
Алла Сироїд, заступник директора юридичного департаменту Укргазбанку, зазначає «Урядовому кур’єру», що Нацбанк України так має вчиняти відповідно до закону — встановлення вимог стосовно створення, ведення, наповнення банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв’язку інформаційних систем (реєстрів, баз даних) для забезпечення обміну інформацією між ними під час здійснення валютного нагляду.
Андрій Дубас додає, що така інформація не накопичуватиметься, а існуватиме синхронізована база даних, яка допомагатиме банкам в автоматичному режимі бачити, коли проходить трансакція на рахунок нерезидента. Тоді банк буде зобов’язаний застосовувати процедури, які передбачено в Україні саме щодо переказу коштів нерезидентам.
Можливо, нововведення, що пропонує законопроєкт, необхідні для того, щоб запобігти відмиванню брудних коштів та проявам тероризму?
«Фактично це не пов’язано. Безпосередньо ці нові норми щодо фінмоніторингу стосунку до такої боротьби не мають, у будь-якому разі банки повиннi контролювати всi операції на суми понад 400 тисяч гривень», — каже Олена Коробкова.
Максим Тютюнников має іншу думку: «На моє переконання, з-поміж вказаного запропоновані зміни тісно пов’язані з метою регулювання відносин у сферах гарантування національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Оскільки закони, що регулюють такі відносини, регламентують надання суб’єктами, які надають фінансові платіжні послуги, повної інформації, що супроводжує платіжну операцію».
Отже, прогнозовані зміни спрямовані на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави та гарантування національної безпеки.
Чи існує така практика за кордоном? Як у цьому напрямі працюють іноземні банки та їхні регулятори?
«Тут потрібно розглядати окремо, як систему валютного контролю побудовано в різних країнах. Чи є в них додаткові вимоги щодо роботи з рахунками нерезидентів, чи немає. Залежно від країни може бути по-різному побудовано процес автоматизації тих чи тих банківських процесів. В Україні така проблема актуальна, і цей законопроєкт пропонує її розв’язаня», — відповідає Андрій Дубас.
Тож законопроєкт справді покликаний поліпшити роботу з валютними операціями нерезидентів. Вони повноцінні учасники фінансового ринку України. А в умовах, коли Україна перебуває у стані війни, валютний контроль, особливо за юридичними особами, бізнес яких не зареєстровано в нашій державі, має бути пильним і рівним з резидентами.