Ця архітектурна споруда в центрі Сум неповторна зовні і всередині: духовною аурою, естетичною насиченістю, концентрацією мудрості, інтелекту. Так і має бути, адже це обласна універсальна наукова бібліотека, статус якої передбачає винятковість, піднесеність, урочистість.
Про роботу колективу кореспондентові «УК» розповідає директор бібліотеки Тетяна ФРОЛОВА.
— Тетяно Іванівно, у грудні 2020-го колектив бібліотеки відзначає свято: 34 роки тому будівельники завершили зведення цієї надзвичайно красивої споруди, яка з висоти пташиного польоту нагадує повітряний лайнер, що наче лине у небеса.
— Так, але вхідчини справили у квітні наступного року — знадобився підготовчий період, хоч його намагалися максимально скоротити. Адже раніше відділи обслуговування читачів працювали на першому поверсі одного із житлових будинків, сім сховищ були розкидані в різних частинах міста, що створювало чималі незручності й гальмувало роботу.
А вже у новому приміщенні — розкіш: відкрили нові відділи, зокрема галузевої літератури, мистецтва, іноземних мов, зберігання основного фонду, сектор рідкісних книжок.
— У холі бібліотеки облаштовано меморіальний куточок на честь архітектора Юрія Кобилякова, під орудою якого спроєктували бібліотечну споруду.
— І читачі, і колектив пам’ятають Юрія Степановича, вдячні йому та колегам за такий архітектурний витвір, бо це справжній мистецький шедевр.
Бібліотека стала не тільки архітектурною окрасою міста, а й своєрідною духовною Меккою — місцем презентацій нових книжок, наукових конференцій, літературних зустрічей тощо. Тут зустрічали нащадків Івана Багряного, Олександра Олеся, в нас бували легенди світового спорту Володимир Голубничий, Олександр Шапаренко, Олена Петрова, письменники, художники, артисти, співаки — одне слово, ті, кого знають не тільки в Україні, а у світі.
— Із 1996 року заклад став одним із перших серед бібліотек України, які активно залучали грантові кошти для свого розвитку та впровадження комп’ютерних технологій.
— Тоді ми отримали першу техніку — комп’ютери, розмножувальний апарат. Нині у нас понад 80 комп’ютерів, 3D-принтер, смартдошки, інтерактивний стіл, мультимедійна техніка.
Найбільш значущими в плані грантової підтримки були проєкти «Бібліоміст» (за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс) та «Інформаційний центр «Вікно в Америку»» (за підтримки Посольства США в Україні). Цей проєкт триває й нині: працюють клуби з вивчення англійської мови, для популяризації основ ІТ-технологій — 3D-сканування та 3D-друку проходять майстер-класи та практичні заняття клубу з робототехніки.
— Колектив давно й успішно працює в межах проєкту «Бібліотека — центр діалогу культур».
— Для цього відділ мистецтв налагодив тісні зв’язки з Асоціацією національних меншин Сумщини, зокрема азербайджанським, вірменським, грецьким, єврейським, польським національними товариствами. Відділ став центром неформального спілкування представників різних народів, місцем проведення цікавих мистецьких акцій, присвячених їхній історії, культурі, традиціям. Наприклад, для шанувальників польської культури організували польське національне свято «Жирний четвер» та музичний вечір «Шопен — музика на всі часи», у вересні провели польські національні читання.
Представники вірменської громади міста з обласної організації вірменської культури «Арцах» стали учасниками літературно-музичного вечора «Наша мова — мова вічної землі, наше слово — слово вічного народу!»
— Судячи з розповіді, карантин хоч і вплинув на роботу, однак не обмежив її.
— Ситуація нестандартна, але не безвихідна. Значну частину заходів — конференції, зустрічі, вікторини, уроки, поетичні свята тощо проводимо в режимі онлайн. На сайті бібліотеки та бібліотечну сторінку у фейсбуці розміщуємо відеоматеріали та відеопрезентації до ювілейних дат і свят.
Про вітчизняну видавничу продукцію читачів інформуємо, використовуючи нові технології: організовуємо буктрейлери, віртуальні виставки тощо.
— Час не стоїть на місці — він руйнує стереотипи, потребує нових підходів у роботі, тож бібліотека давно перестала бути тільки місцем видачі книжок.
— Вона стала масштабним соціальним інститутом, що забезпечує акумуляцію документних ресурсів, зберігання й доступ до інформації, інформаційною, освітньою, культурно-просвітницькою установою і місцем дозвілля. Тож працюємо не тільки в ногу з часом, а й намагаємося бодай на крок випереджати його.
Сучасний бібліотекар повинен бути готовим до змін у суспільстві, спричинених насамперед стрімким розвитком інформаційних технологій. Висококваліфікований фахівець постійно зацікавлений в оновленні професійних знань — без цього неможливе підвищення якості бібліотечно-інформаційного обслуговування відвідувачів.
Реалії сьогодення потребують й інших підходів до підвищення кваліфікації. Традиційне навчання успішно замінено дистанційним. Нещодавно наші фахівці взяли участь у навчанні «Журналістика в бібліотеці: базові навички», яке організували дистанційна академія видавничої групи «Основа» та Харківське обласне відділення ВГО «Українська бібліотечна асоціація». У номінації «Створення медіапроєкту. Нотатка у фейсбуці» вони отримали сертифікати і дипломи ІІ і ІІІ ступенів.
У листопаді провідні фахівці пройшли дистанційний цикл вебінарів «Культурні та креативні індустрії для бібліотекарів»: опановували стратегії з розвитку спільнот, ознайомлювалися з медіазв’язками у секторі креативних індустрій, вивчали роль бібліотек у сталому розвитку громад та нематеріальній культурній спадщині.
Ми не лише навчаємося самі, а й навчаємо наших користувачів освоювати нові технології, що супроводжують нас у житті. У цьому допомагає участь у національній кампанії з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта».
— Обласний заклад — науково-методичний центр для 542 публічних бібліотек регіону, серед яких 445 сільських.
— Супровід їхньої діяльності складається не тільки з моніторингу. У межах відповідної школи професійної майстерності провели курс дистанційного навчання для керівників структурних підрозділів і спеціалістів бібліотек територіальних громад за тематикою «Інноваційні технології в роботі бібліотек ОТГ області».
У режимі онлайн організували семінар «Публічна бібліотека — простір для реалізації ідей громади». У ньому взяли участь представники 48 закладів — сільських, районних, міських, ОТГ. Ішлося про трансформацію, перспективні можливості бібліотек для подальшого розвитку громад, застосування новітніх інформаційних технологій, узагальнювали досвід і набуті практики, варіанти навчання бібліотекарів на дистанційних засадах, планували роботу на найближчу перспективу тощо.
Розподіляємо книжкову продукцію між публічними бібліотеками регіону. Торік передали майже 21 тисячу примірників нових видань, серед них 2114 — за Програмою економічного і соціального розвитку Сумської області. До кінця року ще близько 18 тисяч книжкових новинок надійде до 25 бібліотек — їх закупив Український інститут книги за відповідною державною програмою.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Тетяна ФРОЛОВА. Народилася 1961-го в Сумах. Закінчила Харківський державний інститут культури. З 1986-го по 1997 рік працювала в Сумській обласній бібліотеці для юнацтва: спочатку методистом, згодом директором. З 1997-го — заступник директора з роботи з юнацтвом. З 1999 року очолює колектив.
Нагороджена Почесною грамотою та Почесною відзнакою «За внесок у розвиток культури» Міністерства культури України.
МОВОЮ ЦИФР
СОУНБ станом на 1.01.2020 року це:
96 бібліотечних працівників;
7803,5 кв. м загальної площі приміщень;
53 4720 примірників книжкового фонду;
36 616 користувачів, яких обслужили впродовж року;
212 762 відвідування за рік;
18 500 відвідувань масових заходів, організованих бібліотекою;
20 структурних підрозділів
Ми в Google+