Проректор Уманського державного
педагогічного університету
імені Павла Тичини
Тетяна КОЧУБЕЙ
Упроваджуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології, які допомагають забезпечувати якісну освіту, викладачі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини інтенсивно застосовують нові форми та засоби навчання. Саме поєднання традиційних та інноваційних форм і методів, зокрема використання сучасних інформаційних технологій, переконані вони, дає змогу інтенсифікувати та підвищувати ефективність усього навчального процесу. Щороку дедалі більшої популярності набуває дистанційне навчання як альтернативне традиційним формам — денній та заочній. Про це ми розмовляємо із проректором університету Тетяною КОЧУБЕЙ.
— Тетяно Дмитрівно, будь ласка, поясніть, що таке дистанційне навчання: це мода чи нагальна потреба?
— За останні 30 років у системах освіти розвинених країн відбулися істотні структурні зміни, зумовлені розвитком інформаційних технологій і їхнім впливом на всі сторони життя суспільства. За даними як вітчизняних, так і закордонних експертів, уже сьогодні кожен працівник потребує глибоких знань, вміння володіти інформаційно-комунікаційними технологіями, які повинна надавати вища освіта. Приміром, Японія вже порушила питання про введення у країні загальної вищої освіти, у світі функціонують віртуальні університети.
Згідно із Законом України «Про вищу освіту», дистанційна форма навчання стала чинною ще з 2002 року і в нашій країні. Дистанційне навчання (ДН) — особлива досконала форма, яка поєднує елементи очного, заочного і вечірнього навчання на основі нових інформаційних технологій та систем мультимедіа. Сучасні засоби телекомунікацій та електронних видань дають змогу подолати недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи всі їхні позитивні якості.
В основі освітнього процесу за ДН — цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота студента, який може навчатися у зручному для себе місці за індивідуальним графіком, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачами за телефоном, електронною та звичайною поштою, а також очно.
ДН відповідає принципу гуманістичної освіти, згідно з яким ніхто не повинен позбавлятися можливості навчатися з причин бідності, географічної або тимчасової ізольованості, соціальної незахищеності та неможливості відвідувати освітні установи у зв’язку з фізичними вадами, зайнятістю виробничими справами чи через сімейні обставини.
З огляду на директивні документи, які регламентують дистанційне навчання, зокрема положення, затверджене Міністерством освіти і науки України (наказ № 466 від 25 квітня 2013 р.), наш заклад активно його впроваджує, використовуючи модульне об’єктно орієнтоване динамічне навчальне середовище Moodle — вільну систему управління цим процесом. Ми створили веб-портал дистанційного навчання, за допомогою якого воно й функціонує як система для заочної форми і підтримки денної форми навчання, адже на сьогодні така форма освіти існує майже у всіх університетах світу.
Логіни і паролі для входу в систему ДН одержують усі студенти університету, які працюють з навчальними матеріалами платформи Moodle. Вони користуються електронними презентаціями лекцій, записами відеофрагментів, гіпертекстовими підручниками та іншими навчально-методичними матеріалами за дисциплінами, розміщеними у навчальному середовищі. Надсилають викладачеві звіт про самостійно виконані вправи та завдання для перевірки й оцінювання. Середовище Moodle — ефективний засіб зв’язку з викладачем для одержання консультацій. Тестування студентів та самоконтроль знань проводиться в режимі он-лайн.
Як засвідчує наш досвід, використання можливостей навчального середовища Moodle значно поліпшує якість здобутих знань.
— А чи готові самі викладачі до такої форми спілкування зі студентами? Чи достатньо професійні, потужні ваші веб-ресурси?
— Нині фактично всі навчально-методичні матеріали за всіма напрямами освіти можна знайти в середовищі Moodle. Заради об’єктивності слід зауважити, що не всім дається легко перехід на нові методики. Аби полегшити роботу викладачам, для них на фізико-математичному факультеті організували курси дистанційного навчання «Адміністратор» та мультимедійні програми з різних дисциплін «Інтернет-школа», «Медіа-2000», які є на CD-носіях та серверах локальної мережі.
Університет приділяє багато уваги представленню в інтернет-просторі різних напрямів роботи навчального закладу. У рейтингу Webometrics, орієнтованому на оцінку присутності університету в Інтернеті, рівень впливу публікацій ВНЗ на світовий науковий прогрес, популярність веб-ресурсів нашого навчального закладу висока. Серед 311 вищих навчальних закладів України він посів 76 місце.
Основний сайт університету неодноразово відзначено як один із найкращих сайтів вищих навчальних закладів України. Торік на ХХІ Міжнародній виставці «Освіта та кар’єра — 2012» університет отримав Гран-прі в номінації «Кращий дизайн офіційного сайту вищого навчального закладу».
Довіру інтернет-користувачів здобули більше 40 субдоменів університетського сайту, які представляють діяльність інститутів, факультетів, кафедр, наукових структурних підрозділів тощо. Широку популярність мають студентський портал університету, сайти студентських громад факультетів, студентської соціально-психологічної служби та інші.
Розпочато створення інституційного репозиторію університету. Цей електронний архів накопичує, систематизує, зберігає документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками всіх структурних підрозділів УДПУ, аспірантами, студентами університету, а також надає до них постійний безплатний повнотекстовий доступ через Інтернет.
Сьогодні відбувається постійне поповнення домену університету новими сайтами, що сприяє створенню цілісної системи інформаційного та інфраструктурного забезпечення навчальної, наукової та інноваційної діяльності УДПУ. В травні цього року в університеті оголошено конкурс на кращий веб-сайт структурних підрозділів, викладачів та студентів університету, який, на думку керівництва, заохотить адміністраторів веб-сайтів та членів робочих груп до активного розвитку інформаційного середовища університету.
Наш заклад багато працює в напрямку реєстрації університету та наукових праць викладачів за попередні роки у наукометричній базі SCOPUS. За даними останнього рейтингу, університет займає 43-тю позицію серед 104 ВНЗ України за кількістю цитувань світовою науковою спільнотою. Зауважу, що серед закладів, які представлені в цьому рейтингу (а це здебільшого технічні, медичні, технологічні університети) лише чотири педагогічних. Серед них ми на другому місці.
Молодь зацікавлена в здобутті нових знань. Фото з архіву педуніверситету
— Як свідчить практика, з освоєнням «інструментарію» комп’ютерної галузі прорив до нових технологій тільки починається: він великою мірою залежить від уміння застосовувати прикладні програмні засоби.
— Уже дев’ятий рік наш виш бере активну участь в експерименті Міністерства освіти і науки України та корпорації Місrosoft «Іntel. Навчання для майбутнього» та «Партнерство в навчанні» для перепідготовки викладачів та освоєння майбутніми вчителями інформаційно-комунікаційних технологій. Є в нас у цій справі справжні аси: науковці фізико-математичного факультету. І передусім доцент Надія Стеценко: вона лідер упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.
Нині викладачі почали широко застосовувати прикладні програмні засоби. Розширені можливості для організації навчально-пізнавальної та виховної роботи серед студентства надають і персональні сайти викладачів. Це дає студентам вільний доступ до навчального матеріалу та змогу консультуватися з викладачами, не залишаючи місця проживання. Особливо це актуально для студентів, які живуть у сільській місцевості, а також тих, хто поєднує навчання з роботою за фахом. Багато й вільно спілкується зі студентами через свої персональні сторінки, розміщені в соціальних мережах, і ректор нашого університету член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук професор Наталія Побірченко.
— Чи не стає заважкою така форма навчання для самого студента? Адже відомо, яке важливе значення має особистість авторитетного викладача у формуванні потягу до знань.
— Гадаю, що навчання на відстані — для багатьох тільки плюс. По-перше, більшість студентів періодично відвідує заклад, добре знайома з викладачами. А по-друге, головна перевага дистанційного навчання — індивідуальність самого навчання, яку визначає той, хто навчається. Саме він обирає не тільки ритм, темп і час навчання, а й розстановку вивчення предметів. Студент сам вирішує, коли звертатися до викладача по консультацію. А метою навчання стає набуття професійних навичок, нових знань, ступеня кваліфікації відповідної спеціальності.
Для всіх навчальних дисциплін на всіх факультетах університету створено інтерактивні комплекси навчально-методичного забезпечення дисциплін (електронні варіанти навчальних планів, робочих програм, курсів лекцій, лабораторних практикумів, семінарських та практичних занять, завдань контрольних робіт, ІНДЗ, поточного та підсумкового контролю (тести), переведено на електронні носії підручники, посібники, створено віртуальні медіа теки тощо). Ці матеріали розміщено у навчальному середовищі Moodle.
Крім авторських програм, використовуємо ліцензійні комплекти електронних підручників, розроблені центром освітніх інформаційних технологій «Новація», сервісно-освітнім центром «Інтершкола», та інші.
Дедалі більшої популярності в університеті набувають хмарні технології (вони надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервісу. Тобто ви навіть зі смартфона, підключеного до Інтернету, зможете виконувати складні обчислення, опрацьовувати свої завдання, використовуючи потужності віддаленого сервера).
Нині дистанційна освіта розвивається швидко, це дуже перспективна форма вищої освіти. Упевнена: за нею майбутнє.
Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Тетяна КОЧУБЕЙ. Народилася 1958 року в с. Руданському Шаргородського району Вінницької області. Закінчила фізико-математичний факультет УДПУ. Кандидат педагогічних наук. Працювала завідуючою науковим відділом, начальником навчального відділу, старшим викладачем, доцентом кафедри теорії і методики початкового навчання, директором Інституту соціальної та мистецької освіти, професором кафедри теорії початкового навчання та професором-завідувачкою кафедри теорії та методики фізичного виховання. Нині проректор з науково-педагогічної роботи і за сумісництвом професор кафедри соціальної педагогіки, соціальної роботи та історії педагогіки.
Автор близько 100 наукових та науково-методичних праць у галузі педагогіки та історії педагогіки, член експертної ради з освіти при акредитаційній комісії Державної освітньої установи «Навчально-методичного центру з питань якості освіти».