Ужгородець Віталій Ганич має два дипломи: вчителя математики і землевпорядника. Працював і за першою, і за другою спеціальностями, певний час був геодезистом. І кожна з цих ділянок роботи допомогла в тому, щоб нинів іншій галузі діяльності він зміг стати успішним менеджером. Нині 41-річний Віталій очолює велике підприємство — СТОВ «Континент».

Зустрілися з керівником на одній із плантацій підприємства в селі Оноківці під Ужгородом:на 40-гектарній площі довжелезними рядами ростуть дерева фундука, решта 360 гектарів –– у селі Тур’їРемети на Ужгородщині та в Мукачівському районі.

В Україні досі фундуком майже не займалися. Нині в усій країні, за словами Віталія Ганича, великих підприємств, які спеціалізуються на ньому і мають великі, по кількасот гектарів, площі —на пальцях однієї руки перелічити.

Одна з важливих якостей фундука — його морозостійкість: витримує до 30 градусів нижче нуля. Хоч… «Якщо вже почало рости листя і сформувалася плодова брунька, то підмерзання може завдати чималої шкоди, —додає співрозмовник.—За умовами агротехніки клімат низинних районів Закарпаття йому дуже добре підходить».

Про фундук він думає і вдень, і вночі. Про його вирощування, переробку та реалізацію. Тобто в цьому питанні не вартоскладові відокремлювати одна від одної, і лише розглядаючи всі в комплексі, можна розраховувати на майбутні прибутки.

Запозичена із середземноморських широт культура містить майже всі з наявних амінокислот, багато вітамінів; майже 40 відсотків — жири. Це дає змогу виробляти олію.

Цікаво, що фундук можна вирощувати і деревом, і кущем. Він самозапилюється: на дереві є й чоловіча, і жіноча бруньки. Чоловіча починає пилити в січні-лютому, тобто квітки цього дерева запліднюються взимку без участі комах. Цим фундук, який належить до родини березових, відмінний від багатьох рослин. Щоб фундук ріс довго (понад 100 років), його омолоджують: щочверть століття зрізають всі гілки аж під корінь.

Готові до всіляких несподіванок

Бути піонером у вирощуванні культури, яку століттями добре знають в Італії, Іспанії, Туреччині та інших країнах, пересадивши її на вітчизняний ґрунт, дуже цікаво. Конкурентів на внутрішньому ринку нема і ще тривалий час не буде. Але є й другий бік медалі: бракує досвіду. Здобувають його звідусюди. Віталій Ганич неодноразово брав участь у семінарах-практикумах, поагрознання їздив аж у Туреччину. Відвідує всі помітні виставки, де можна чогось повчитися.

«В Україні фундуківників не готують, знайти їх поки що не можна. Садів із цією багаторічною рослиною, яким було б хоч 20—30 років, у нас нема. Уже шість років з нами Юрій Гунтей, агроном. Прийшов ще студентом, а нині — спеціаліст із дипломом. І я, й він вчимося безперестанку, враховуючи помилки — власні й чужі. Ми серед тих, хто в авангарді, тож готові до всіляких несподіванок».

Мають власні трактори, агрознаряддя. Роботами постійно зайняті півтора десятка осіб, ще частину наймають посезонно, залежно від потреби. Для персоналу є будиночок для відпочинку і волейбольний майданчик,  садочок із фруктовими деревами й озеро з карасиками.

Озерця є біля кожного фундукового саду, адже рослина потребує постійного поливу. Його здійснюють крапельним способом: спеціальні шланги з дірками прокладено вздовж усіх рядів із фундуком. У власному маточнику вирощують і саджанці для розмноження та підсаджування дерев, що пошкоджуються.

Торік, на шостому році вирощування, збирали перший урожай: з усіх площ отримали 50 тонн горіхів. За словами Віталія Ганича, це скромна обіцянка майбутніх урожаїв, адже врожайність нарощується поступово і сягне піку на12-му році.«Торішній урожай, вважаю, був своєрідним бонусом для нас», — каже співрозмовник.

Висаджені на підприємстві сорти Торда ді Джиффоні, Мортарелла та Тонда Романав дорослому віці даватимуть на гектарі 2,5—3 тонни горіхів. Тож з усіх 400 гектарів у майбутньому розраховують отримувати до 1200 тонн щороку.

У роки, що передували воєнному стану, була державна програма підтримки за молоді насадження у садівництві. Чималу допомогу — компенсацію майже половини витрат на придбання саджанців — отримало й підприємство «Континент».

«Цікавий кінцевий продукт, а не сировина»

Попит на фундук в Україні поки що обмежений. Ще не сформувалася культура споживання. В Італії, наприклад, відбивні панірують крихтами фундука, як у нас сухарями. А скільки різноманітних смаколиків з фундука!

Переробка йде повним ходом після того, як кілька місяців тому придбали обладнання з Італії. Мають пристрої для промивання, сушіння, розколювання, калібрування. Але це етапи, пов’язані із сировиною. Щоб працювати стабільно прибутково, цього замало.

«Цікавий кінцевий продукт, а не сировина, — розповідає Віталій Ганич. — Треба виготовляти продукцію у вигляді інгредієнтів для кондитерської галузі, кулінарії. На власному заводі вже випускаємо фундук у шоколаді чотирьох видів: чорному, білому, карамельному і молочному. Виготовляємо фундучну пасту, фундук смажений, у карамелі, з кунжутом, у солі. Плануємо горіхи в різноманітних спеціях, фундукову олію, крихту».

Італійське обладнання обійшлося підприємству недешево, однак є розрахунки, що через певний час воно окупиться і надалі забезпечуватиме чистий прибуток.

КОМЕНТАР

Сніжана ПАВЛИК,
завідувач відділу рослинництва департаменту агропромислового розвитку
Закарпатської обласної військової адміністрації:

— Садівництво — одна із традиційних галузей сільського господарства Закарпаття. Цьому сприяють кліматичні та природні умови низинної й передгірської зони краю.

Фундук — культура, культивування якої стрімко розвивається останніми роками. На сьогодні орієнтовно ним зайнято 2 тисячі гектарів, що майже вдвічі перевищує площу під волоським горіхом (1,1 тисячі).

Важливою складовою в поліпшенні стану садівництва в області стала державна бюджетна Програма підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства. Відповідно до неї, протягом 2019—2021 років 34 суб’єкти господарювання області отримали  часткове відшкодування затрат (за садивний матеріал, придбання техніки і обладнання для використання У садівництві) і серед них 11 вирощують фундук.

Молодими насадженнямив садівництві зайнято понад 800 гектарів, зокрема 580 — фундука. Найбільші площі цієї культури в ТОВ «Мілкор» — 800 гектарів, СТОВ «Континент» — 400, ТОВ «Ріал Нат» — 99, ТОВ «Хазелнет Гарден» — 90 гектарів. Розширення насаджень фундука та його переробка сприяє створенню щороку десятків робочих місць.