ПРОЕКТИ
Держава серйозно взялася за диверсифікацію джерел постачання газу
Постачання скрапленого газу може стати одним із джерел диверсифікації. Для тих, хто з читачів не в курсі, скраплений газ — це природний газ, але у «замороженому» стані. Його постачають до терміналу танкерами морським шляхом. Там «розморожують» і звідти трубопроводом газ надходить на ринок.
Віталій Дем’янюк переконаний у перспективності справи. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Ціна газу без політичної складової
В Україні розглядають питання будівництва терміналу скрапленого газу згідно з техніко-економічним обгрунтуванням (ТЕО) відомої світової компанії. Паралельно ж обговорюють можливість тимчасового фрахтування плавучого (офшорного) терміналу з регазифікації скрапленого природного газу, який працюватиме до введення в експлуатацію наземного LNG-терміналу.
Наземний термінал передбачає будівництво танків (великих ємностей для зберігання газу), що за технологією займає 36 місяців. Решту будують значно швидше — рік-півтора. Офшорний термінал має потужність 3-4 мільярди кубів на рік.
«Вартість фрахту офшорного термінала — близько $60 млн на рік, — зазначив голова координаційної ради Національного проекту «LNG-Термінал» Віталій Дем’янюк. — Його можна буде запустити уже на початку 2014 року. Доки експлуатується офшорний регазифікаційний термінал — триватиме будівництво танків. Тож не втрачатимемо часу».
Україна має повністю готову інфраструктуру для постачання газу на інші ринки і сама є одним із найбільших споживачів блакитного палива в Європі. Інвестори вже зацікавилися цим проектом. «Найголовніше, що в цьому проекті ціна газу буде «прив’язана» до світових стандартів, тобто залежатиме від ціни на нафту без усяких політичних поступок. Тут є місце як спотовим закупівлям, так і довгостроковим контрактам», — констатував В.Дем’янюк.
Загальна потужність майбутнього LNG-терміналу становитиме 10 млрд кубометрів на рік, що позбавить Україну енергетичної залежності від монопостачальника. Від останнього, до речі, частково залежить і Західна Європа.
Кінцеве рішення з визначення майданчика для розміщення LNG-терміналу буде прийнято вже найближчим часом. Нині розглядають два варіанти — біля порту «Южний» (Одеська область) і Очакова (Миколаївська). При цьому відстань від нинішнього магістрального газопроводу до порту «Южний» становить 90 км, до Очакова — 70 км. Щоправда, останній потребує днопоглиблювальних робіт.
«Якщо будуватимемо біля «Южного», буде трішки простіше. В Очакові ж можна звести абсолютно новий український порт, біля якого потім можна розбудувати нову інфраструктуру», — констатував В. Дем’янюк.
За попередніми оцінками, будівництво терміналу коштуватиме $0,75-1 млрд, облаштування інфраструктури — $170-360 млн, врізання в газотранспортну систему (ГТС) — $100-460 млн.
Вартість облаштування інфраструктури і врізання в ГТС залежатиме від вибору конкретного майданчика. Щодо ціни будівництва терміналу, то вона стане відома після розробки ТЕО. Компанія-переможець тендеру має завершити роботу з розробки ТЕО до 31 січня. На основі ТЕО можна вже робити інвестпропозиції — інвестиційний меморандум. Тож інвестори матимуть уявлення про потребу в інвестиціях, фінансові по?каз?ники операційної діяльності, терміни повернення коштів, рівень прибутковості тощо. Тобто матимуть вихідні дані для прийняття рішень.
Щоб ідея LNG-терміналу спрацювала
«Можна сказати, що національний проект LNG-термінал еволюціонує, — констатує голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів. — Уже сьогодні йдеться не лише про спорудження терміналу для постачання зрідженого газу на Чорноморському узбережжі. Ми вийшли на ще один самодостатній енергетичний проект — розбудови системи логістики постачання газу на Чорноморському узбережжі України. У рамках спільного засідання Комітету з економічних реформ та уряду презентували цю ідею. Сподіваємося, що проекти отримають легітимний статус уже найближчим часом. Очікується, що всі документи буде підписано до кінця цього року. І, звичайно, переговори з нашими турецькими партнерами й загалом із глобальними енергетичними світовими компаніями щодо постачання зрідженого газу через Чорноморський регіон, через турецькі порти».
Доки розробляють ТЕО, фахівці компанії ДП «ЕлЕнДжі-Термінал» разом із профільними міністерствами та відомствами розробляють нормативні акти для будівництва термінала. Оскільки LNG-термінал ніколи не будувався в Україні, відповідно у нас немає ні будівельних норм і правил, ні санітарних норм, ні норм з безпеки. Це дуже серйозна копітка робота, але без її виконання починати будівництво неможливо.
«Логіка процесу теж змінилася, бо центральний орган виконавчої влади обслуговує одночасно нацпроекти і проектні групи, де сконцентровані фахівці. Відповідально можу заявити, що ми зібрали найкращих. Усі ці люди мають мінімальний досвід роботи в бюрократичному державному секторі. Вони звикли ефективно працювати й конкурувати саме в бізнесі, тому ми дуже задоволені кадровою політикою і вважаємо, що це одна з базових запорук нашого успіху», — підсумував В.Каськів.
Будівництво LNG-терміналу залишиться актуальним навіть у разі зниження цін на газ. Лише диверсифікація енергопостачання в Україну допоможе зберегти низьку ціну і хороші відносини із сусідами, передовсім з монополістами. «Якщо ціни на газ в Україні будуть економічно обгрунтованими — ідея LNG-терміналу вже спрацювала», — підкреслив В.Дем’янюк.
Незалежні енергетичні експерти підтримують голову Координаційної ради. В опитуванні, яке провів «УК», вони підтвердили, що це справді один із реальних шляхів позбутися монопольного впливу на вітчизняну економіку, і найголовніше — виключити з цього процесу політичні моменти на кшталт білоруських. Експерти переконані, що інвестори цей проект уже розглядають. Після ТЕО він остаточно запрацює.
«Ми ще станемо свідками, коли інвестори вишикуються в чергу. Адже такого ринку споживання газу з готовою газотранспортною інфраструктурою, сховищами у Європі не існує. Держава нарешті реально взялася за розв’язання проблеми диверсифікації джерел постачання енергоносіїв», — таку думку висловив «УК» енергетичний експерт міжнародної компанії «ENERGI GRUP» Дірк Швейберг.