Реалізація конфіскованого майна за попередньої влади була одним із найкорумпованіших видів діяльності Мін’юсту. І не дивно, адже це й давало величезні прибутки, проте лише обраним. У ті часи на ринку «працювали» тіньові схеми, завдяки яким деякі чиновники заробляли за рік приблизно 300 мільйонів гривень. Натомість звичайні люди, які брали кредити і не могли їх повернути, через що їхнє майно конфісковували і виставляли на продаж, залишались без тих чи тих речей, але з величезними боргами за них. Проте після реформування цього сектору ситуація змінилася на краще.
Аукціони для обраних скасували
Раніше все майно, яке потрапляло до Державної виконавчої служби (ДВС), реалізовували через приватні структури за спеціальними процедурами, які визначались під кожен об’єкт. У результаті майно купували наближені до колишнього керівництва Мін’юсту компанії за мізерними цінами. Фактично на ринку працювала величезна тіньова схема, завдяки якій збагачувалося кілька людей. Дійшло до того, що наприкінці минулого року на ринку залишилась одна компанія-монополіст із реалізації величезного обсягу конфіскованого майна.
— Ми прибрали з ринку всі приватні структури, які наживались на цій діяльності, — розповідає міністр юстиції Павло Петренко. — Більше того, органи прокуратури порушили кілька десятків кримінальних справ за зафіксованими фактами розкрадання майна (величезну кількість конфіскату викрадали і під виглядом списання продавали на чорному ринку). Йдеться про побутову техніку, автомобілі тощо. Ми вступили в серйозну боротьбу з цілою тендерною мафією, яка займалася реалізацією конфіскату. Але завдяки спільним зусиллям, позиції уряду і Прем’єр-міністра вдалося виграти у цьому бою.
З 5 серпня цього року на всій території України запроваджено систему електронних біржових торгів СЕТАМ. Тепер жоден державний виконавець чи приватна структура не може впливати ні на формування ціни, ні на порядок реалізації майна. Адже воно продається через Інтернет на біржовому майданчику. І всі охочі його придбати мають легальну можливість це зробити.
Загалом, запроваджуючи електронні біржові торги, в Мін’юсті не вигадували нічого нового, адже модель реформи запозичена у грузинських колег. І вона вже продемонструвала позитивний результат.
— За два місяці через СЕТАМ було проведено 730 аукціонів, — наголошує Павло Петренко. — До початку роботи СЕТАМ різниця між початковою вартістю виставлених лотів і ціною, за якою їх продавали, не перевищувала 0,5%. Нині, коли проводимо відкриті онлайн-аукціони в усій Україні, за стартової вартості виставлених лотів на рівні 65 мільйонів гривень майно вдалося реалізувати за 80 мільйонів гривень. Зростання вартості під час торгів становило понад 20%.
— З кожним місяцем в системі СЕТАМ з’являється втричі більше лотів, ніж у попередній період, — додає голова ДВС Дмитро Сторожук. — Працівники нашої служби вже пристосувались до роботи електронної системи, яка постійно вдосконалюється. Є позитивні зрушення щодо внесення на торги лотів, які були на зберіганні в так званих торгуючих організаціях, що належали до представників колишньої влади. Ми в них майже все майно забрали, а за тим, що не було знайдене, вже порушено кримінальні провадження (їх понад 60). Уже 8 працівників із системи ДВС взято під варту і винесено вироки судів. Ще 8 перебувають під слідством. За всіма іншими триває досудове слідство.
Прибутковий азарт
З початку роботи СЕТАМ на сайті розміщено 4200 лотів на загальну суму 973 мільйони гривень. При цьому реалізують різноманітне майно: від майнових комплексів та квартир до телефонів, побутової техніки й одягу.
Якщо в перший місяць роботи СЕТАМ більше реалізовували побутової техніки, то вже в серпні найдорожчим лотом став майновий комплекс у Запоріжжі, проданий за 23 мільйони гривень.
— Раніше з усього майна, яке виставляли на торги, 95% становили автомобілі та нерухомість як найліквідніший товар. Решту або розкрадали, або списували. Через це держава мала мільйонні збитки. Нині автівки та нерухоме майно — це лише приблизно половина реалізованих лотів, — зазначив очільник Мін’юсту.
Важливий нюанс: якщо раніше з перших торгів реалізовували лише 3% майна, то нині цей показник перевищує 60%.
— Ми відкрили ринок для економічної конкуренції. Раніше торги спеціально зривали для того, щоб уцінити вартість лота спочатку на 30%, а потім на 50%, після чого продати його за безцінь людям, наближеним до колишнього керівництва міністерства, — зазначає Павло Петренко.
За час роботи СЕТАМ у торгах взяли участь 3000 учасників. Завдяки високій конкуренції під час торгів бувало, що ціну на один і той самий лот учасники піднімали понад 400 разів.
— Був випадок, коли телефон, початкова вартість якого становила 19 гривень, продали за 250 гривень, — розповідає Дмитро Сторожук. — І це попри те, що ставку за раз можна було підіймати лише на 50 копійок. Але покупці увійшли в азарт, і це відіграло роль у формуванні вартості товару.
Загалом сайт торгів відвідали 426 тисяч громадян.