ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ
Ринкова вартість агрокомпаній з активами в Україні цього року демонструє висхідний тренд
«Ми щоранку молимося, щоб відбувалися нові IPO (публічні розміщення акцій компаній). Бо якщо цього року пройдуть великі IPO, буде подолана інвестиційна крига», — зізнався на бізнес-форумі «Успішний вихід українських аграрних компаній на міжнародні фондові ринки» віце-президент фондової біржі Deutsche Borse AG Штефан Хедер.
Час, коли фінансові ринки були переповнені ліквідністю, минув. Нинішній ринок вкрай жорсткий. І наразі жодна українська компанія не розмістила свої акції на іноземних фондових майданчиках. Власники компаній чекають на сприятливі фінансові умови, щоб протиснутися у жадане інвестиційне вікно. Для сільгоспвиробників такими чинниками є погода та попит на продукцію.
Ринкова капіталізація публічних компаній, що працюють в АПК України, на початок квітня становить приблизно $6,3 млрд. За січень–квітень цей показник зріс на 26%. «Інтерес інвесторів пояснюється бажанням капіталізувати переваги аграрних компаній, які вони мають порівняно з конкурентами з інших країн чорноморського регіону. Зростання їхньої капіталізації відкриває нові перспективи для вітчизняних аграріїв щодо залучення інвестицій», — підкреслює президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса.
Крім того, останнім часом значно зростають шанси для залучення коштів не лише у великотоварних сільгосппідприємств, а й у компаній середньої ланки із земельними банками до 50 тис. га та обігом до $50 млн. Якщо раніше інвесторів цікавили лише великі диверсифіковані компанії, то сьогодні їхню увагу привертає і динамічне зростання, яке вони готові фінансово підтримати.
Успіхи вітчизняних «ходоків»
«Капіталізація Кернела та Астарти з моменту розміщення зросла в кілька разів. Вони першими успішно розмістили залучені через IPO кошти і отримали від нього ефект у вигляді зростання обсягів виробництва», — підкреслює голова консультаційно-експертної ради компанії «ДАГДА» Віталій Шапран.
Кернел є компанією №1 із капіталізації серед аграрних компаній з активами в Україні на Варшавській фондовій біржі (ВФБ). У листопаді 2011 року на ВФБ був запущений ф’ючерс на акції Кернела. Це перший продукт на ВФБ, створений на основі акцій іноземної компанії.
Постійне і планомірне зростання демонструють акції Agroton, «Індустріальної молочної компанії» (IMК), Ovostar. Дві останні — минулорічні «ходаки» за IPO-ресурсами. «ІМК», що спеціалізується на виробництві молока, зернових, картоплі, через розміщення на ВФБ залучила майже $30 млн, які проінвестувала у свій розвиток: збільшила земельний банк в Україні та статутний капітал. Агропромислова група компаній «Овостар Юніон» спрямувала залучені $30 млн на реалізацію інвестпрограми компанії. Як пояснили «УК», це дасть змогу вийти на новий рівень виробничих потужностей та ефективність виробництва, а також залучити акціонерний капітал для подальшого розвитку бізнесу.
Успіхи демонструють й інші агрокомпанії. Так МХП, найбільший виробник курятини в Україні (її акції котуються на Лондонській фондовій біржі (ЛФБ)), у І кварталі цього року наростила експорт м’яса птахів на 70% — до 10 тис. тонн. На думку аналітиків ІК «Драгон Капітал», потенціал росту по акціях компанії становить 52% до ціни закриття 13 квітня. Найбільший виробник цукру в Україні Астарта Холдинг, яка котується на ВФБ, планує збільшити площу посівів цукрового буряку на 15% рік до року. Такі наміри підтверджують прогнози виручки на 2012 р. обсягом $448 млн (+14% р/р). Agro Generation (Париж) торік отримала ¤2,344 млн чистого прибутку, що в 2,5 раза більше, ніж показник 2010 р.
Нові виклики
За сприятливої світової фінансової кон’юнктури, на ВФБ цього року очікують на IPO не менше, ніж п’яти українських компаній. Як запевняють у представництві цієї біржі, вона не відчуває перенасиченості агропропозиціями. Але ситуація на глобальних ринках не сприяє високим оцінкам, інвестори приглядаються до компаній-емітентів прискіпливіше (це стосується не тільки українських компаній з агросектору).
Проте, на думку президента Асоціації «УКАБ», ВФБ у найближчі два-три роки буде закритою для більшості українських компаній: розмістити свої акції тут зможуть лише найбільші і найліквідніші компанії. Тому, швидше за все, вітчизняні компанії спрямують свої погляди на Deutsche Borse, Лондонську, Стокгольмську та інші біржі.
«Сьогодні в Європі утворилося щонайменше три фондових центри, які готові прийняти українські аграрні компанії: Об’єднана фондова біржа Парижа, Брюсселя, Лісабона Euronext, Варшавська та Франкфуртська фондові біржі. Компаніям, які прагнуть отримати від розміщення до ¤100 млн, я б запропонував звернути увагу на альтернативні фондові майданчики, які працюють при кожній із бірж», — радить В. Шапран.
Експерти вважають, що смаки інвесторів з різних фондових майданчиків до різних показників компаній відмінні. «Коли Агротон виводили на біржу у Франкфурті (приватне розміщення у листопаді 2009 р.), а потім на IPO на ВФБ у 2010 р., я був у раді директорів компанії. У Франкфурті основні інвестори були з США і вони ставили зовсім інші питання, ніж на ВФБ. Якщо перші насамперед зважали на ефективність та економічні показники, то польські друзі цікавилися всім, починаючи від насіння якої компанії ми використовуємо, урожайністю і до боргових навантажень», — пригадує А. Ліссітса. «Я не зустрів жодного інвестора у Варшаві, який би не прочитав наш проспект. Вони вивчили його напам’ять, що довелося зробити і мені», — говорить він.
Потенційним аграрним мандрівникам за іноземним капіталом експерти радять звертати увагу на фінансові аспекти IPO. Так, вартість розміщення на Deutsche Borse становить 6–9% від обсягу розміщення, на головному ринку ВФБ — 5–6% від вартості залучених коштів, на ЛФБ — 4–5% плюс фіксована сума за лістинг. «Оскільки на Лондонській фондовій біржі розміщуються компанії з великою капіталізацією, на відміну від тих, що виходять на ринок IPO у Варшаві чи Франкфурті, суми, сплачені компаніями за розміщення на різних біржах, різняться в рази», — зауважують в ІК «Інвестиційний Капітал Україна».
«Три компанії з активами в Україні, що провели приватне розміщення на Deutsche Borse, серед яких MCB Agricole Holding (Укрзернопром Агро), опинилися нині перед дилемою, куди податися у зв’язку з оголошеним цією фондовою біржею закриттям у четвертому кварталі 2012 р. котирувального лістингу для компаній, акції яких не котируються, — розповів «УК» аграрний аналітик ІГ «Інвестиційний Капітал Україна» Павло Бідак. — Наприклад, «Mriya Agro» нещодавно заявила, що зважує два варіанти: ЛФБ і ВФБ. Sintal Agriculture Public Ltd також вирішує подальшу долю свого лістингу на ВФБ або ж на Франкфуртській. До речі, список IPO-емітентів з України у січні 2012 р. зменшився на одну компанію: Landkom International (о. Мен), що вже не котируватиметься на ЛФБ, оскільки продана шведській компанії Alpcot Agro AB».
На думку експертів, після затишшя у ІІ півріччі 2011 року та першій половині 2012 р., на ринок IPO агрокомпанії можуть вийти восени. Серед можливих претендентів на вихід на іноземні біржі — ViOil, Valinor, які відклали публічне розміщення своїх акцій влітку 2011.
КОМПЕТЕНТНО
Євген ОСИПОВ,
гендиректор агрохолдингу
«Індустріальна молочна компанія»:
— Вихід на IPO — вдалий тест для компанії на публічність, транспарентність, відкритість, а також для інвесторів — стосовно довіри до неї. Україна відрізняється від будь-яких агрокомпаній у Центральній Європі тим, що власники бізнесу можуть нарощувати його ефективність і масштаби не на відсотки, а в рази. Для підтримки цього росту в майбутньому недостатньо фінансових ресурсів країни, тому українські компанії ідуть на зовнішні ринки запозичень, зокрема через продаж своїх акцій.
Андрій ДУБЕЦЬКИЙ,
виконавчий директор
Представництва ВФБ у Києві:
— Українські агрокомпанії, акції яких котируються на ВФБ — єдині великі представники аграрного сектору економіки (вони занесені до харчової галузі). Аналогічних компаній з Польщі у лістингу ВФБ немає. Незважаючи на несприятливу ситуацію на фондових ринках, їхні акції мають стабільний попит та активно торгуються. Варшавська фондова біржа — продуктивний інструмент для залучення фінансування в український аграрний бізнес, бо, по-перше, інвестори на ВФБ розуміють і готові вкладати кошти в український аграрний бізнес, а по-друге, не всі українські аграрні компанії мають достатньо високу капіталізацію для розміщення на глобальних фондових майданчиках таких, як Лондон чи Нью-Йорк. По-третє, витрати на розміщення акцій на ВФБ у кілька разів нижчі, порівняно з іншими іноземними фондовими біржами.