Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, у сфері державного внутрішнього фінансового контролю співпраця з євроспільнотою стосуватиметься його подальшого розвитку через гармонізацію з узгодженими на міжнародному рівні стандартами та методологіями. Про розвиток внутрішнього аудиту, який є частиною корпоративного управління і відповідає за те, щоб сама система працювала без помилок та шахрайства, «УК» розповіла президент Всеукраїнської громадської організації «Інститут внутрішніх аудиторів України» Тетяна ЛЕБЕДИНЕЦЬ.
— Нині роботу внутрішніх аудиторів регламентує Державна фінансова інспекція України відповідними положеннями та інструкціями. Документів на рівні закону немає.
— Саме тому група фахівців на базі нашої організації підготувала проект закону «Про внутрішній аудит». Адже не секрет, що відсутність єдиного законодавства у цій сфері значно ускладнює роботу. Тим паче, що у різних інструкціях та нормативних документах, де згадується внутрішній аудит, нараховують понад десять його дефініцій. Вони дуже різні, неузгоджені, далеко не всі відповідають міжнародним стандартам професії. Наприклад, у Бюджетному кодексі значиться, що внутрішній аудит — це аудит, який контролює витрату держкоштів, що, на мою думку, надто вузьке визначення його функцій.
Тільки чітко прописавши в законі функцію внутрішнього аудиту, ми зможемо скасувати чи узгодити незліченну кількість суперечливих інструкцій, яка зараз існує. З ухваленням відповідного законодавства отримаємо єдині прийняті у світі стандарти, які є частиною вимоги Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Це також створить передумови для єдиного підходу до стандартів професії в Україні.
На необхідності законодавчого забезпечення функціонування внутрішнього аудиту неодноразово наголошували й донори України. Адже це чи не єдина дієва можливість незалежного контролю використання державних коштів. МВФ, Світовий банк, які позичають гроші нашій країні, хочуть, щоб ці кошти були контрольовані. Українські громадяни — платники податків — також зацікавлені в такому контролі.
— Досвід яких країн поклали в основу законопроекту?
— Проаналізували законодавство у цій сфері майже 15 різних країн. До його розробки долучилися фахівці з центрального офісу Інституту внутрішніх аудиторів, який розташований у Нью-Йорку. Вони позитивно оцінили розроблений документ і порадили нам особливо зважати на підходи до законодавства тих країн, де схожі закони ухвалювали нещодавно, адже у них найбільш випрацюваний, сучасний підхід до питання. Саме тому за основу брали законодавство таких країн, як Румунія, Киргизстан, Грузія, Косово, Латвія, Македонія, Туреччина, Словенія, Болгарія, яка нещодавно стала членом ЄС. Хочемо організувати слухання щодо цього питання в комітетах парламенту паралельно з публічним обговоренням проекту.
— Які новації пропонуєте?
— Положення документа регламентують незалежність підпорядкування, адже в нинішніх умовах аудитори залежні: й у зарплаті, і в тому, що їх можуть звільнити. Тому немає виконання стовідсотково функції, яка потрібна державі. Немає прозорого контролю держкоштів, які, власне, — наші кошти. У запропонованому проекті вибудувана інша структура. Йдеться про те, що всі аудитори мають підпорядковуватися незалежному органу й головному аудитору, а контролюватися відповідальним державним органом. Зараз в нас є Держфінінспекція, де функціонує підрозділ внутрішнього аудиту. Вона непогано працює, але крім аудиторів, які безпосередньо трудяться у цій структурі, є міністерські аудитори, що їй не підпорядковані, хоча це відомство може давати їм завдання. Але проконтролювати їх виконання інспекція не може, як і спитати за якість роботи.
— Мабуть, просування ідей посилення контролю за бізнесом та незалежності контролерів може викликати спротив певних кіл, які мають вплив на ухвалення рішень, та гальмування розвитку внутрішнього аудиту?
— В Україні дуже ретельно пригальмовують розвиток нашого напряму. Незважаючи на те, що постійно змінюються чиновники у владних структурах, спротив залишається великим. Але громадяни України вправі контролювати витрачання коштів і запитувати з винних за неефективне використання.
ДОСЬЄ «УК»
Тетяна ЛЕБЕДИНЕЦЬ. Закінчила Київський торговельно-економічний інститут. З 1997 року працювала на керівних посадах в банках з іноземним капіталом. Має «чорний пояс» за програмою 6Sigma — управління ефективністю бізнес-процесів. З 2001 року — президент Всеукраїнської громадської організації «Інститут внутрішніх аудиторів України».
Інститут внутрішніх аудиторів (IIA) об’єднує 180 тисяч членів у більш ніж 190 країнах світу. В Україні він представлений з 2001 року ВГО «Інститут внутрішніх аудиторів України».
Ольга МАРЧУК
для «Урядового кур’єра»