Країна активно готується до зими. І спонукають до цього неприємні новини про ситуацію в галузі енергетики. По-перше, заявлено мовою статистики про те, що майже наполовину зменшився видобуток вугілля в країні. По-друге, зросли комунальні тарифи через високу ціну на газ. І стосується це не тільки наших приватних помешкань. Освітні та медичні заклади теж обігрівають і сплачують за це, тільки з наших спільних бюджетних коштів. Скільки доведеться витратити на їхнє функціонування цієї зими, почали рахувати не сьогодні. І вимога економити теж не нова.
Уряд доручив до 1 жовтня забезпечити об’єкти соціальної сфери додатковими джерелами енергопостачання. У разі часткового відключення тепломереж — підготувати перелік пріоритетів стосовно захищених споживачів та план заходів щодо обмеження обсягів поставок і відключення електроенергії. Сьогодні «Урядовий кур’єр» аналізує вузький спектр цієї проблеми і з’ясовує, як виживатимуть за таких умов освітні заклади. Чим опалюватимуть сільські школи? Ми поцікавилися, які запобіжні заходи задіяли школи у Вінницькій і Волинській областях, аби не переривати навчання дітей під час холодного періоду року.
Вінниччина. Господар використовує місцеве паливо
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
Напевне, у кожній області є достатня кількість місцевих ресурсів, щоб опалювати ними школи в сільській місцевості. Це дрова, пелети, тріска, торфобрикети, вугілля тощо. І торік завдяки цільовій державній субвенції у закладах освіти значно збільшилося встановлення котлів на альтернативних газу енергоносіях. Цього року можливості місцевої влади розширили децентралізація влади і передача повноважень на місця. Тож тепер у районах і селах кооперують ресурси з різних бюджетів, залучають гранти, щоб узимку в класах було тепло і водночас зменшити залежність від імпортованого газу.
На Вінниччині 474 заклади бюджетної сфери переведено на опалювання альтернативними газу енергоносіями. Минулого року такі котли встановили у 135 котельнях (зокрема у 110 школах і дитсадках), що дало можливість за рік зменшити споживання газу на 6,5 мільйона кубічних метрів (на 21%) та ще за перше півріччя цього року на 5,5 мільйона. «Їх переводимо в основному на опалювання місцевою відновлювальною сировиною — дровами і пелетами, що у 2—3 рази вигідніше, ніж газом. Цього року плануємо зробити не менше, ніж торік», — зауважив начальник відділу енергетики, енергозбереження та зв’язку департаменту ЖКГ енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Іван Вітюк.
Область має одну з найбільших в країні шкільну мережу — 865 закладів. У 335 встановлено газові котли, які не демонтують, а консервують, поряд встановлюючи обладнання, що працює на твердому паливі. У люті морози це дає можливість запустити газові, щоб забезпечити належний температурний режим. А помірної зими, як, наприклад, торік, газові — відпочивають. «Торік ми плідно попрацювали, і школи на 30% зменшили споживання газу. Цього року ще 38 газових котелень дообладнаємо котлами на альтернативних видах палива», — сказав начальник департаменту освіти і науки облдержадміністрації Андрій Лисак та зауважив, що впроваджувати енергозаощадливі заходи дієво допомагають сільські ради. За приклад він навів Ямпільський район.
Школи, як відомо, фінансують з районних бюджетів, але у цьому районі вони на балансі сільрад. Зі слів заступника голови Ямпільської райдержадміністрації Михайла Труби, виникають певні проблеми, проте у питаннях енергозбереження — лише позитив. Зокрема нині 7 тутешніх шкіл співпрацюють з Українським фондом соціальних інвестицій у межах реалізації проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури», грантові кошти на реалізацію якого надає німецький уряд (20% — внесок громади). А в селі Цекинівка вже завершили реалізацію проекту: капітально відремонтували приміщення школи та встановили в ній сучасний котел, який працює на пелетах, дровах і вугіллі.
Під час підготовки матеріально-технічної бази шкіл до нового навчального року велику увагу приділяють не лише дообладнанню котелень з альтернативними видами палива, а в цілому енергозбереженню. Це означає: впровадження енергоощадного освітлення, встановлення регуляторів споживання тепла, утеплення будівель і заміна віконних блоків, дообладнання систем опалення та реконструкція тепломереж, виведення котелень з підвальних приміщень. При цьому використовують кошти бюджетів різних рівнів, а також спонсорів.
Цього року енергоощадні вікна встановлять у вдвічі більшій кількості закладів, ніж планувалося. У цілому вже в половині шкіл учні бачать світ через «європейські» вікна. Нині у 9 закладах утеплюють стіни сучасними матеріалами. Виходить недешево, тому і цифра мала.
Власне, логічно спочатку утеплити приміщення, а потім уже підбирати котел за потужністю. Однак через скруту виходить навпаки. Утім, зробили правильно: спочатку в районах утеплили лікарні (в одній ще не завершили), бо ж у них люди перебувають постійно, а тепер дійшла черга до шкіл.
Іван Вітюк зауважив, що школи своєчасно сплачують за спожите тепло, тому потенційно привабливі для залучення інвестицій. Так, у місті Козятин котельні бюджетних закладів комунальної власності громади взяв в оренду підприємець, який встановив сучасне обладнання, що працює на торфобрикетах. Тепло, яке він продає, коштує значно дешевше від опалювання газом. «Є технологічні проблемні питання щодо заготівлі певних видів місцевої сировини, наприклад тріски. Але самої сировини маємо достатньо, щоб перевести на опалювання нею не лише школи, а всі бюджетні заклади. Над цим послідовно працюємо», — запевнив він.
Волинь. Наступний етап — концесія
Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Системно цю роботу розпочали ще за другої каденції очільника виконавчої влади області нині покійного Бориса Клімчука. Його слова не усі розуміли, бо дешевого газу було вдосталь: «Після підведення газу не кваптеся викидати старі грубки, бо газ невдовзі суттєво подорожчає! Газ має бути альтернативним видом енергоносія — до дров, які ростуть на третині площі Волині!»
Першими перевели шкільні котельні на місцеві види палива у Ківерцівському районі, виконавчу владу якого очолював досвідчений управлінець Леонтій Кричкевич. А зекономлені на різниці цін між торфобрикетами, торфокрихтою, тирсою, відходами деревопереробки та російським енергоносієм бюджетні кошти директори шкіл почали масово використовувати на заміну дерев’яних вікон сучасними енергоощадними, облаштування внутрішніх санвузлів, інші шкільні потреби.
Управлінська команда на чолі із нинішнім головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком продовжила роботу з переведення шкільних котелень на відновлювальні види палива. Попри те, що деякі чиновники, наприклад директор Іваничівської школи-інтернату, не квапилися зробити це. І тільки адміністративний тиск змусив відмовитися від комфортного, але дорогого енергоносія.
— Нині в області діє 773 школи, 657 з яких сільські. Заклади освіти області опалюють 754 котельні, з них 230 — на природному газі, 437 — з твердопаливними котельнями, 13 — електричним опаленням та 74 котельні — на двох видах палива. У сільській місцевості практично повсюдно для опалення використовуються дрова або інші види місцевого палива. Так, в 2014 році та на початку 2015-го переведено на альтернативні види палива 30 закладів освіти в області, — розповіла виконувач обов’язків начальника управління освіти, науки і молоді облдержадміністрації Людмила Плахотна. — Завдяки впровадженню заходів з енергозбереження в закладах освіти у 2014 році порівняно з 2013-м використання газу зменшилося на півтора мільйона кубометрів. Натомість зросло використання місцевих видів палива: вугілля — на 1300, торфобрикету — на 1700 тонн. Це дає змогу істотно економити бюджетні кошти.
Нині відповідно до рішення сесії Волинської обласної ради від 25 червня 2015 року заклади освіти області триває організаційно-технічна підготовка щодо передачі об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення в концесію. Зокрема проводять інвентаризацію основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об’єкта, впорядковують і відновлюють технічну та будівельну документацію, визначають вартість об’єкта за допомогою незалежної оцінки. Водночас визначають ринкову вартість об’єктів теплогенерації, виносять межі земельної ділянки, закріпленої за об’єктом тощо.
Задля ефективного використання енергоносіїв та утеплення приміщень в школах області замінено 1104 вікна на енергоощадні, а у 23 навчальних закладах — з використанням сучасних теплозберігаючих технологій відремонтовано дахи.
Київ. Столичні навчальні заклади термомодернізують
Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»
ЗНАЙШЛИ КОШТИ! Столиця активно взялася за термомодернізацію об’єктів соціальної сфери. Так, лише цього року, за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, на заходи з енергозбереження та утеплення дитячих садків, шкіл і лікарень цього року спрямували 65 мільйонів бюджетних гривень. До них додадуть близько 120 мільйонів залучених комунальниками інвестиційних коштів. Проведено енергоаудит майже сотні об’єктів, тож з урахуванням його даних фахівці комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» визначили школи та дитсадки, що першочергово потребують термомодернізації. Це дасть змогу зробити ці заклади теплішими і скоротить споживання енергоносіїв, а отже, й витрати бюджету на цю справу.
Наприклад, за словами Петра Пантелеєва, завдяки заходам з енергозбереження у ліцеї «Наукова зміна», що в Дарницькому районі, розраховують зменшити споживання майже на 50% тих енергоресурсів, що навчальний заклад використовував досі. Аби досягти такого ефекту, у ліцеї замінили вікна та освітлення на енергоощадливе, реконструювали систему опалення, встановили провітрювачі з рекуператорією теплоти витяжного повітря тощо.
Загалом до кінця року в столиці, як повідомила прес-служба КМДА, планують термомодернізувати 17 навчальних закладів.
До речі, саме столичний дитсадок «Академія сучасної освіти», розташований у Дніпровському районі, став переможцем оголошеного Мінрегіоном конкурсу на кращі будинки і споруди України у 2014 році в номінації «Об’єкти громадського призначення». «На сьогодні нам не вистачає таких позитивних проектів. А вони є, і про них потрібно говорити. Саме такі конкурси мотивують громади до розвитку своїх територій», — зауважив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Насамкінець. Отже, заклади бюджетної сфери, які споживають газ за ринковою ціною, дедалі частіше переходять на вітчизняні енергоносії, насамперед на місцеві види палива. А це — зменшення витрат на опалення, нові робочі місця. І так живуть більшість країн у світі. Приміром, Норвегія, яка експортує газ, хоче з часом взагалі відмовитися споживати видобувні енергоносії у себе, натомість отримувати достатню кількість енергії з біомаси, сонця, землі, води і вітру. У США, Канаді, Західній Європі активно застосовують електроопалення, а у Франції воно вже займає до 40% ринку енергоносіїв. Швеція прийняла державну програму повного переходу опалення на електроенергію до 2016 року. Тож Європа ставить перед собою чіткі завдання з енергоефективності та енергозбереження.
Але школи — це лише частина бюджетних установ, які потребують опалення. Лікарні, інтернати для старих та інвалідів, інші заклади теж потрібно опалювати. Понад те — їх не можна закрити на канікули, як школи. Як вони готуються до зими — ще одна нагальна проблема, до якої ми повернемося на сторінках нашого видання.
Ми в Google+