Економічний ефект для аграрного сектору від запровадження нової системи підтримки можна буде визначити лише за підсумками року, проте вперше за останні п’ять років обсяги виробництва молока, яєць і реалізація на забій худоби й птиці у живій масі за січень — червень 2017 року не зменшилися порівняно з аналогічним торішнім періодом.
За підсумками семи місяців цього року спостерігається зростання виробництва м’яса птиці, зупинилося зменшення частки малих та середніх підприємств з виробництва продукції птахівництва, багато підприємств відновлюють роботу. Одна з причин такого результату — запровадження прозорого, не корупційного механізму підтримки аграріїв, що ґрунтується на автоматичних розрахунках сформованого і сплаченого ПДВ. Такий механізм повністю унеможливлює отримання дотацій тим, хто працює в тіні і не сплачує податків до місцевих і загальнодержавного бюджетів та веде операційну діяльність за готівку.
Питання реформування системи спеціального режиму ПДВ постало у 2016 році. Задля забезпечення внутрішнього ринку вітчизняною м’ясною та молочною продукцією, цукром, продукцією садівництва та іншими, нішевими з точки зору об’єму, але вагомими для продовольчої безпеки продуктами, із 2017 року запроваджено систему аграрних дотацій.
Державна програма підтримки АПК передбачає 4 млрд грн на тваринництво, виробництво молока, садівництво, виноградарство, овочівництво тощо. Порядок розподілу і використання дотацій визначено постановою Кабінету Міністрів №83 від 8 лютого 2017 року. За I півріччя 2017-го аграріям надано бюджетних дотацій в обсязі 1,91 млрд грн, що становило близько 2% валової вартості аграрної продукції, на підтримку якої спрямовано бюджетні асигнування. Усього бюджетні дотації з початку року отримали 1140 підприємств.
Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», розповідає, що запровадження нового підходу бюджетної аграрної дотації відразу дало перші позитивні результати для тваринництва. «70% обсягів реалізації сільськогосподарської продукції і відповідно формування податкового кредиту, на базі якого виплачують дотацію, відбувається у другому півріччі, проте перші результати є. Фактично виплачені кошти забезпечили підтримку рентабельності виробництва дотаційної продукції на 5—6%, що з поступовим зниженням вартості кредитування є суттєвим чинником стимулювання довгострокових інвестицій в АПК», — прокоментував він.
Надання підтримки передбачає схему, за якою щомісячний розмір бюджетних коштів товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50% спрямованих асигнувань на бюджетну дотацію у цьому місяці. Сергій Карпенко, генеральний директор Асоціації «Союз птахівників України», розповів: одне з ключових моментів у розподілі державних асигнувань — те, що бюджетні дотації розраховано для всіх за величиною виробників продукції, а не лише для представників великого бізнесу: «Обсяги коштів, що їх отримують підприємства від дотацій, менші, ніж за спецрежиму, але безумовно, така підтримка досить важлива для галузі. Бюджетну дотацію розподіляють пропорційно сплаченому підприємством ПДВ, відповідно великі виробники отримуватимуть більше дотацій, тому що виробляють більші обсяги продукції та сплачують значні суми ПДВ».
Нині триває підготовка держбюджету на 2018 рік, обговорюють порядок розподілу коштів на підтримку АПК, і представники аграрних асоціацій висловилися на підтримку системи дотацій. «Та програма, яка нині діє, — єдина автоматична, де чиновник не вирішує, кому скільки дати грошей. Це прозорий і не корупційний механізм підтримки аграріїв, який ґрунтується на автоматичних розрахунках сформованого і сплаченого ПДВ», — вважає Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Проте до механізму розподілу є питання. «Члени нашої асоціації в лютому отримали в 10 разів меншу суму дотацій від належної за Податковим кодексом, у березні — утричі меншу, — зауважив Михайло Соколов. — За Податковим кодексом, суму дотації мають нараховувати за валом «дотаційної» продукції, яку виробило певне підприємство. Але Мінфін та ДФС у підзаконних актах прописали, що суму дотації потрібно вираховувати з частки дотаційної продукції у структурі прибутку підприємства. У багатьох підприємств, які одночасно займаються і тваринництвом, і рослинництвом і в яких частка рослинництва більша, у першому півріччі був податковий кредит з рослинництва. Тобто навесні підприємцеві не було чого сплачувати до бюджету, бюджет мав платити йому. В результаті за перше півріччя усі такі підприємства просто нічого не отримали».
За словами М. Соколова, базу для розрахунку самої дотації має бути засновано виключно на тому, скільки було реалізовано дотованої продукції.
На його думку, ДФС має вести реєстр не за основним видом діяльності підприємства, а за тим, що конкретно було реалізовано. Адже якщо фірма виробляє і м’ясо, і молоко, то все одно все зараховується як птахівництво.
Уже є готовий проект змін, який розв’язує ці проблеми. Його вже погоджено з Мінагрополітики, і тепер справа за ДФС і Мінфіном.
Володимир ІНЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»