Пандемія COVID-19 стала для системи охорони здоров’я в Україні випробовуванням на міцність. А питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів середньої ланки в медичній галузі день у день набуває дедалі більшої актуальності. Додаткова потреба у медичних сестрах та фельдшерах формує попит на їхню підготовку.

У сучасних реаліях для закладів фахової передвищої освіти постали важливі питання. Одне з найголовніших — як допомогти студентам на відстані здобути ґрунтовні знання, адже від цього залежить і якість практичної підготовки випускників медичних закладів фахової передвищої освіти.

Прем’єра фаху «Медсестринство»

Цього року Уманський медичний коледж уперше здійснив набір здобувачів освіти за програмами підготовки фахового молодшого бакалавра за спеціальністю 223 «Медсестринство». Торік у червні Верховна Рада ухвалила Закон «Про фахову передвищу освіту», який окреслює освітню діяльність на рівні фахового молодшого бакалавра. Проте, як зазначив керівник коледжу Юрій Скоробреха, постала гостра потреба в ухваленні на державному рівні стандартів фахової передвищої освіти за спеціальністю «Медсестринство».

Підготовка висококваліфікованих спеціалістів цієї спеціальності в коледжі передбачає теоретичну і практичну підготовку. На сьогодні ця підготовка універсальна, медична сестра або фельдшер може працювати у будь-якому відділенні будь-якого закладу охорони здоров’я. В умовах карантинних обмежень, як зазначила заступниця директора з навчальної роботи коледжу Юлія Мамбик, викладання теоретичного матеріалу для здобувачів освіти не викликає жодних труднощів. Проте розвиток медичної освіти у світі потребує нового підходу до організації навчального процесу. Упровадження новітніх освітніх та інформаційних технологій дає змогу раціонально організувати та підвищити якість викладання дисциплін, що є основою підготовки висококваліфікованих медичних працівників.

Медична освіта як одна з найважливіших складових суспільства залежить від процесів, що відбуваються в ньому. Вона повинна швидко реагувати на будь-які зміни та відповідати стану науково-технічного прогресу, тенденціям розвитку економічної галузі країни. З іншого боку, система освіти й сама активно впливає на всі процеси і сторони життя, бо готує фахівців, розвиває особистість, формує певні життєві погляди. Викладачі широко використовують різноманітні інтернет-платформи — ZOOM, Мoodle, Googl-Classroom тощо. Однак перегляд відеоматеріалів на інтернет-платформах хоч і дає багато, але для здобуття та закріплення навичок, на думку викладачів, цього недостатньо. Тому в реаліях сучасного життя коледж працює з дотриманням карантинних вимог — і дистанційно, й аудиторно.

Студенти мають змогу опрацьовувати та вдосконалювати вміння і навички на практичних заняттях з тієї чи іншої навчальної дисципліни. Наявність тренажерного кабінету з відповідними фантомами та стимуляторами надає їм таку змогу, проте жодна матеріальна база коледжу не може замінити живого спілкування та практичного досвіду роботи з хворим у стаціонарі.

Педагогічний колектив коледжу розуміє, що в сучасних умовах ринку праці та особливостей працевлаштування зростають вимоги до професійної компетентності випускників. Це спрямовується на розширення сфери самостійної діяльності здобувачів освіти. А сьогодні, в час пандемії COVID-19, особливо важливого значення набуває підготовка компетентного фахівця. Проте підготовка випускників під час дистанційного навчання не дає змоги повною мірою охопити всі необхідні навички. Склалася тяжка ситуація із проходженням виробничої, переддипломної практики, яка має відбуватися в лікувально-профілактичних закладах. Усі розуміють, що навички мислення, поведінки та практичні вміння розвиваються завдяки практиці й досвіду. А у професійній підготовці молодих спеціалістів визначальна умова — здатність особистості реалізуватися як успішний та ефективний фахівець. Успішне виконання фахівцями функціональних обов’язків передбачає наявність у них сукупності спеціальних знань та певних професійних навичок, що формуються під час проходження навчальної та переддипломної практики.

Це різні знання!

На жаль, пандемія внесла корективи у практичне навчання, зазначає завідувач практичним навчанням коледжу Наталія Довгань. Приміром, практична підготовка зі спеціальності «Медсестринство» передбачає опанування переліку навичок, які охоплюють роботу медичного персоналу середньої ланки в усіх клінічних відділеннях, у різних ситуаціях надання медичної допомоги (екстрена, удома, у відділенні, в операційній, реанімації тощо). Проте реалії сьогодення істотно обмежують можливості студента плідно працювати у стаціонарі під час навчальної та виробничої практики.

Заступниця директора з гуманітарної освіти та виховання Валентина Домбровська зазначає, що через законодавчі обмеження ускладнюється можливість студентів опрацьовувати практичні навички на справжніх пацієнтах. У статті 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» йдеться: «Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладом охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах». Отож, здобувачі освіти нині дуже обмежені у можливості надавати медичну допомогу під час проходження навчально-виробничої практики в закладах охорони здоров’я. До речі, вони й самі це добре розуміють і намагаються впливати на ситуацію.

Юрій Скоробреха розповів про такий недавній випадок: «Якось до мого кабінету зайшла студентський декан студентка четвертого курсу Анастасія Шевчук і просто з порога від імені студентів попросила: «Будь ласка, не переводьте нас на дистанційне навчання. Це вже було. Таку форму ми спробували на собі в минулому семестрі. І зрозуміли: це не тільки різні форми навчання, а в підсумку — й різні знання. Навчаючись у коледжі, ми прагнемо вийти з його стін кваліфікованими конкурентоспроможними спеціалістами, а не напівфабрикатами».

Тоді, за словами Юрія Сергійовича, вдалося знайти компромісні рішення. Однак це вдається не завжди. Організаторам освіти, вважає керівник, слід дослухатися до такої молоді, адже це майбутнє нашої країни.

Ці та багато інших питань роботи закладів фахової передвищої освіти могли б урегулювати загальнодержавні фахові стандарти. Як наголошують у коледжі, назріла необхідність у певних змінах до окремих статей чинного законодавства. Особливої актуальності ці питання набули цього року, оскільки Міністерство охорони здоров’я проголосило 2020-й роком медсестринства в Україні, а пандемія COVID-19 віддзеркалила всю важливість висококваліфікованої підготовки медичних працівників середньої ланки.