У традиційних кліматичних прогнозах синоптики завжди нагадують про норовливий характер першого місяця весни. Але цьогорічний березень увійде в історію метеорологічних служб із новим доповненням про глобальну пандемію. Непрогнозоване, несподіване лихо кинуло людству виклик. Наслідки його катастрофічні. Може, вони нарешті витверезять розробників нових видів зброї й тих, хто використовує її для здійснення загарбницьких намірів. Адже одного разу з лабораторної пробірки може втекти такий вірус, що протидіяти йому за короткий час стане нікому.
Життя завмерло. Усе довкола у тривожному очікуванні, «що день прийдешній нам готує». А яким буде квітень? Чи вплинуть погодні умови на вірус? Метеорологічний прогноз передбачає багато сонячних днів, подекуди проходитимуть короткочасні дощі, температура повітря в першій половині місяця не підніматиметься вище за 15 градусів. Відчутного потепління слід очікувати лише у третій декаді.
Коли і на які природні прикмети звертають увагу старі люди й народні синоптики, аби передбачити, якою буде погода до кінця весни і наступного літа? Знаковими для таких спостережень здавна вважають три квітневих релігійних свята: Благовіщення Пресвятої Богородиці, Вербну неділю, Великдень.
Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці має давню історію. Діва Марія дала обітницю все життя дотримуватися цноти. Коли настав час повноліття, священники за Божою настановою одружили її зі старцем Йосипом, доручивши йому оберігати незайманість Марії. Після цього діва Марія мешкала в його будинку в Назареті. Одного разу до неї зійшов архангел Гавриїл і повідомив благу вість: діва народить Ісуса, який буде Сином Божим. Архангел пояснив, що зачаття відбудеться під чудодійним впливом Святого Духа. Діва Марія смиренно відповіла: «Я раба Господня. Нехай буде мені по слову твоєму». Тому свято Благовіщення відзначають за дев’ять місяців до Різдва Христова.
Існує народний звичай відпускати цього дня на волю птахів, що символізує звільнення людських душ від рабства гріхів.
Зі святом Благовіщення пов’язано багато народних прикмет. Якщо цього дня сонце сходить у хмарах, весна буде ранньою; якщо випаде сніг — на неврожайне літо; якщо дощитиме, добре вродять зернові. Якою буде погода на Благовіщення, такою й до кінця місяця. Що у квітні зародиться і гарно зійде, те у травні піде у ріст, у червні — липні дозріє, а в серпні заповнить комори і засіки.
На Благовіщення лісові галявини вкриваються духмяним медоносом-рястом. Якщо пощастить натрапити на таке диво природи, старі люди радять вчинити обряд з примовлянням: «Топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть. Дай, Боже, діждати, щоб на той рік топтати!»
Вербна неділя — свято перехідне. Його відзначають за тиждень перед Світлим Христовим Воскресінням. У його основі євангельська легенда про в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Його зустрічало багато вірян, розмахуючи пальмовими гілками і вигуками: «Осанна (слава)! Благословенний в ім’я Господнє!» У наш час віряни після святкового богослужіння несуть додому освячені гілки верби. Їх садять на межах обійстя, біля криниць і джерел, на берегах сільських ставків, озер і річок. Верба й калина — одвічні символи українського села.
Передвеликодній тиждень супроводжується холодною погодою з дощами, а то й мокрим снігом. Хліборобам це добра прикмета — ґрунт насититься вологою. «По Вербній неділі уже плуг при ділі», — стверджує народна мудрість. Якщо останні дні тижня теплі, влітку буде щедрий урожай ярини.
Другого святкового дня з нагоди ювілейної дати згадаймо добрим словом нашого світлої пам’яті видатного сучасника філософа, академіка Мирослава Поповича. Він був одним із фундаторів Народного Руху України, виразником національного патріотизму. Відійшовши у вічність, Мирослав Володимирович залишив у спадок поколінням свій творчий доробок, що зайняв гідне місце в історії розвою української духовності й культури.
Великдень — одне із прадавніх християнських свят. Дата його відзначення постійно змінюється. Православна церква користується в її визначенні так званою Олександрійською пасхалією: святкуємо в першу неділю після першого весняного повного місяця, що настає після весняного рівнодення. У храмах відбуваються урочисті літургії, хресні ходи, освячують паски, крашанки, різні наїдки. Після повернення з церкви в кожній сім’ї люди розговляються. Після тривалого посту можна споживати скоромні страви.
За давніми народними прикметами, на Великдень під час сходу сонце грає. Якщо це явище відбувається на безхмарному небі, літо буде спекотним, засушливим. Якщо схід сонця закриватимуть хмари, літо буде вологим. «Квітень мінливу натуру має, та холоднішим за березень не буває», «У квітні терен забіліє — нехай господар ячмінь сіє», стверджують прислів’я.
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
НАШ КАЛЕНДАР
1—18 квітня — Великий піст
2 квітня — Всесвітній день поширення інформації щодо проблем аутизму
4 квітня — Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності щодо розмінування
5 квітня — День геолога; 310 років (1710) від часу укладення Конституції Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»)
6 квітня — Міжнародний день спорту заради миру та розвитку
7 квітня — Всесвітній день здоров’я; Міжнародний день пам’яті про геноцид у Руанді; Благовіщення Пресвятої Богородиці
8 квітня — 80 років (1940) початку Катинської трагедії — масового розстрілу польських військовополонених (Смоленська обл. РФ)
11 квітня — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України; Міжнародний день польоту людини в космос; Вербна неділя
13 квітня — 90 років від дня народження М. Поповича (1930—2018), українського філософа
17 квітня — День пожежної охорони
18 квітня — День довкілля; День пам’яток історії та культури
19 квітня — Світле Христове Воскресіння. Великдень
21 квітня — Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності
22 квітня — Міжнародний день матері Землі
23 квітня — Всесвітній день книги й авторського права
24—30 квітня — Всесвітній тиждень імунізації
25 квітня — Всесвітній день боротьби проти малярії
26 квітня — День Чорнобильської трагедії; Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу; Міжнародний день інтелектуальної власності
28 квітня — День охорони праці; Всесвітній день охорони праці
29 квітня — День пам’яті жертв застосування хімічної зброї
30 квітня — День прикордонника України; Міжнародни