ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

На суд громадськості й Президента представлено амбітну Програму активізації економічного розвитку на 2013 —2014 роки

Катерина МАЦЕГОРА,
Вадим ПРОЦИШИН,
«Урядовий кур’єр»

Розширене засідання на вулиці Грушевського глава держави Віктор Янукович розпочав із головного — необхідності поєднати у країні соціальні ініціативи зі стимулюванням розвитку реального сектору економіки. Завдання уряду він окреслив не менш однозначними словами: «Навчити працювати» новий сучасний економічний механізм, а суспільство — повною мірою використовувати його потенціал».

Почули присутні й те, що країні потрібні нові нестандартні рішення для продовження системних реформ. «Наша мета — не покращення статистики, а поліпшення життя громадян», — розставив акценти глава держави. Тільки радикальні системні реформи забезпечать виконання ключових цілей державної економічної політики. 

Корупція  душить державу

Президент продовжив тему дорученням підготувати зміни до державного бюджету на 2013 рік. «Вимагаю не баритися з визначенням розмірів відповідних запозичень і відпрацювати їх по регіонах. Регіональні програми та стратегії повинні реалізовуватися синхронно з Національною програмою дій. Вимагаю, щоб під час підготовки змін до бюджету уряд повною мірою передбачив кошти регіонам для виконання делегованих повноважень та регіональних доручень», — окреслив свою позицію глава держави. Бо необхідність рішучої децентралізації міжбюджетних відносин центру з регіонами назріла давно. Однак нині вже час розширити областям повноваження та надати необхідні кошти.

А звільненням пригрозив Віктор Янукович представникам виконавчої влади за неефективну боротьбу з корупцією. Щороку кошти, які не надійшли до бюджету, або вкрадені, сягають 20 мільярдів гривень. Президент запевнив міністрів, що особисто контролюватиме їхні дії: «Всі спроби вихолостити зміни, зберегти корупційні лазівки каратимуться. Україна платить велику ціну за корупцію». Правоохоронців же зобов’язано посилити боротьбу з цим явищем та зменшити тиск на підприємців.

Президент вважає недостатніми перетворення останніх трьох років. У цьому контексті він керувався висновками, зробленими опісля проекту «Діалог з країною». Віктор Янукович з’ясував, що десятки тисяч телефонних дзвінків засвідчили: люди очікують від влади не загальних слів, а розв’язання конкретних проблем. Зокрема, наше населення незадоволене бездіяльністю і зневагою до себе управлінців усіх рівнів, високими житлово-комунальними тарифами, недостатністю проведення медичної реформи, високою ціною на послуги ЖКГ, несвоєчасною виплатою заробленого.

Тому й почули члени уряду риторичне запитання глави держави: «Чи вдалося нам досягти всього, що планувалося за ці роки? Вважаю, що ні! Переконаний, це відбувається зокрема через гальмування реформи системи надання адміністративних послуг. Замість єдиної мережі кожен державний орган намагається створити власний «центр надання послуг». Це ще більше обтяжує, дезорієнтує громадян, зберігає корупцію у цій сфері».

Та найбільше його непокоїть те, що, попри ухвалені закони, на практиці зберігається важка та непрозора система видачі дозволів, складні регуляторні процедури. Повільно вдосконалюється й система технічного регулювання. У сфері медичної реформи кожен з базових законів реалізується із труднощами, а підзаконні нормативні акти уряд і МОЗ приймають із запізненнями. А регіони майже не отримують із центру методичної та організаційної допомоги.

«Ми недооцінили масштаб опору бюрократичного спротиву, чиновницької тяганини», — вивів формулу неуспіху Президент. Окрім цього, можливості фінансування реформ обмежила світова економічна рецесія. Тому здебільшого роботу виконавча влада підпорядкувала логіці антикризових дій, а не реформ.

Говорив Президент і про зовнішньополітичний пріоритет влади: втілення євроінтеграційного вектора розвитку. У цьому контексті уряд має забезпечити безумовне виконання домовленостей, досягнутих із керівництвом Європейської Ради та Європейської Комісії.

Президент націлює уряд на радикальніші перетворення. Фото Oлега МAРКЕВИЧA

Два роки  для результату

«Найближчі два роки — період значних зовнішніх і внутрішніх викликів. Хочу, щоб це всі зрозуміли», — резюмував глава держави. А потім розставив пріоритети роботи уряду.

По-перше, шукати резерви для внутрішнього розвитку, модернізації виробництва, що існує, підвищення конкурентоспроможності українських товарів.

По-друге, через державне фінансування та стимулювання розвитку конкретних економічних проектів надати поштовх для економічного розвитку, зростання зайнятості й подальшого підвищення рівня соціального захисту.

А по-третє, поліпшити бізнес-клімат та продовжити процес дерегуляції, упорядкування та спрощення системи надання адмінпослуг.

Так, міністр освіти Дмитро Табачник та голова Держслужби молоді та спорту Равіль Сафіуллін відновлять роботу міністерства спорту, а Міністерство промислової політики і Міністерство економічного розвитку і торгівлі спрямують зусилля на відновлення зростання у галузях реального сектору економіки, залучення інвестицій.

Загалом Президент очікує від уряду прискорення реформування аграрного сектору — тут зроблено акцент на нетіньові механізми використання земель, вдосконалення міжбюджетних відносин. Передбачить Кабмін і підвищення виплат державної допомоги на утримання дітей у малозабезпечених сім’ях в 2013 р. на 619 гривень, а в 2014 р. — на 976. У кожному регіоні слід створити денні центри перебування дітей-інвалідів, розв’язати проблему дітей з вадами зору. Та насамкінець — створити всеукраїнську гарячу телефонну лінію з питань захисту прав сімей з дітьми.

«Програма активізації економічного розвитку має пропонувати не накачування грошима тієї чи іншої галузі, а нові, нестандартні рішення, спрямовані на продовження системних реформ. Уряд проходить своєрідний тест на спроможність ефективно діяти. У цій програмі ви багато чого робитимете вперше. Передовсім маєте розділити рівень відповідальності між виконавцями», — резюмував Президент.

Напрямки  віддачі

Докладніше про аспекти програми розповів Прем’єр-міністр Микола Азаров. Головна мета запланованих перетворень — розв’язати системні проблеми, що накопичувалися десятиліттями. «Двадцять років країна витрачала ресурси лише на виживання, не  роблячи серйозних кроків назустріч новій якості життя, новій сучасній економіці», — констатував глава уряду.

Він зазначив, що останні три роки кардинальні кроки, спрямовані на реформування держави, відбувалися, проте підходи до економічного розвитку вичерпали себе. У цьому контексті Микола Азаров заявив: «Розроблена урядом Програма активізації економічного зростання заснована на концентрації ресурсів та перетворень на напрямках, які дадуть найбільшу віддачу».

Серед головних завдань на 2013—2014 роки визначено такі: зменшення імпортозалежності; формування на внутрішньому ринку додаткового попиту, особливо на вітчизняні товари традиційного експорту; стимулювання експорту, зокрема через підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. «Безумовно, цього не можемо досягти без структурної перебудови та модернізації економіки, розвитку науки й технологій, створення нових високотехнологічних виробництв», — сказав Прем’єр, додавши, що один із ключових принципів полягає в максимально ефективному управлінні фінансовими  ресурсами і повній прозорості прийняття управлінських рішень.

Серед пріоритетних положень Микола Азаров також визначив поліпшення інвестиційного клімату: «На нинішньому етапі перше і головне — одночасно з продовженням дерегуляції істотно зменшити втручання контролюючих органів у господарську діяльність. Інший напрям роботи — зниження адмінбар’єрів для розвитку підприємництва».

Поліпшити й вивести на новий рівень інвестиційну політику покликане створення банку розвитку, як банку першого рівня. «Цей банк забезпечуватиме фінансовими ресурсами комерційні банки, які, у свою чергу, видаватимуть довгострокові кредити на виконання проектів модернізації виробництва у реальному секторі економіки», — повідомив Прем’єр.

Програмою також передбачено пряму бюджетну підтримку малому та середньому бізнесу. Водночас створюються умови, щоб такі підприємства отримували замовлення під час реалізації заходів програми з імпортозаміщення, енергозбереження, будівництва тощо.

Усе заради  виробника

Щодо підтримки національного товаровиробника програмою запропоновано низку механізмів державної підтримки підприємств базових галузей та підприємств, які мають значний потенціал імпортозаміщення. Це насамперед машинобудування, нафтохімічна й легка промисловість, сільськогосподарське виробництво, фармацевтична галузь.

Так, значний потенціал має агропромисловий комплекс, і задля його реалізації визначено низку першочергових завдань: відновлення виробництва вітчизняного технологічного устаткування, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільгосптехніки; подолання техніко-технологічного відставання аграрного сектору; розбудова інфраструктури збуту аграрної продукції; вдосконалення механізмів державної підтримки галузі машинобудування для АПК (реалізація сільгосптехніки за допомогою механізму фінансового лізингу та за рахунок часткової компенсації її вартості).

Значну увагу приділено й автомобілебудуванню, авіабудуванню, суднобудуванню, ракетно-космічній та ІТ-галузям. «Передбачається забезпечити: створення авіаційних газотурбінних двигунів АІ-28 нового покоління та проведення технічного переоснащення виробничих потужностей авіапідприємств; виробництво у кооперації з іноземними партнерами нових зразків космічної техніки; відновлення діяльності підприємств суднобудування та виконання заходів з підготовки серійного виробництва корабля класу «корвет», — поінформував Прем’єр. Завдяки заходам, що, наприклад, будуть реалізовані на підприємствах авіабудування, серійне виробництво літаків в Україні може сягнути до 20 одиниць на рік.

Значну увагу приділятимуть і будівництву та модернізації об’єктів паливно-енергетичного комплексу. «Програма передбачає: реконструкцію відкритих розподільчих споруд Запорізької, Хмельницької та Рівненської АЕС; продовження ресурсу атомних станцій та підвищення рівня безпеки блоків АЕС; будівництво першої черги Дністровської та добудову Ташлицької гідроелектростанцій, реконструкцію блоків низки ТЕС», — зазначив Прем’єр, додавши, що триватиме модернізація магістрального газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород, проводитиметься комплекс геологорозвідувальних робіт.

Передбачено також комплексну модернізацію ЖКГ та інфраструктури, активізацію будівництва житла для населення, оновлення рухомого складу міського транспорту і залізниці (перевагу надаватимуть вітчизняним виробникам), розвиток власного виробництва передового медичного обладнання.

Чого очікувати

Микола Азаров наголосив, що внутрішня потреба держави на оновлення й модернізацію сягає понад 300 мільйонів тонн металопродукції. «Очікується, що реалізація заходів програми за 2013—2014 роки дасть змогу переорієнтувати вітчизняних виробників металопрокату на внутрішній ринок. Прогнозований попит на цю продукцію за рахунок реалізації програми повністю компенсує навіть втрати від скорочення експорту», — зауважив глава уряду.

Крім того, програма розрахована на одержання приросту виробництва валового внутрішнього продукту на рівні не менш ніж 3% щороку, зростання виробництва у ключових галузях, зростання обсягів виробництва експортноорієнтованої продукції на 3 мільярди доларів лише у 2013 році, зниження рівня енергоємності ВВП на 1,5—3% щороку, зростання до кінця 2014-го частки енергоносіїв, отриманих з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, до 8%, зменшення споживання енергоресурсів приблизно на 10 мільйонів тонн умовного палива.

«Фінансовий ресурс, який може бути задіяно для реалізації програми, безпрецедентний у сучасній українській історії. Сумарна оцінка програми становить близько 380 мільярдів гривень», — заявив Микола Азаров.

Джерелами фінансування визначено державний та місцеві бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій, новий механізм державних гарантій, приватні інвестиції та власні кошти підприємств. «Кожна інвестована гривня повинна дати мультиплікативний ефект, щоб ланцюгова реакція позитивних результатів сприяла розширенню внутрішнього ринку, стимулювала зростання виробництва та реалізацію продукції у стратегічних секторах економіки», — підкреслив Прем’єр.