Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом окреслює новий алгоритм взаємодії між Україною та ЄС. Вкрай важливе реформування правоохоронних органів і системи ОВС та їхньої адаптації до стандартів Європейського Союзу.
— Важливий фундамент співпраці між Україною та ЄС — утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності. Основний масив норм щодо співпраці з питань юстиції, свободи та безпеки зосереджено у однойменному розділі угоди, які можна згрупувати у п’ять основних блоків питань:
1. Верховенство права та повага до прав і свобод людини як ключовий напрям співпраці з питань юстиції, свободи та безпеки.
2. Захист персональних даних відповідно до європейських та міжнародних стандартів.
3. Мобільність громадян (режим в’їзду і перебування громадян сторін на їхніх територіях, а також міграція, притулок, управління кордонами).
4. Запобігання та боротьба з різноманітними злочинами, що зачіпають співпрацю сторін.
5. Правова співпраця в цивільному та кримінальному полі.
Розділ стосується чотирьох груп злочинів: відмивання коштів та фінансування тероризму, незаконний обіг наркотиків, прекурсорів і психотропних речовин; злочинність і корупція, що серед іншого включає торгівлю людьми і зброєю, контрабанду; економічні злочини включно зі сферою оподаткування, корупція у приватному та публічному секторах, підробка документів, кіберзлочини, тероризм. Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці задля боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом.
Зобов’язання щодо верховенства права та поваги до прав і свобод людини сторони зазначають як основоположні загалом для Угоди про асоціацію.
Співпраця в полі захисту персональних даних має на меті забезпечення належного рівня захисту відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів, зокрема розроблених у рамках Ради Європи. Ця співпраця має важливе практичне значення в сучасних умовах: механізми розв’язання конкретних практичних потреб державного управління часто грунтуються на використанні баз персональних даних шляхом автоматизованого аналізу. Наприклад у митній співпраці це сприятиме спрощенню доступу українських товарів на внутрішній ринок ЄС. Тому першочерговим завданням для досягня істотного поступу у виконанні зобов’язань за угодою є необхідність приєднання до чинних у ЄС баз даних та розширення обсягу обміну інформацією, передумовою чого має бути забезпечення найвищих стандартів захисту персональних даних в Україні.
Пріоритетне завданням європейського співтовариства — запобігання та боротьба зі злочинністю міжнародного характеру, що становить важливу частину розділу угоди щодо співпраці з питань юстиції, свободи та безпеки. Сторони зобов’язуються надавати взаємну допомогу із запобігання злочинності та переслідування злочинців згідно з визначеними стандартами (якими переважно виступають універсальні міжнародні конвенції).
Зокрема передбачається налагодження оперативної співпраці в межах діяльності Європолу (Європейське поліцейське бюро, що має статус агенції ЄС). Для виконання завдання з відмивання коштів та фінансування тероризму пропонується переглянути стан імплементації Україною відповідних міжнародних стандартів, чинних у ЄС, разом з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансування тероризму (ФАТФ).
Крім того, співпраця щодо запобігання і боротьби з окремими злочинами, що становлять загрозу для міжнародного миру та безпеки, є частиною зобов’язань сторін, закріплених у розділі про політичний діалог. Зокрема йдеться про запобігання поширенню зброї масового знищення, пов’язаних з нею матеріалів та засобів її доставки; протидію незаконному обігу зброї, зокрема малої та легкої, а також боротьбу з тероризмом.
— З огляду на вищезазначене доцільними були б такі заходи:
1. Активізація зусиль з підписання угоди з Європолом «Про оперативну співпрацю», яка має розширити поле співробітництва та збільшити обсяг обміну інформацією завдяки отриманню Україною доступу до відповідних баз даних Європолу.
Крім цього, оперативна співпраця з Європолом надасть можливість налагодження тіснішої взаємодії з Центром європейської кіберзлочинності Європолу (European Cybercrime Centre at Europol).
2. Укладення договору про співпрацю з Європейським центром моніторингу за наркотиками та наркотичними речовинами (European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction — EMCDDA).
3. Використання нових форм та методів практичної співпраці у розслідуванні транснаціональних злочинів, що широко використовують у країнах ЄС, як співпраця в рамках Об'єднаних слідчих груп JIT (Joint Investigation Teams).
Розділ також містить положення щодо правової співпраці у цивільних і кримінальних справах. Взаємодопомога судів і правоохоронних органів — традиційно чутливе політичне питання, оскільки це не лише важливий інструмент гарантування національної безпеки, а й може безпосередньо впливати на перебіг політичної боротьби в конкретній державі. Тому глибина співпраці з цих питань між Україною та ЄС — надійний індикатор, що свідчить про ступінь взаємної довіри та, відповідно, інтегрування України в безпековий і правовий європейські простори.
У цьому контексті доцільно було б опрацювати питання участі співробітників ОВС України у поліцейських місіях в межах спільної політики оборони і безпеки Європейського Союзу — співробітники МВС України вже брали участь в одній з таких місій ЄС у Боснії і Герцеговині з 2006-го до 2011 року і мають багатий досвід участі в аналогічних миротворчих операціях ООН.
На тлі налагодження інституційної співпраці з європейськими правоохоронними агенціями та окремими країнами ЄС вкрай важливе здійснення багатовекторних внутрішніх перетворень у системі ОВС, починаючи з перегляду відповідних навчальних програм у відомчих навчальних закладах й закінчуючи необхідністю запровадження структурних змін разом зі зміною підходів у роботі, критеріїв оцінки діяльності правоохоронців та необхідністю забезпечення громадського контролю за діяльністю правоохоронців.
Для реалізації цього завдання буде доцільним актуалізувати співпрацю з Європейським поліцейським коледжем (CEPOL — European Police College). Ця інституція координує та об’єднує старших офіцерів національних поліцій країн ЄС для професійної підготовки до боротьби із транскордонною злочинністю, гарантування громадської безпеки і правопорядку, координує діяльність навчальних закладів для підготовки майбутніх правоохоронних кадрів для підвищення кваліфікації та модернізації знань, що відповідає викликам глобального світу. На базі коледжу проводять навчання з боротьби з тероризмом для національних правоохоронних та антитерористичних відомств.
Важливо також активізувати роботу з Євроюстом — європейським агентством, що співпрацює із судовими та поліцейськими органами, органами прокуратури з метою сприяння виконанню міжнародної взаємної правової допомоги та реалізації запитів про екстрадицію в рамках судового провадження.
Для реалізації завдань, передбачених Угодою про співпрацю, у сфері міграції, притулку та управління кордонами необхідно поновити роботу з Frontex — Європейським агентством з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського Союзу.
Крім цього, МВС України розраховує на багатосторонню підтримку своїх євроінтеграційних зусиль з боку Консультативної місії Європейського Союзу з реформування цивільних структур безпекового сектору України (EUAM Ukraine), мандатом якої передбачене удосконалення управління правоохоронними органами за демократичного і легітимного контролю та сприяння реформуванню ОВС.
Угода про асоціацію слугуватиме стратегічним орієнтиром для проведення соціально-економічних трансформацій в Україні, які вже давно стали квінтесенцією українського суспільства. У забезпеченні підписання і ратифікації Угоди про асоціацію з ЄЄ саме наявність розвиненого українського громадянського суспільства стала тим вирішальним чинником, який здійснював системний та аргументований вплив на зближення з ЄЄ, довівши, що європейський напрям для України — її стратегічний вимір, а тому постає важливим імперативом підтримувати й всіляко розвивати почуття належності наших громадян до загальноєвропейського простору, безперечною частиною якого є й Україна.
Україна — європейська держава, що зумовлено не тільки її географічним розташуванням, а й історичним минулим, належністю до культурних традицій західної цивілізації. Культурно, історично, географічно та духовно Україна — держава такою самою мірою європейська, як і будь-яка інша з держав Східної Європи. Водночас європейський простір не є однорідним чи духовним утвором, це швидше консолідована сукупність різноманітних культурних регіонів, політичних систем, духовних засад. Це різноманіття й становить сутність європейської цивілізації. Окрім того, коріння Європи — в античній і християнській культурі, римському праві, також орієнтації на раціональну складову свідомості.
Україна, без сумніву, належить до цього простору, хоч і має специфіку. Ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄЄ, Україна не лише документально задекларувала свій стратегічний європейський вибір, а й набула змогу стати частиною полікультурної Європи, поділяти разом з іншими європейцями простір Об’єднаної Європи.
Тігран АВАКАЯН,
заступник містра внутрішніх справ
України з питань євроінтеграції,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+